Скарлатина – це високозаразне інфекційне захворювання, яке може вражати людей будь-якого віку, але найчастіше від нього страждають діти 2-10 років. Основний збудник цієї хвороби – стрептокок, а джерелом зараження є хвора людина. Діти зазвичай переносять скарлатину набагато важче дорослих пацієнтів. В їх середовищі захворювання поширюється дуже швидко і може приймати характер епідемії.
Зміст
- 1 Причини розвитку скарлатини
- 2 Як відбувається зараження?
- 3 Симптоми скарлатини
- 4 Особливі клінічні форми
- 5 Методи діагностики
- 6 Лікування скарлатини у дітей (Відео)
- 7 Профілактика захворювання
Причини розвитку скарлатини
Збудником захворювання є токсичний гемолітичний стрептокок групи А. Він здатний продукувати дуже отруйні речовини, які, проникаючи в кров, надають яскраво виражений негативний ефект на весь організм людини. Так розвивається сильна інтоксикація. Також треба враховувати, що даний збудник може проводити до розвитку не тільки скарлатини, але й інших захворювань: наприклад, бешихового запалення або ревматизму.
Викликається захворювання токсичною гемолітичним стрептококом групи А
Раніше вчені робили спроби прив’язати до розвитку даного захворювання деякі віруси, але вони не увінчалися успіхом, і причиною хвороби визнали все ж стрептокок. Але треба пам’ятати, що нерідко зустрічається і його безсимптомне носійство, яке не потребує лікування. У хворих же концентрація цієї бактерії в крові, сечі, а також в мазках з мигдалин набагато перевищує показники здорових людей.
Як відбувається зараження?
Найбільш небезпечним в плані зараження для дитини є контакт з хворою людиною в гострому періоді захворювання. У такому разі заразитися можна повітряно-крапельним шляхом навіть при звичайній розмові. Але підхопити гемолітичний стрептокок можна не тільки від гострого пацієнта, але і на будь-якій стадії розвитку хвороби. Досить небезпечними для оточуючих є пацієнти зі стертими або безсимптомними формами протікання захворювання. Приблизно у двох третин хворих скарлатина протікає саме так.
Скарлатина відома людству вже більше 400 років: вперше її описали 1554-му році, а в 1675-му вона отримала свою назву, яка походить від італійського Scarlatto – багряний чи пурпурний.
Збудник цього захворювання зазвичай виділяється слиз ротової порожнини і носоглотки і розноситься по повітрю під час кашлю або чхання. Передачі скарлатини від здорових носіїв цього мікроорганізму не було зафіксовано. Також не доведена на сьогодні можливість зараження через предмети побуту. У зовнішньому середовищі гемолітичний стрептокок існувати не може і дуже швидко гине.
Заразитися скарлатину можна тільки від хворої людини
Скарлатина відноситься до інфекцій, захворювати якими можна лише раз в житті, так як після одужання залишається стійкий імунітет. Він може бути сформований як після гострої хвороби так і після частих повторних контактів із збудником, які не будуть призводити до появи симптомів.
Зазвичай після перенесеної скарлатини організм виробляє антитіла до токсичних речовин, що виділяються гемолітичним стрептококом, а не до самого мікроорганізму.
Хоча у більшості людей після даної хвороби і формується довічний імунітет, приблизно 1-1,5 % всіх пацієнтів хворіють повторно.
Симптоми скарлатини
Симптоматика захворювання зазвичай викликається септичними і токсичними факторами. Перші призводять до місцевого ураження і проявляються у формі ангіни, отиту, лімфаденіту. Токсичні фактори викликають підвищення температури, головний біль, блювоту і характерну висип.
Ускладнення після перенесеного захворювання можуть проявитися через деякий час після повного одужання, тому дуже важливо стежити за самопочуттям дитини, кольором її сечі і звернути увагу на можливу появу болів в суглобах.
Інкубаційний період при скарлатині триває 2-5 днів, і в цей час стан пацієнта не змінюється. А захворювання зазвичай починається з різкого і раптового підйому температури, головного болю, блювання і болі в горлі. При цьому можна помітити, що зів пацієнта різко гіперемована. Такий стан називають ще палаючим зівом. На поверхні мигдалин можна побачити виступаючі фолікули, а на м’якому небі, стінках глотки і язичку помітні червоні точки, які зникають при переході на тверде піднебіння. Шийні лімфовузли збільшуються, стають болючими.
Головний симптом скарлатини — характерна висип
Мова при скарлатині має дуже характерний вид. Спочатку він покривається щільним нальотом, а краї стають яскраво-червоним, сосочки сильно набухають – це називається білий малиновий язик. Через кілька днів він поступово очищається від нальоту і набуває червоний колір, схожий на відтінок свіжої сирої яловичини – цей стан називають малиновим мовою.
Приблизно через 24-28 годин після появи перших ознак пацієнт покривається висипом у вигляді маленьких червоних точок, розташованих дуже густо. Якщо подивитися здалеку, то екзантема при скарлатині зливається в суцільне червоне пляма. Спочатку висип з’являється на шиї, грудях і животі, потім вона поширюється по всьому тілу. Блідим залишається тільки носогубний трикутник. В ліктьових, пахових і інших природних складках шкіри висип набуває темно-червоний колір. В цих місцях вона зберігається найдовше.
Скарлатина — симптоми, лікування та профілактика
При натисканні висип зникає, і в цей же час з’являється субіктеричність шкіри. Симптом Румпеля-Лееде при скарлатинной екзантемі позитивний, так як пошкоджуються капіляри шкіри.
