- Послідовники цієї релігії вважали священною книгу Авесту, яка була створена в 6 столітті до н. е., імовірно, пророком Заратуштрою. І хоча саме з цього часу стародавню іранську релігію прийнято називати Зороастризмом, насправді його основи сформувалися значно раніше. В найстарішій частині Авести викладені молитви і гімни, записані в 6 столітті до н. е., більш пізні частини формувалися аж до 7 століття нашої ери, тобто до знищення Зороастризму в Ірані арабами.
- Ідеї маздаизма, як основи Зороастризму, лежали в неоднозначному сприйнятті світу, який складається з білого і чорного початку. Бог Ормузд уособлював біле початок, а Аріман – чорне. Обидва божества мають рівні права, вони обидва займалися створенням світу. Ормузд створив добро, красу і все, що приносить користь людині. Аріман ж відповідальний за появу брехні, хвороб, смерті і зла. Боги ці ворогують між собою, їх у цьому підтримують слуги добра изеды, і слуги зла деви (імовірно, джини зі східних легенд ставляться до цих парфумів).
- Дослідників вельми зацікавили витоки подібної релігії, древнім народам було властиво створювати цілий пантеон богів або поклонятися предкам. Деякі вважали, що релігія давнього Ірану сформувалася з-за особливостей психіки місцевих народів, інші стверджують, що так на них вплинули географічні умови. По суті, вчені до цих пір не зійшлися в думках з питання виникнення маздаизма.
- У стародавньому Ірані право проводити обряди володіли жерці. Вони підтримували священні вогні, проводили поховання і жертвоприношення. Людей послідовники маздаизма в жертву не приносили, воліючи використовувати для цієї мети домашню худобу. Кожен приносив у жертву рівно стільки, скільки могло йому дозволити добробут. Підтримка вогню теж носило культовий характер – вважалося, що для того, щоб сім’я могла жити у спокої і мирі необхідно постійно підтримувати вогонь. Поховання теж було особливим – не бажаючи оскверняти воду, вогонь або землю, древні іранці заносили тіла своїх померлих на високі вежі, де їх спалювало сонце і пожирали стерв’ятники.