Симптоми і лікування везикуліту насінних бульбашок

Везикуліт — запалення насінних бульбашок у чоловіків

Симптоми і лікування везикуліту насінних бульбашокВажливою частиною репродуктивної системи чоловіка є сім’яні міхурці – парні органи, що виробляють компоненти насінної рідини. Їх секрет містить простагландини, фруктозу, лимонну кислоту та інші живильні з’єднання. Всі ці речовини необхідні для повноцінного протікання процесу запліднення, тому від стану насінних бульбашок залежить здатність чоловіка мати потомство.

Найпоширеніша патологія насінних бульбашок – це везикуліт (запалення). Дане захворювання розвивається завжди на тлі інфекційного процесу в інших репродуктивних органах, простаті, уретрі, придатках яєчка. Оскільки сім’яні пухирці розташовані найближче до простаті, то саме хронічний простатит вважається основною причиною розвитку везикуліту у чоловіків.

Крім цього, викликати запалення насінних пухирців можуть загальні інфекційні захворювання, наприклад, той же грип чи застуда, а також поширення бактерій з віддалених вогнищ інфекції – каріозних зубів, запалених мигдаликів і т. п. Однак для такого розвитку подій необхідно дію факторів, тобто різних станів і умов, які сприяють зниженню місцевого імунітету в області репродуктивних органів.

До таких факторів відносять:

  • Сидячу роботу.
  • Запори.
  • Статеве утримання.
  • Відсутність достатньої фізичної активності.
  • Ослаблений імунітет.
  • Переохолодження.

Симптоми везикуліту

Хворі даною патологією зазвичай скаржаться на болі в області промежини, лобка, прямої кишки. Посилення цих неприємних відчуттів часто має зв’язок з актом дефекації, наповненням сечового міхура, еякуляцією. Сперма при везикул може містити прожилки крові.

Крім цього, хворі відзначають погіршення загального стану: слабкість, підвищення температури. Якщо в запалених насінних бульбашках починає утворюватися і накопичуватися гній, всі перераховані симптоми посилюються. Така форма хвороби потребує більш серйозного оперативного лікування.

У деяких випадках запалення може вщухати без будь-якої терапії, але це не означає, що воно зникає повністю. Хвороба просто переходить у хронічну форму, яка буде загострюватися при найменшому переохолодженні або вплив інших сприяючих чинників.

Крім того, відсутність лікування везикуліту досить часто призводить до поширення інфекційного запального процесу на інші репродуктивні органи, зокрема на придатки яєчка і самі яєчка. Запалення в цих органах може закінчитися серйозними проблемами, аж до незворотного безпліддя.

Діагностика

При виникненні описаних вище характерних симптомів везикуліту необхідно звертатися до уролога. Цей фахівець проведе ряд обстежень:

  • Ректальне дослідження, під час якого він може оцінити стан і ступінь запалення насінних бульбашок.
  • УЗД малого тазу.
  • Візьме посів секрету насінних бульбашок для бактеріологічного аналізу.
  • Крім того, потрібно здати загальний аналіз крові та сечі. Ці дослідження не є специфічними, але дають лікареві можливість оцінити наявність і вираженість запального процесу.
  • Як лікувати везикуліт?

    У медичній практиці при лікуванні везикуліту передбачається призначення антибактеріальних препаратів. Як правило, лікарі вибирають засоби широкого спектра дії. А якщо вдається виділити патогенний мікроорганізм з секрету насінних бульбашок і визначити його чутливість до антибіотиків, препарат підбирають згідно з отриманими результатами дослідження.

    Для зменшення неприємних симптомів везикуліту також призначають спеціальне лікування – жарознижуючі і протизапальні засоби всередину, знеболюючі свічки ректально. Якщо хворий страждає від закрепів, йому показані м’які проносні ліки, їх прийом допомагає полегшити дефекацію і знизити вираженість больових відчуттів.

    Після зменшення активності запалення застосовують різні методи фізіотерапії, масаж простати, сім’яних пухирців і т. п.

    При гнійному везикул однієї лише антибактеріальною терапією не обійтися. У таких запущених випадках показано вже оперативне лікування. Хворим проводять дренування порожнини насінних бульбашок. Ще один варіант – промивання сім’яних пухирців розчинами антисептиків через сечовипускальний канал. Обидві ці процедури болючі і неприємні, тому звертатися до лікаря слід при перших ознаках недуги, щоб запальний процес не зайшов надто далеко.

    Профілактичні заходи

    Пам’ятати про профілактику везикуліту необхідно і чоловікам, вже перенесли це захворювання, і тим, хто ще з ним не стикався. Основна профілактична міра – це санація всіх вогнищ інфекції (і місцевими, і віддалених). Тобто необхідно своєчасно лікувати простатит, уретрит, ангіна, каріозні зуби і т. п.

    Також слід уникати переохолоджень, оскільки це дуже сильно підриває місцевий імунітет. Крім цього, не можна допускати застою крові в малому тазі, так як це також сприяє погіршенню стану репродуктивних органів. До застою крові призводить відсутність фізичної активності, тривале перебування в сидячому і лежачому положенні. Тому навіть якщо робота пов’язана з сидінням, необхідно кожну годину намагатися вставати і йти.

    Хороша профілактика везикуліту – здорова інтимне життя. Важливо мати регулярні статеві стосунки з перевіреними партнерками і використанням засобів контрацепції. Такі заходи допоможуть попередити застійні явища в малому тазі, надмірне скупчення насіннєвого секрету і зараження статевими інфекціями з подальшим розвитком запальних захворювань уретри і простати.

    Поділитися з друзями:
    Відповіді на питання