Симптоми і лікування отиту внутрішнього вуха

• Подобається
• Подобається

Внутрішнє вухо – відділ вестибулярно-слухового апарату, відповідальний за сприйняття звуку і за рівновагу. З-за складної форми ця кісткова порожнина з різними структурами всередині часто іменується лабіринтом. Внутрішнє вухо пронизане численними нервовими волокнами, тому запальні процеси в цьому відділі протікають досить болісно і становлять велику небезпеку з-за близькості лабіринту до головного мозку. Запалення даного відділу (внутрішній отит) частіше іменується лабиринтитом, це найрідкісніший і найнебезпечніший з отитів.

• Ознаки та діагностика
• Причини захворювання
• Методи лікування
  • Традиційна терапія
  • Засоби народної медицини
• Хірургічне втручання
• Препарати для внутрішнього отиту лабиринтита і ціни на них
• Профілактичні заходи

Ознаки та діагностика

На відміну від інших отитів, лабіринтит проявляється розладами не тільки слух, але і рівноваги, причому спочатку проявляються саме вестибулярні порушення.

Першими ознаками внутрішнього отиту є:

• порушення рівноваги та розлад координації рухів;
• запаморочення.

Цей стан супроводжується рядом вегетативних розладів:

• нудота, блювання;
• прискорення або сповільнення пульсу, порушення серцевої діяльності;
• блідість або почервоніння шкіри;
• підвищена пітливість.

Розлади слуху внаслідок подразнення або загибелі слухових рецепторів зазвичай з’являються на другу добу після вестибулярних порушень у вигляді таких ознак:

• шум у вухах, більш виражений при поворотах голови;
• зниження слуху;
• болі у вусі, особливо сильні при різких рухах;
• глухота.

Симптоматика залежить від типу запалення – розрізняють серозний, гнійний та некротичний лабиринтиты, а також від перебігу захворювання – гострої або хронічної форми.

Якщо для внутрішнього серозного отиту, що супроводжується збільшенням об’єму лімфатичної рідини усередині равлики і зміною її складу, характерні приглухуватість і відчуття шуму у вухах, то при гнійному та некротичному (пов’язаному з порушенням кровопостачання даної ділянки) розвивається глухота.

Для хронічного лабиринтита часто характерним є безсимптомний перебіг (за винятком періодів загострення) з поступовим наростанням симптоматики у вигляді короткочасних запаморочень і достатньо виражених проявів вегетативних порушень.

Оскільки лабіринтит може бути викликаний різними інфекціями і травмами, його діагностикою займається не тільки отоларинголог.

Залучаються лікарі, чий профіль відповідає причини захворювання – невролог, травматолог, інфекціоніст, венеролог та інші. Аналізуються скарги хворого, проводиться ряд проб, тестів, призначає аналізи і апаратна діагностика.

• Загальний аналіз крові дозволяє підтвердити наявність запалення і оцінити вираженість запального процесу.
• Дослідження слуху – аудіометрія та інші методи.
• Дослідження вестибулярної функції: пальце-носова проба, візуальне та апаратне вивчення руху очних яблук для виявлення їх тремтіння (спонтанного ністагму), інші тести.
• Отоскопія і микроотоскопия – дослідження барабанної перетинки на предмет перфорації (написано тут) – проводяться, якщо внутрішній отит розвинувся як ускладнення середнього.
• Рентгенографія або комп’ютерна томографія скроневої кістки дозволяють виявити гнійний процес, при травмах і ускладненнях проводиться аналогічне дослідження черепа, МРТ мозку.
• При виділеннях з вуха їх бактеріологічне дослідження допоможе визначити збудника.

Необхідна диференціальна діагностика, оскільки подібні симптоми можуть проявлятися при ряді інших захворювань (хвороба Меньєра (симптоми і лікування), отосклероз, абсцес мозочка та інші).

Можливо, вас цікавить інша хвороба вух у людей і лікування її. Переходьте за посиланням і прочитати про те, які захворювання органів слуху відомі сучасній медицині.

А що ви знаєте про двосторонній гнійний отит у дитини? Тут про це написано дуже докладно. Витратьте кілька хвилин з користю для себе і своїх близьких.

