На жаль, ангіна — дуже поширена недуга, до того ж він часто супроводжується ускладненнями, які впливають на серце, лімфатичну систему, нирки, суглоби. Це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується запаленням піднебінних мигдалин і лімфаденоїдного глоткового кільця, спровоковане мікроорганізмами.
Найчастіше захворювання спостерігається ангіни у дітей у віці від 3 до 14 років. Це відбувається тому, що у дитини до 3 років зберігається трансплацентарний імунітет від мами, до того ж під час грудного вигодовування він отримує антитіла, які захищають його від всіляких інфекцій. У чотирнадцятирічному віці імунітет повністю формується і вже здатний адекватно реагувати на будь-які бактерії і віруси.
Збудниками ангіни найчастіше є бактерії: стафілокок, стрептокок, пневмокок. Спровокувати недугу можуть також грибки, іноді діагностують вірусну ангіну. Інфекція передається як повітряно-крапельним шляхом, так і через їжу. Джерелами зараження можуть бути хворі люди або побутові предмети. Внутрішнє зараження нерідко відбувається через ротову порожнину і порожнину глотки. Цьому сприяють такі фактори, як:
- хронічне запалення мигдалин;
- гнійне захворювання носа;
- карієс зубів.
Зовнішніми чинниками, які провокують розвиток ангіни, є: переохолодження, зниження імунітету і т. п. Інкубаційний період ангіни триває від одного тижня до трьох. Захворювання починається гостро: відбувається різке підвищення температури (до 40 °С), збільшуються лімфовузли, болить горло, особливо при ковтанні. Відчувається загальна слабкість. Спостерігається збільшення печінки і селезінки. Хвороба може тривати від 10 днів до 3 тижнів.
Зміст
- Види недуги та їх ознаки
- Лікування ангіни
Повернутися до змісту
Види недуги та їх ознаки
Банальні ангіни у дорослих зустрічаються у віці до 40-45 років. Найбільш простою формою (катаральну ангіну) хворіють, як правило, не більше тижня. Для неї характерні: слабкість, сухість і печіння в роті, головний біль, субфебрильна температура. При огляді видно набряклі мигдалики і білий наліт на них.
Фолікулярна ангіна може розвинутися буквально за кілька годин. Всі симптоми яскраво виражені: різке підвищення температури тіла, сильний біль в горлі і навіть у вухах, рясне слиновиділення, збільшення лімфовузлів, нудота, пронос. Мигдалики вкриті слизисто-гнійним нальотом і гнійними пробками.
Ознаки лакунарної ангіни такі ж, як і у фолікулярній, але виявляються набагато сильніше. Замість точкових гнійників мигдалики вкриті жовтим нальотом. При цьому температура тіла залишається дуже високою.
Фибринозная ангіна схожа на фолікулярну і лакунарну з тією лише різницею, що наліт на мигдалинах білий і прозорий. Хвороба діагностується після аналізу бактеріального посіву мазків з носа та ротової порожнини. Це важка форма ангіни, яка супроводжується набряком шиї, апатією, сильною слабкістю. Без своєчасного й адекватного лікування захворювання може ускладнитися ураженням мозку і серця.
Найважчою вважається виразково-плівчаста або некротична ангіна. Відмітна ознака: на мигдалинах розвиваються виразки. Саме під час такого виду ангіни у дітей виникає паратонзіллярний абсцес мигдаликів, що є показанням до їх видалення. Це захворювання може викликати у хворого галюцинації.
Повернутися до змісту
Лікування ангіни
Потрібно пам’ятати, що ангіна може розвинутися як ускладнення після ГРВІ. Тому при перших підозрах на це захворювання слід звертатися за допомогою до фахівця, адже наслідки недуги можуть бути дуже неприємними (абсцеси, ревматизм, запалення нирок, міокардит). Лікують ангіну антибіотиками протягом 10 днів, саме такий період потрібен для того, щоб препарати знищили збудника інфекції. Також лікар призначає локальні антисептики: спреї, аерозолі, пастилки, розчини для полоскання горла, протигрибкові препарати.
Хворий повинен пити багато рідини. Це може бути теплий чай, трав’яний відвар, вітамінні компоти і настої. При запаленні лімфовузлів показано прикладати на шию легкий теплий шарф або хустку (використовувати спиртові компреси не рекомендується).
Як правило, ангіну лікують в домашніх умовах. Хворий повинен дотримуватися постільного режиму, харчуватися з окремою посуду, яку потрібно стерилізувати кип’ятінням. Не можна забувати про провітрюванні і зволоження повітря в приміщенні. Дієта не потрібна.
Госпіталізація проводиться для хворих з тяжкою формою захворювання, а також для осіб, які проживають у гуртожитку або в закритому колективі. Для підвищення індивідуальної нечутливості до інфекцій рекомендують загартовування організму. Важливо уникати переохолодження, вживати в їжу тільки якісні продукти і чітко дотримуватися порад лікаря.