Через 3-4 дні після появи висипу вона починає поступово згасати. Зникає вона в тій же послідовності, що і з’являлася. На другому тижні з’являється пластинчасте лущення, характерне для цього захворювання. Воно буває помітним до 4-5 тижнів. Іноді висип проявляється у вигляді міліарної або геморагічної висипки, або в папульозний формі.
Паралельно із згасанням висипу починають зникати й інші симптоми. Протягом 4-5 днів падає температура, поліпшується загальний стан. У гарячковий період часто зустрічається уробилиногенурия, іноді також буває гарячкова альбумінурія.
Особливі клінічні форми
Описану вище середньотяжкі форми перебігу скарлатини можна вважати класичною, але нерідкі і відхилення від неї. Перший тиждень хвороби може протікати набагато легше чи важче. Досить часто зустрічаються легкі форми, які навіть не потрапляють під спостереження лікарів. У таких випадках лихоманка буває незначною, зів також змінюється несильно. Дрібні висипання батьки часто просто не помічають, тим більше, що вони не супроводжуються лущенням навіть при відсутності лікування.
Раніше в Іспанії це захворювання називали «garotillo» – «залізний нашийник» з-за розпухлих і хворобливих шийних лімфовузлів.
Але бувають і набагато більш складні ситуації. Токсична скарлатина – дуже небезпечне захворювання, яке до появи антибіотиків часто призводило до летальних наслідків. Навіть у наш час, коли існують ефективні методи лікування септичних форм, вона нерідко призводить до загибелі пацієнтів. При токсичній скарлатині різко підвищується температура тіла, настає апатія, млявість, марення, потім втрата свідомості і судоми. Після цього може наступити картина повного судинного шоку, вивести з якого пацієнта непросто.
Часто при скарлатині спостерігається білий наліт на мигдалинах
Септична скарлатина спричинюється локальною дією мікроба при зниженому імунній відповіді дитини. При такій формі захворювання розвивається некротичний процес в зіві. Приблизно на 3-4 день захворювання можна зауваж білуватий, а потім брудно-сірий наліт на мигдалинах. Так проявляється некротичний процес, що супроводжується розпадом тканин і виразкою стінок судин, що призводить до кровотеч. Дуже швидко некроз поширюється вглиб на язичок, м’яке піднебіння і стінки глотки.
Паралельно сильно опухають лімфатичні вузли, температура сильно підвищується. Досить швидко інфекція поширюється по всьому тілу, викликаючи ураження вуха, гортані, середостіння. Навіть віддалено розташованих органах з’являлися метастази. До винаходу антибіотиків це захворювання дуже часто призводило до загибелі пацієнтів. Але і сьогодні одужання займає багато тижня.
Методи діагностики
Клінічна картина при скарлатині буває настільки яскравою, що поставити діагноз можна і при простому огляді пацієнта. Але для підтвердження його правильності, не завадить провести кілька аналізів:
- Загальний (клінічний) аналіз крові дозволяє помітити підвищення лейкоцитів, характерне для бактеріальних інфекцій, а також підвищення ШОЕ.
- Мазок із зіву дозволяє виділити характерну мікрофлору, а саме стрептококи групи А.
- Аналіз крові на визначення титру антитіл до скарлатині. Це дослідження проводиться кілька разів для спостереження за змінами в динаміці.
Лікування скарлатини у дітей (Відео)
Так як дане захворювання викликається бактеріями, основним методом лікування є правильне і своєчасне застосування антибіотиків. В даній ситуації зазвичай використовують аналоги пеніциліну – наприклад, амоксицилін, або препарати з групи макролідів, в числі яких азитроміцин. У складних ситуаціях використовують і цефалоспорини (цефтріаксон).
Для полегшення стану дитини обов’язково проводять дезінтоксикацію. Якщо воно оцінюється як тяжкий чи середньої важкості, то рекомендують внутрішньовенні інфузії. У більш легких ситуаціях достатньо організувати правильний питний режим. Необхідні обсяги рідини визначає лікар, виходячи з віку, ваги і стану дитини.
При скарлатині обов’язковий постільний режим протягом 5-6 діб, при необхідності його можна продовжити.
Стрептокок виділяє багато токсинів, тому пацієнтам зазвичай прописують антигістамінні препарати. Їх вибирати повинен тільки лікар, так як багато протиалергічні ліки мають істотний список протипоказань.
При правильному і своєчасному лікуванні скарлатина відступає
При високій температурі дітям дають нестероїдні протизапальні засоби, крім аспірину, застосування якого в педіатрії забороняється. Найчастіше рекомендують ліки на основі парацетамолу або ібупрофену. При появі крововиливів прописують ліки, які зміцнюють судини – наприклад, аскорутин. Для полегшення симптомів ангіни часто використовують місцеві антисептичні розчини.
Профілактика захворювання
На жаль, вакцини від цього захворювання не існує, тому головним засобом профілактики можна вважати обмеження контактів з хворими, а також своєчасне виявлення і правильне застосування антибіотиків. Дуже важливо вчасно виявляти всіх захворюваних та ізолювати їх.
При виявленні захворювання в учня школи чи іншого навчального закладу в ньому проводяться карантинні заходи. Хворим дітям забороняється відвідувати колектив протягом 22 діб після зараження. Крім того, перед поверненням до суспільного життя важливо отримати негативний бактеріологічний аналіз на стрептокок. Якщо дитина не хворіла, але мав контакт з хворим, йому забороняється відвідувати будь-які дитячі заклади впродовж тижня.
