Як себе убезпечити, якщо розбили ртуть?
Ртуть – це дуже небезпечна хімічна речовина (рідкий метал), отруєння яким може призвести навіть до смерті хворого. Тому кожна людина має знати, де можна зіткнутися з ртуттю і що робити в разі отруєння нею.
Можливі джерела ртуті можна розділити на три групи:
Побутові
До побутових джерел ртуті відносять ртутні термометри, ртутні тонометри (їх майже не використовують) та енергозберігаючі лампи. У цих пристосуваннях небезпечний метал міститься в невеликих кількостях, однак і цього вистачить для появи ознак хронічного отруєння ртуттю, якщо небезпечна речовина вчасно не зібрати в житловому приміщенні.
Медичні
У медицині також широко застосовується ртуть, наприклад, при виробництві вакцин, пломб з амальгамою, лікарських засобів для зовнішнього застосування.
Харчові
До харчових джерел ртуті можна віднести морську рибу і молюсків, які мешкаючи в забрудненій воді, поступово накопичують небезпечний метал. Такі морепродукти не стають безпечними навіть після теплової обробки.
Крім цього, ртуть використовується на багатьох виробництвах і в сільському господарстві, тому порушення правил безпеки при роботі з ртутьвмісних речовинами, а також різні виробничі аварії можуть стати причиною гострих отруєнь цим металом у працівників підприємств.
Вплив ртуті на здоров’я
Найбільшу загрозу для організму людини є вдихання парів ртуті, а ось потрапляння цього металу в шлунково-кишковий тракт не так небезпечно, оскільки ця токсична речовина в нативному стані майже не засвоюється. Якщо ж ртуть потрапляє в організм у вигляді органічних сполук або солей, симптоми отруєння ртуттю можуть бути дуже виразними.
Солі ртуті містяться в деяких ліках, призначених виключно для зовнішнього застосування, ну а її органічні сполуки – у фарбах, фунгицидах та інших подібних хімікатах. Тому при застосуванні ліків слід завжди дотримуватися анотації, а при виконанні малярних робіт і обробці рослин – дотримуватися правила безпеки.
Після проникнення в організм ртуть поширюється по всьому тілу, але найбільш схильні її токсичного впливу нервова система, нирки, легені, орган зору, шкіра, органи травлення, імунітет.
Ознаки отруєння ртуттю
Отруєння ртуттю буває гострим і хронічним. Останнє ще називають меркуриализмом це захворювання виникає при регулярному вдиханні парів ртуті навіть у невеликих дозах, наприклад, після неприбраного розбитого ртутного градусника. Гострі ж отруєння частіше пов’язані з якимись виробничими помилками і аваріями.
Симптоми гострого отруєння ртуттю:
- Виражена слабкість і головний біль.
- Металевий присмак у роті і сильна кровоточивість ясен.
- Нудота, блювання, гострий біль у животі, пронос.
- Біль в грудях, кашель, задишка.
- Озноб і висока температура тіла.
У важких випадках розвивається запалення і набряк легенів, некроз нирок та інші ускладнення, які можуть призвести до смерті хворого.
Симптоми хронічного отруєння ртуттю:
- Стомлюваність.
- Сонливість.
- Нездужання.
- Головні болі.
- Апатія, дратівливість.
- Погіршення пам’яті.
- Тремор рук.
- Зниження нюху і смаку.
При тривалому впливі ртуті у хворого виникають проблеми з серцем і порушення з боку щитовидної залози.
Як зібрати ртуть з розбитого градусника?
Якщо все-таки ртутний градусник розбився, дорослі повинні знати, як убезпечити себе і дітей. Тактика дій в подібних ситуаціях повинна бути наступною:
Крім того, необхідно знати і те, що категорично заборонено, – це збір ртуті пилососом або віником, прання забруднених ртуттю речей в пральній машині. Побутову техніку після таких маніпуляцій неможливо очистити від небезпечного металу. Крім цього, пилосос під час збору ртуті буде виділяти її пари у повітря. Ну а одяг, килимки, покривала та інші подібні речі, на яких була ртуть, краще викинути, оскільки гарантувати повне очищення їх від шкідливого металу неможливо.
Лікування отруєнь ртуттю і профілактика
При появі симптомів отруєння ртуттю необхідно обов’язково звертатися до лікаря, якщо ж гостре отруєння – викликати швидку допомогу.
Якщо хворий проковтнув солі або органічні сполуки ртуті, необхідно промити шлунок і ввести антидот, наприклад, унітіол або інший відповідний комплексообразующий препарат. Подальше лікування пацієнта залежить від вираженості конкретних симптомів отруєння.
Лікування хронічних отруєнь ртуттю також полягає в застосуванні комплексоутворюючих сполук (антидотів) та симптоматичної терапії.
Профілактика отруєнь ртуттю на виробництві – це дотримання техніки безпеки, в домашніх умовах – це заміна небезпечних ртутних термометрів безпечними електронними, акуратне поводження з енергозберігаючими лампами, ліками, фарбами і т. д.