Як розпізнати маніакально-депресивний психоз?

Симптоми маніакально депресивного психозуМаніакально-депресивний психоз (МДП) – це психічне захворювання, при якому відбувається чергування маніакальних і депресивних фаз зі здоровими періодами (интермиссиями). Під час останніх хворий, як правило, добре себе почуває і фізично, і психічно. Ще одна важлива особливість даного захворювання – це відсутність наростаючих змін особистості навіть при тривалому перебігу хвороби і частій зміні фаз.

Що стосується віку, в якому найчастіше простежуються характерні симптоми маніакально-депресивного психозу і прогресування хвороби, то він припадає на проміжок між 30 і 50 роками.

Причини і фактори ризику

Точні причини і механізми розвитку МДП на даний момент не встановлені. Проте ряд досліджень дозволив вченим виділити фактори ризику для цього захворювання. До них відносять:

  • Генетичну схильність. Є дані, що передача деяких форм МДП пов’язана з Х-хромосомою.
  • Характерні особливості особистості. Найбільш схильні до захворювання люди з циклічними змінами настрою (з циклоїди типом психіки), меланхоліки, психастеники (недовірливі, вразливі, невпевнені в собі особистості).
  • Хвороби ендокринної системи.
  • Гормональну перебудову організму в пубертатному віці, після клімаксу.
  • Післяпологові депресії.
  • Травми і захворювання головного мозку.
  • Особливості перебігу хвороби

    Маніакально-депресивний психоз має кілька варіантів перебігу:

    Уніполярний
    При якому у хворого є тільки щось одне – або депресії, або маніакальні фази, що змінюються періодами психічного здоров’я (интермиссией).
    Біполярний правильний
    Таке захворювання має чітку послідовність зміни фаз (наприклад, манія, интермиссия, депресія, интермиссия, манія і т. д.)
    Біполярний неправильний
    При такому варіанті перебігу маніакально-депресивного психозу властива наступна закономірність: після депресії і здорового періоду може знову розвинутися депресія, а тільки потім манія.
    Циркулярний тип
    При даному типі немає здорових проміжків. Така форма хвороби вважається найбільш важкою.

    Тривалість однієї фази варіює від 3 місяців до 2 років (маніакальні фази завжди коротше), здоровий же період, як правило, більш тривалий – в середньому 3-5 років, проте може бути й довічним.

    Симптоми депресивної фази

    Якщо МДП протікає класично, депресивна фаза характеризується наступними симптомами:

  • Пригніченим настроєм.
  • Загальмованістю мислення і мови.
  • Рухової повільністю.
  • Для цієї фази маніакально-депресивного психозу властиве поступове наростання симптоматики до певного піку і таке ж поступове згасання всіх ознак хвороби.

    Все навколишнє сприймається в похмурих фарбах. Хворі кажуть, що у них немає «ні теперішнього, ні майбутнього», до успіхів і радісним подіям близьких ставляться байдуже. Не вступають у контакт з оточуючими, тримаються відокремлено, на обличчі зазвичай виражено страждання. Вони повільно відповідають на питання, голос монотонний. Протягом дня хворі нічим не зайняті, годинами можуть сидіти в ліжку, не міняючи пози. Іноді з’являються ідеї самозвинувачення, вони вважають, що нікому не потрібні, не приносять користі оточуючим. Хворі, вважаючи себе обтяжливими для сім’ї, висловлюють думки про смерть.

    Крім цього, у хворих відзначаються коливання настрою протягом дня: вранці – найгірше, увечері – набагато краще. В депресивної фази МДП хворі втрачають апетит, помітно худнуть, страждають безсонням. Проте найбільш небезпечними ускладненнями в цьому періоді хвороби є спроби суїциду.

    Симптоми маніакальної фази

    У маніакальної фази МДП також є своя тріада симптомів:

  • Підвищений настрій.
  • Психічне збудження.
  • Надмірна рухова активність.
  • На початку фази хворі веселі, радісні, товариські, все сприймають в «рожевому світлі», легко зав’язують знайомства, кокетливі, прагнуть привернути до себе увагу яскравою незвичайної одягом, говорять про свої достоїнства, перебільшують особисті успіхи й заслуги. Вони просторікуваті, легко відволікаються, темп мовлення їх різко прискорений. Поспішне перемикання хворих з однієї теми на іншу призводить до того, що часом дуже важко стежити за розвитком їхніх думок (в таких випадках мислення хворих іменується як «стрибки ідей»).

    Вони активно прагнуть до діяльності, яка носить зазвичай безплідний характер і проявляється, наприклад, в поспішної листуванні сторінок з різних книг, в постійній перестановці меблів у квартирі, в багаторазовому натирання підлоги протягом дня та інше. Цим вони займаються і вночі, не відчуваючи потреби у сні. Маніакальний стан супроводжується не критичністю суджень, що нерідко призводить до вчинення суспільно небезпечних дій. Хворі скоюють розкрадання грошей, на які купують непотрібні речі, підписують незаконні документи, здійснюють підлоги, шахрайство, допускають злочинну недбалість у роботі, що несе тяжкі наслідки.

    Крім цього, у хворого може з’явитися агресія і напади гніву. У гострому періоді маніакальної фази людина спить всього 3-4 години в добу. Однак через деякий час хворий починає заспокоюватися і повертатися до нормального психічного стану.

    Діагностика, лікування та прогноз

    Враховуючи всі описані симптоми маніакально-депресивного психозу, можна виділити наступні випадки, при яких варто звернутися до лікаря:

    • Поява безпричинних різких змін настрою і поведінки.
    • Невмотивоване і значна зміна апетиту і тривалості сну.

    Для постановки діагнозу у хворого повинно бути зафіксовано мінімум два нападу, один з яких обов’язково повинен бути маніакальним. Крім цього, лікар звертає увагу на спадковість, події, що передували виникненню епізодів хвороби. В незрозумілих випадках медикам потрібно тривале спостереження за пацієнтом, щоб точно зорієнтуватися в діагнозі.

    Лікування маніакально-депресивного психозу є дуже складним завданням, оскільки депресія і манія – це абсолютно протилежні стани, що вимагають різної терапії. Лікарю доводиться дуже обережно підбирати препарати і дози, щоб м’яко вивести пацієнта з нападу і не перевести його відразу з маніакальної фази в депресію або навпаки.

    В депресивної фази МДП хворому призначають антидепресанти і нормотимики (стабілізатори настрою). У маніакальній фазі показано нейролептики і знову ж нормотимики. У періоди психічного здоров’я хворим обов’язково призначають підтримуюче лікування – в основному препарати літію і карбамазепін. Ці ліки стабілізують настрій хворого і є профілактикою загострень хвороби.

    Прогноз при маніакально-депресивному психозі залежить від частоти і тривалості фаз захворювання. Якщо патологія має циркулярний тип перебігу, хворому можуть дати першу групу інвалідності. Якщо ж напади виникають дуже рідко і періоди интермиссии тривають роками, людина цілком може працювати і паралельно проходити амбулаторні курси лікування (профілактичну терапію).

    Також для хворих з симптомами маніакально-депресивного психозу дуже важлива кваліфікована психологічна допомога і участь в групах взаємодопомоги пацієнтів, які страждають таким захворюванням, оскільки позитивний досвід інших людей благотворно позначається на здоров’ї.

    Схожі:
    Соц закладки