Ми вирішили помістити цей розповідь (матеріал), як інформацію до роздумів про те, як же правильно робити тим жінкам, які чекають дитину, в самий відповідальний момент, під час пологів.
Варто відправитися в пологовий будинок і віддати себе в руки лікарів, поклавшись на них і їх знання, або сподіватися на себе, своїх близьких і народжувати вдома?
Здавалося б, відповідь очевидна, краще віддатися в руки професіоналів, але, тим не менш, трапляється по-різному. І це не поодинокі випадки, коли майбутня мама наважується на такий ризикований крок.
«Ода» пологів на дому.
Нещодавно мені в черговий раз потрапила на очі стаття про користь пологів на дому, про те, як це добре, здорово і чудово! У зв’язку з тим, що подібні статті множаться як гриби після дощу, хочу поділитися однією реальною історією, що сталася на початку 90-х років.
Причина вибору пологів на дому може бути те, що батьки не до кінця усвідомлюють небезпеку їх наслідків.
Розповідає лікар гінеколог.
Невеликий відступ.
Мало хто стрижеться сам. Більшість людей користуються послугами перукаря. Причому не якого-небудь, а виключно Свого Майстра.
Коли у людини ламається комп’ютер або телефон, він не біжить у кіоск за книжкою «Як самому полагодити iPad», а шукає сервіс-центр крутіше або супер-пупер-кваліфікованого фахівця.
Але от коли справа стосується медицини і здоров’я, — тут кожен сам собі професор.
Одна історія — про пологи на дому.
Дорога, влаштуємо у себе вдома пологи.
Отже. Жили-були хлопчик і дівчинка. Хлопчикові було 19 років, дівчинці — 18. І чекали хлопчик і дівчинка другої дитини.
Оскільки одна дитина у них вже народився, хлопчик і дівчинка розсудили, що вже самі все знають, і нічого до цих лікарів звертатися. І ставати на облік по вагітності не стали. Тобто стали, але лише тоді, коли до передбачуваного терміну пологів залишилися пару днів.
Прийшли вони, значить, в жіночу консультацію — на облік по вагітності ставати. Ну, лікарі, ясна річ, як тільки їх побачили, відразу сильно зраділи, оркестр викликали, квіти замовили і пояснили все, що вони думають з приводу цієї вагітності та її обліку.
А оскільки ні аналізів, ні обстежень ніяких не було, дівчинку направили в стаціонар для обстеження і підготовки до пологів.
Пологи вдома – відповідальний крок.
Але тут наші хлопчик з дівчинкою вже здраво розсудили, що якщо вже вони дев’ять місяців до лікарів не ходили і нічого, то вже з пологами точно самі впораються. І вирішили народжувати вдома.
І на подив впоралися. Майже. Тобто дитина, звичайно, народився. Але ось плацента (послід так званий) не відокремилася. Таке буває нечасто, але і не так вже рідко.
Почекали хлопчик з дівчинкою півгодини, годину, два, а плацента народжуватися не збирається. І все це час у дівчинки потихеньку кровотеча спостерігається. Загалом, робити нічого, довелося-таки швидку допомогу викликати.
Довго чи коротко, але приїхала до них швидка допомога. Тільки даремно приїхала як виявилося. Лікарі швидкої допомоги вручну відокремлювати плаценту не навчені, це прерогатива акушерів-гінекологів. А в лікарню дівчинку везти з плацентою теж не можна: може виникнути сильна кровотеча в дорозі, не сумісне з життям.
Але бригада швидкої допомоги не розгубилася і стала дзвонити в районний пологовий будинок: кликати на допомогу гінеколога. Тільки й тут невдача вийшла: робочий день давно закінчився, всі лікарі розійшлися по домівках. Залишилися в пологовому будинку тільки два чергових лікаря. І на плечах у цих двох два пологових зали з породіллями, вся патологія вагітних та плюс післяпологові відділення. Але основна проблема не в цьому, а в тому, що обидва лікаря зайняті на операції — терміновий кесарів розтин. Не кидати ж їм вагітну на операційному столі!
Прийом пологів у спартанських умовах.
Але, оскільки форс-мажори і позаштатні ситуації в акушерстві не рідкість, а норма життя, і на такий випадок існує своя хитрість.
Є така штука — лікар дежурант на дому. Це досвідчений фахівець, зазвичай з числа кафедральних працівників або керівництва пологовим будинком, який в день (ніч) свого чергування на дому в гості не йде, на дискотеці не запалює, а сидить вдома і телефон неподалік тримає. Йому в будь-який час можна подзвонити і запитати ради. А якщо вже зовсім в пологовому будинку запарка трапиться, то дежурант на дому приїде і включиться в роботу чергових лікарів по-справжньому.
Подзвонили, загалом, дежуранту.
Дежурантом в той день, точніше ніч, був дуже літній, щоб не сказати старенький дідусь, професор. Поїхав дід плаценту відокремлювати. Взагалі-то, робиться це в стерильних умовах. Будинки, ясна річ, стерильні умови не зустрічаються. Що ж стосується цього конкретного будинку, то там і просто задовільний санітарний стан не зустрічалося. А вже для остаточної повноти картини з’ясувалося, що в будинку відключена вода. Погодьтеся, таке у всіх буває. «Дурні» сантехніки не подумали, що в цьому будинку будуть пологи з ускладненнями проходити, і відключили воду. Загалом, руки лікаря помити ніде. А в тих місцях, де раніше водилася вода (ванна, умивальник, кухонна мийка), нині мешкають гори брудного посуду упереміж з не менш брудним взуттям.
Що в підсумку від таких пологів вдома?
Плаценту, звичайно, відокремили. Дівчинку разом з дитиною відвезли в пологовий будинок. Але не звичайне післяпологове відділення, а в інфекційне, куди кладуть жінок з різними інфекціями, щоб вони не заразили інших — здорових. Тих, у кого немає аналізів, як у нашої дівчинки, теж сюди визначають, так як про їх інфекцію взагалі нічого не відомо. Переливання крові довелося робити кілька разів.
Антибіотики довелося колоти тиждень. Дитину протягом цього тижня довелося груддю не годувати (за антибіотиків). Довелося вирішувати і багато інших проблем, які молоді грамотії створили своїми ж руками. Але це все дурниця, тому що ця історія зі щасливим кінцем. У тому сенсі, що всі залишилися живі. Як у казці. Не тільки в плані традицій казкового жанру, але і в плані цілком реального чуда, тому що зовсім не казковий кінець був набагато більш ймовірний.
Загалом, кому нудно жити, народжуйте будинку. Це розважить вас, лікарів, ваших родичів, всіх хто зіткнеться з власноруч організованим вами пригодою.
