Зміст
- Види та класифікація розшарувань аорти
- Причини розвитку патологічного процесу
- Симптоми, характерні захворювання
- Діагностичні методи виявлення розшарувань
- Сучасні методи лікування
Особливості розвитку патології
Розшарування аорти являє собою патологічне явище, при якому відбуваються зміни в структурі стінок судини і утворюються тріщинки, що призводять до поступового розшарування внутрішньої і середньої оболонки з створенням помилкових просвітів для струму крові.
В результаті патологічного явища відбуваються порушення кровообігу, погіршується надходження крові у відгалуження артерії і, отже, до клітин органів. Відсутність живильних речовин і кисню призводить, у свою чергу, до некрозу клітин і інсультів. Найсерйозніше ускладнення – розрив стінки самого великого кровоносного судини, що супроводжується великою крововтратою і часто летальним результатом. Тому, симптоми розшарування аорти, причини і лікування — питання, які вимагають підвищеної уваги та оперативних заходів.
Особливості та класифікації патологічного явища
Аорта – це самий великий кровоносну судину, що знаходиться в організмі людини. Він умовно ділиться на три основні частини:
Стенфордська класифікація розшарування аорти має на увазі просте розділення:
- тип А (для висхідної частини);
- тип В (для низхідної частини).
Більш широке застосування в медичній практиці знайшла класифікація розшарувань аорти за Дебейки, в ній більш чіткі анатомічні розмежування:
- I тип: порушення структури зачіпає дугу і висхідну частину (найпоширеніший вид, він спостерігається в 50% випадків);
- II тип: розшарування відбувається тільки в межах висхідної частини (спостерігається у 35% випадків);
- III тип: зміни починаються в низхідній частині, від лівої підключичної артерії і нижче, уздовж черевної області (цей вид найрідкісніший, він діагностується в 15% випадків).
Патологія може розвинутися в будь-якій частині кровоносної судини і торкнутися конкретних, одиничних артерій (наприклад, сонної, вінцевої), але частіше всього в області аортального клапана.
Патологія діагностується у більшості випадків у пацієнтів похилого віку, найбільш критичний період 50-65 років. У випадках вроджених аномалій розшарування аневризми аорти може спостерігатися вже після 20 років.
Цікаво! Захворювання найчастіше схильні чоловіки і представники негроїдної раси.
Що призводить до розвитку процесу
Даний патологічний процес відбувається внаслідок дегенеративних змін середньої оболонки судини і найчастіше до них призводять захворювання сполучних тканин. Наприклад, може викликати розшарування аорти іменний синдром Марфана.
Наступною причиною може стати розвиток атеросклерозу і утворення бляшок на стінках посудини, які перекривають просвіт. Особливу небезпеку представляє на цьому тлі артеріальна гіпертензія, яка може призвести до розриву інтими судини.
До факторів ризику розвитку даної патології відносять також:
Обережно! У групу ризику потрапляють також вагітні жінки на останніх тижнях.
Клінічна картина розвитку патології
Патологічне захворювання може протікати гостро (з швидким початком і розвитком протягом двох тижнів), так і відрізнятися затяжним перебігом. Незалежно від цього, головний симптом розшарування аорти — найсильніша біль, за характером нагадує інфаркт. Вона може бути жгущей, раздирающей, як відзначають пацієнти – «розриває зсередини». Приблизно п’ята частина всіх хворих від такої інтенсивної болю втрачають свідомість. Крім того з’являються:
- задишка;
- запаморочення;
- шуми і інші звуки у вухах;
- підвищується артеріальний тиск до максимальних меж;
- частішає пульс.
Якщо відбулося розшарування аневризми черевної аорти, тоді пацієнт відчуває сильний і різкий біль у животі, слабкість, запаморочення. Спостерігається блідість і синюшність шкіри нижніх кінцівок, часте явище – судоми. На самому початку нерідко виникає брадикардія, далі переходить у тахікардію. На тлі сильного болю при розшаруванні черевної аорти може миттєво розвинутися геморагічний шок. Спостерігаються розлади в роботі органів в області тазу.
Які види діагностики необхідні
При підозрі на розшарування аорти, діагностика повинна бути комплексною і включати цілий ряд процедур. Їх перелік визначає лікар при первинному огляді та зборі анамнезу. Пацієнту можуть призначити:
- рентгенографію грудної області;
- черезстравохідна ехокардіографію;
- контрастну ангіографію;
- аортографию;
- УЗД судин;
- ЕКГ.
Отримані в результаті сучасної апаратної діагностики фотознімки розшарування аорти дозволяють найкращим чином оцінити стан кровоносної судини і провести ефективне лікування.
Обов’язковим є проведення лабораторних досліджень.
Які методики терапії застосовні
Хірургічне лікування недуги
Лікування розшарування аорти здійснюється у відділенні інтенсивної терапії, і пацієнт постійно повинен перебувати під увагою лікарів. Залежно від типу захворювання та стану хворого вибирається найбільш оптимальна методика.
Основним видом лікування при блокуванні судин є хірургічне втручання. В сучасних клініках відразу ж проводиться протезування.
При нескладному розшарування стінок аорти можливо консервативне лікування. Медикаментозний курс передбачає прийом лікарських препаратів, спрямованих на стабілізацію артеріального тиску, уповільнення серцевих скорочень.
Після основного курсу терапії пацієнту необхідно кожні півроку проходити профілактичні огляди, відмовитися від куріння, скорегувати харчування, виключити надмірні фізичні навантаження.
Для загального представлення про те, як проводиться операція, можна подивитися невелике відео на інтернет-ресурсі.
