- Стародавні держави в Палестині рідко були пов’язані з цією назвою. Коли єврейський народ переселився в Ханаан, вони зіткнулися з опором филистимлян, у яких тут вже було повноцінне державне утворення. Тим не менш, його назва не збереглося, зате сама назва Палестина означало: «Країна філістимлян». У 10 столітті до н. е. давньоєврейським племен на чолі з царем Соломоном вдалося створити повноцінне і досить сильну державу, яке зуміло остаточно зломити опір филистимлян.
- Зі смертю Соломона Юдея розпалася на два царства. Північне, Ізраїль, у 8 столітті до н. е. було захоплено Ассирією, і заселене племенами гутієв. Між тим південне царство Юдея залишилося самостійним, а на чолі його став син Соломона. Це держава залишалося незалежним аж до 6 століття до н.е. В ті роки через землі іудеїв, переслідуючи відступаючих єгиптян, пройшов цар Вавилону Навуходоносор II. Розбивши місцевий опір і підпорядкувавши Юдею, він забрав у полон значну кількість ізраїльтян, почавши період Вавилонського полону.
- З тих пір, фактично, Іудея практично не була самостійною державою, проте формально вона займала як свої, так й ізраїльські території. Від гніту вавилонян жителів Палестини звільнив персидський цар Кір, не забороняв їм жити по своїм законам і вірувань. Після завоювання Олександра Македонського державою аж до 1 століття до н. е. правила імперія Селевкідів – елліністичне держава, одне з наймогутніших на Близькому Сході.
- Його міць спочатку була підірвана римлянами, а пізніше вірменами, які захопили Палестину на 15 років. Пізніше ця земля потрапила під владу римлян, і уся Палестина була оформлена в окрему провінцію аж до розвалу Римської імперії. Таким чином, майже всі стародавні держави Палестини не були, власне, палестинськими. Народ євреїв постійно пригнічується, і був вигнаний римлянами звідси в 2 столітті н.е.