В історії Москви було чимало повстань, тому кожне з них має власну назву. Так, одним із знакових повстань XVII століття в Московському князівстві став так званий Соляний бунт, коротко описуючи його причину, досить буде сказати, що боярин Борис Морозов необґрунтовано підвищив податки на сіль. Однак невдоволення в московському суспільстві назрівало і до цього, викликане самоуправством державних чиновників, нахабство яких часом доходила до немислимих меж.

 
Тому Морозів, не маючи можливості безпосередньо підвищити податки, став вимагати гроші за використання побутових товарів. Під роздачу потрапила і сіль, вартість якої збільшилася з п’яти копійок за пуд до двох гривень, а адже саме сіль була основним засобом для консервації в ті часи. Таким чином, саме подорожчання солі стало тим спусковим гачком, з-за якого невдоволення громадян, не в приклад сучасним, вилилося в реальні дії, внаслідок яких похитнулися влада.

Бунт розпочався 28 червня 1648 року. Спочатку народ намагався звертатися безпосередньо до царя, вимагаючи змін у законах, однак боярин Морозов вирішив діяти жорстко, наказавши стрільцям розігнати натовп. Це вилилося у конфлікт, в результаті якого частина стрільців постраждала. Увірвавшись в Кремль, натовп також не досягла змін, після чого в столиці «учинилася велика смута». Бояр відловлювали по всьому місту, їхні маєтки громились, а їх самих убивали. Коли на бік повсталих перейшла частина стрільців, становище стало критичним – царю довелося видати натовпі головних винуватців підвищення цін на сіль, а також інших людей, в яких народ бачив своїх ворогів. Примітно, що довіра до царя при цьому не втрачалася.

В результаті соляного бунту, цар Олексій Михайлович отримав більшу самостійність, була реформована судова система в Московському князівстві, а Морозов був відправлений у посилання. Царю вдалося заспокоїти народ, виконавши його вимоги, проте заворушення спостерігалися по всьому князівству аж до 1649 року.

-->
Соц закладки
Соц закладки