У шістдесятих років країни соціалістичного табору пройшли через серйозну кризу політичного і ідеологічного характеру. Ці роки ознаменувалися та розколом в лавах цього табору, лінія якого пройшла по межі СРСР і Китаю. В цей же час східноєвропейські країни, за підсумками Другої Світової Війни опинилися під безпосереднім впливом Союзу, почали робити спроби виходу з-під цього впливу.
Перехід від сталінської соціалістичної моделі в 50-их роках не міг не призвести до появи нових способів розвитку систем соціалістичного типу. У той час як у Польщі, Угорщини та Чехословаччини були проведені сміливі реформи, у СРСР їх проводили повільніше, і з меншим завзяттям.
У політичній сфері держави також відбулися значні зміни, Хрущова вдалося усунути від влади, разом з ним пішли і його порівняно вільні політичні погляди. Однак перед своїм відходом він встиг успішно вирішити кубинський конфлікт. Використовуючи корейський досвід, Радянський Союз підтримав і посилив комуністичний рух на Кубі, відкриту боротьбу проти Фіделя Кастро почали США. Конфлікт дійшов до того, що обидві сторони почали відкрито погрожувати один одному ядерними ударами після того, як СРСР спробував розмістити ракети з ядерними боєголовками на кубинських островах. Лише переговори Хрущова та Кеннеді дозволили вирішити справу миром.
1964 року Хрущов був усунений від влади, і на зміну йому прийшов Л. В. Брежнєв. Період його правління багато згадують з обуренням, часто вказуючи на його прихід до влади, СРСР у 60-ті коротко характеризують як «період застою». Така назва існує, незважаючи на проведені реформи у різних промислових галузях, поява нових міст і розширення старих, створення нових заводів, польоти в космос, та інші важливі події. Справа в тому, що в цей час Радянський Союз почав активну розробку нафтових родовищ. «Чорне золото» в ті роки було одним з найбільш затребуваних товарів, налагодження стабільного і об’ємного експорту Союзу забезпечило стабільне наповнення бюджету. За рахунок цього були створені нові заводи, почалося освоєння нових видів промисловості, з’явилася порівняно якісна (на ті часи) радянська побутова техніка.
Таким чином, шістдесяті роки багато хто пам’ятає як період розквіту Радянського Союзу. Цей період відзначився великою кількістю молоді, що було зумовлено реаліями Великої Вітчизняної Війни. Такою нестабільною масою радянської влади було управляти досить складно, тим більше що жорстка тоталітарна влада змінилася владою авторитарної, більш терпимою до проявів інакодумства. Саме в ці роки були закладені основи того, що сьогодні в суспільній свідомості прийнято називати радянською культурою.