Причини захворювання

Внутрішній отит в силу розташування внутрішнього вуха не буває первинним захворюванням, цей орган інфекція може потрапити тільки з сусідніх – середнього вуха або порожнини черепа. Також можливе проникнення інфекції в лабіринт з більш віддалених органів з током крові.

По механізму виникнення виділяють кілька типів лабиринтита:

• Тимпоногенный – розвивається як ускладнення середнього отиту (симптоми і лікування), внаслідок проникнення інфекції з середнього вуха. Його тривале запалення призводить до інфільтрації мембран, які поділяють порожнини середнього і внутрішнього вуха, крізь них починають проникати токсини.

  Після залучення лабіринту в запальний процес у ньому збільшується об’єм ексудату, підвищується тиск на мембрану і можливий її прорив. Патогенні мікроорганізми починають проникати в порожнину внутрішнього вуха в ще більших кількостях, створюються умови для розвитку гнійного лабиринтита.

  Це найпоширеніша причина лабиринтита, причому процес часто вдається зупинити на стадії серозного лабиринтита, гнійний розвивається досить рідко.



• Менингогенный – ускладнення менінгіту, інфекція поширюється із запалених оболонок головного мозку через внутрішній слуховий прохід. Першопричин самого менінгіту безліч.
• Гематогенний – розвивається на тлі загальних інфекційних захворювань (герпес, сифіліс, туберкульоз), інфекція заноситься у внутрішнє вухо з током крові.
• Травматичний – розвивається як ускладнення черепно-мозкових травм і травм вуха, найчастіше внаслідок пошкодження скроневої кістки і/або барабанної перетинки, інфекція проникає з сусідніх травмованих органів.

  Якщо внаслідок травми була пошкоджена або здавлена набряклими тканинами артерія, утворився тромб, то розвивається некротичний лабіринтит. Із-за недостатнього кровопостачання починається відмирання стінок лабіринту.

Лабіринтит може бути викликаний різними збудниками, тому його поділяють на специфічний і неспецифічний бактеріальний, вірусний і грибковий. Найчастіше зустрічається неспецифічний бактеріальний внутрішній отит.

Методи лікування

Традиційна терапія

Медикаментозне лікування внутрішнього отиту ведеться за такими напрямами:

• Боротьба з інфекцією – якщо бактеріальний отит, застосовуються антибіотики, перорально або у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій.
• Зняття запалення – нестероїдні та стероїдні протизапальні препарати.
• Зменшення інтоксикації – сечогінні засоби, що сприяють прискореному виведенню токсинів з організму.
• Полегшення симптомів – блювоти, нудоти, запаморочення – протиблювотні, антигістамінні, седативні препарати, холіноблокатор скополамін.
• Нейтралізація наслідків блювоти і прийому інших препаратів – калію хлорид у вигляді внутрішньовенних ін’єкцій, вітаміни.
• Нейропротекторы і поліпшують кровообіг препарати.

А вам відомо, яке камфорне масло застосовується у вухо при лікуванні отитів? Прочитайте корисну статтю, клікнувши на посилання.

Про знеболюючі вушні краплі для дітей написано тут. Після переходу за посиланням ви зможете прочитати і про інші ліки, рекомендовані лікарями до застосування при лікуванні отитів.

На сторінці: http://uho-gorlo-nos.com/uho/otit/ostryj-i-hronicheskij-naruzhnyj.html написано про зовнішній отит у дитини.

Засоби народної медицини

При запаленні внутрішнього вуха такі методи, як закопування і закладання у вухо тампонів, неефективні, а будь-які компреси, теплові процедури протипоказані. Але можна використовувати народні засоби для зняття запалення, поліпшення кровообігу, виведення з організму токсинів, а також боротьби з нудотою.

• Виражену протизапальну і бактерицидну ефектом володіє кровохлебка, але застосовувати його треба з обережністю, оскільки вона має ще і судинозвужувальну дію. Настій подрібнених кореневищ готується з розрахунку столова ложка сировини на склянку окропу, настоюють півгодини на водяній бані, потім ще чверть години витримується до проціджування. Пити по столовій ложці тричі на день.
• Добре стимулює кровообіг і допомагає в боротьбі з запамороченням настоянка червоного конюшини. Не повністю розгорнулися квітки засипаються в банку без трамбування, заливаються горілкою і настоюють 3 тижні. Пити тричі на день по 1-2 чайних ложки перед їжею і перед сном.
• Сильним сечогінним ефектом володіє петрушка. 1 кг зелені вариться на слабкому вогні, без кипіння, літрі молока, до випаровування половини об’єму рідини. Пити щогодини по 50 мл
• При нудоті і блювоті добре допомагають чаї з м’яти, меліси, імбиру.

Хірургічне втручання

Медикаментозне лікування ефективне при серозному отиті, але якщо розвивається гнійна форма, виникає загроза для життя, і необхідне хірургічне втручання в порожнину середнього (при тимпоногенном лабиринтите) і внутрішнього вуха.

• Порожнина середнього вуха очищається від тканин, які зазнали патологічних змін, може знадобитися заміна слухових кісточок протезами. Така операція називається санирующей.
• Якщо в порожнині внутрішнього вуха йде запальний процес з утворенням гною, для забезпечення його відтоку проводиться лабиринтотомия – розтин півколових каналів з подальшим дренуванням.
• При хронічному отиті або внаслідок травми в лабіринті може утворитися отвір – фістула. У цих випадках спочатку проводиться тимпанотомія – розтин барабанної перетинки для забезпечення доступу до середнього і внутрішнього вуха, потім пластику фістули органічної тканиною – м’язової, жирової або сполучної.

При різних ускладненнях лабиринтита можуть проводитися такі операції:

• мастоидотомия;
• розтин піраміди скроневої кістки;
• лабіринтектомія.

Також ряд операцій з використанням протезів та імплантатів може проводитися при необоротному порушення слуху.

Препарати для внутрішнього отиту лабиринтита і ціни на них

• Азитроміцин – антибіотик, застосовуються по 1 капсулі 500 мг в день. Ціна упаковки з 3 капсул – 83-99 руб.
• Цефтриаксон – антибіотик, внутрішньом’язові ін’єкції на лідокаїн виконуються раз на день. Ціна 1 флакона з порошком (1г), в залежності від виробника, 14-32 руб.
• Препарати метилпреднізолону – стероїдний протизапальний засіб, дозування призначається лікарем. Одна з існуючих форм випуску – таблетки Медрол, 4 мг, 30 шт. Ціна упаковки – 140-195 руб.
• Фуросемід – сечогінний препарат, таблетки 40 мг 50 шт. – 13-16 руб. упаковка, розчин для ін’єкцій – 21-28 руб. за 10 ампул.
• Скополамін у вигляді пластиру наклеюється за вухо, діє 3 дні, зменшуючи нудоту і запаморочення. У вільному доступі в інтернет-аптеках відсутній, інформації про ціни немає.
• Церукал – протиблювотний препарат, таблетки № 50 10мг – 125-145 руб.
• Бетагістин – препарат для купірування нападів запаморочення, таблетки 8 мг № 30 – 20-71 руб., в залежності від виробника.

Профілактичні заходи

Профілактика внутрішнього отиту зводиться до профілактики і своєчасного лікування середнього отиту, менінгіту, будь-яких інфекційних захворювань, недопущення травм вуха, наприклад, при чищенні вух від сірчаних пробок (написано тут), і скроневої кістки. До профілактичних заходів можна також віднести зміцнення імунітету.

Внутрішній отит, на щастя, є досить рідкісним захворюванням, але наслідки у нього досить грізні, при гнійних процесах може виникати загроза життю, а також необоротна глухота. Тому дуже важлива профілактика та оперативне лікування захворювань, що призводять до розвитку лабиринтита, його точна і своєчасна діагностика, лікування, спрямоване на недопущення переходу серозного лабиринтита в гнійний.

Під час перегляду пропонованого нами відеоролика, ви зможете дізнатися всі подробиці про симптоми і лікування отиту внутрішнього вуха.