Людство літає в космос, вирощує в пробірках дітей, заглядає в глибини океану. І виявляється безсилим перед деякими захворюваннями. Наприклад, такими, як псоріаз, при якому шкіра покривається зудять лускатими плямами.
Треба сказати, що спочатку в Стародавній Греції терміном «псора» називали групу захворювань з симптомами у вигляді лущення, сухості і свербіння шкіри. А трохи пізніше, за часів «батька медицини» Гіппократа, ця назва вже трансформувалося в сучасний варіант — псоріаз. І об’єднувало захворювання, при яких на шкірі з’являлися горби, луска, плями, ороговіння.
В Середні віки вважали, що псоріаз заразний, а іноді помилково приймали за лепру, коросту або вітіліго. Тому хворі їм повинні були завжди носити спеціальний костюм, тріскачку або дзвіночок і не наближатися до здоровим людям.
Симптоми псоріазу відрізняються від інших шкірних захворювань.
Лише на початку ХІХ століття англійський лікар Роберт Уиллэн і його учні чітко описали симптоми псоріазу і відокремили його від інших шкірних захворювань. Згодом австрійський та німецький дерматологи Фердинанд Гебру і Генріх Кебнери, а також російський лікар Олексій Полотебнов описали зв’язок псоріатичного недуги зі станом нервової системи і хворобами внутрішніх органів.
У XX столітті дослідники відкрили, що у розвитку цієї хвороби не останню роль відіграють обмінні порушення і імунологічні зрушення в організмі. Все це змусило лікарів думати, що псоріаз — це не просто шкірне, а системне захворювання.
Сьогодні науковці продовжують досліджувати причини псоріазу та розробляти нові методи його лікування. Так, Стендфордський університет в США об’єднав лікарів 35 країн в Міжнародну асоціацію з вивчення псоріазу. І навіть видає єдиний у світі журнал про це захворювання. У Росії вивчення цієї проблеми багато часу приділили професора Юрій Скрипкін, Римма Федоровська, Володимир Мордовцев, Микола Яговдик.
Сьогодні від псоріазу страждає приблизно 4% населення Землі. При цьому у більшої частини хворих ця недуга розвивається у віці до 20 років. Однак і старі люди не застраховані від нього. При цьому псоріаз залишається для медиків загадкою. Оскільки вони так і не розібрались досконально в природі цієї болячки.
Реакція організму взимку і влітку у кожного по-різному дає збій.
По суті, псоріаз — це неправильна реакція організму на вплив зовнішніх подразників.
Вона призводить до того, що верхній шар дерми на окремих ділянках тіла починає відмирати занадто швидко.
В результаті на шкірі волосистої частини голови, колінах і ліктях, в нижній частині спини і в шкірних складках з’являються запалені червоні плями, що лущаться і сильно сверблять.
При цьому у різних хворих недуга загострюється в різну пору року: взимку чи влітку.
І в залежності від цього медики рекомендують своїм пацієнтам приймати сонячні ванни або уникати їх. Зокрема, у тих, хто страждає зимової формою псоріазу, симптоми хвороби під впливом сонячних променів помітно слабшають. А іноді зовсім зникають. При річній ж — на стан хворого благотворно впливає холодну пору року.
Звичайний, простий і вульгарний псоріаз.
Треба зазначити, що псоріатичний недуга може проявляти себе різноманітними симптомами. Наприклад, найпоширеніший вид цієї хвороби — бляшковидный псоріаз. Його ще називають звичайним, простим чи вульгарним. При цій формі у хворого утворюються як би підняті ділянки червоної і гарячої на дотик шкіри, покритої сірими або сріблясто-білими лусочками. Якщо їх відлущити, то шкірі під ними почне кровоточити. Це і є псоріатичні бляшки, які поступово можуть збільшитися в розмірах і злитися з сусідніми утвореннями. Поступово шкіра покривається цілими пластинами бляшок, формуючи, як кажуть медики, парафінові озера.
Знайшов собі місце і зворотний псоріаз в складках шкіри
Ще існує псоріаз згинальних поверхонь. Інша його назва — зворотний псоріаз. При ньому червоні плями виглядають гладкими і практично не лущаться. А з’являються вони виключно в складках шкіри: у паху, на внутрішній поверхні стегон, під пахвами, під великим животом, а також під молочними залозами у жінок. Таке розташування псоріатичних бляшок сприяє їх травмування і подразнення від поту. Це призводить до ускладнення хвороби стрептококової піодермією або грибковою інфекцією.
Каплевидна форма псоріазу після стрептококової інфекції.
Каплевидний псоріаз викликає появу безлічі маленьких сухих плям, схожих на краплі, краплі або невеликі точки. Вони можуть бути червоними, ліловими або навіть фіолетовими. При цьому така форма хвороби часто розвивається або загострюється після того, як пацієнт переніс стрептококову інфекцію: ангіну або фарингіт.
Тяжкі форми псоріазу
Але найбільш важка з шкірних форм хвороби — це ексудативний або пустульозний псоріаз. У цьому разі хворого обсипають пухирці, наповнені прозорою рідиною. Якщо в неї потрапить інфекція, то вона стає гнійною.
Нігтьової псоріаз може поміняти вигляд і колір нігтя.
Приблизно у чверті хворих на псоріаз розвивається нігтьова форма недуги — псоріатична ониходистрофия. Вона змінює зовнішній вигляд нігтів. Вони можуть побіліти чи пожовтіти, покритися точками або лініями. А також розшаровуються, ламаються або відмирають.
Іноді псоріаз проявляється у вигляді артриту. Тобто запалення суглобів. Причому найчастіше страждають дрібні суглоби пальцевих фаланг. Це призводить до того, що пальці розбухають і стають схожими на сосиски.
Теорія на теорії причини псоріазу.
Медики досі не розібралися в причинах походження псоріазу. На цей рахунок існують кілька теорій. За однією з них псоріатична хвороба буває двох типів.
За іншою теорії причина псоріазу криється виключно в порушеннях імунітету, які викликають різні фактори. Такі як стрес, інфекційні захворювання, клімат, неправильне харчування. Приміром, медики помітили, що алкоголь може спровокувати загострення псоріазу. Особливо це стосується пива, шампанського і міцних спиртних напоїв. Погіршує перебіг хвороби також звичка вживати продукти, в яких є оцет, перець і шоколад. Крім того, прихильники цієї теорії вважають псоріаз системним захворюванням.
Це означає, що хвороба може зачіпати будь-які органи і тканини організму. Приклад тому — псоріатичний артрит, що уражає дрібні суглоби кистей і стоп. Ще причиною загострення псоріазу у частини хворих можуть стати косметика, парфумерія, лак для волосся, деякі креми і лосьйони для рук, побутова хімія.
Не можуть медики пояснити і те, чому від псоріазу страждають ті, хто хворий на Снід або ВІЛ-інфікований. Адже при цих захворюваннях зменшується кількість імунних клітин і їх активність. А псоріаз, навпаки, викликає надмірна активність імунітету.
Ще псоріатичні бляшки частіше з’являються у людей із сухою, тонкою і чутливою шкірою. Переважно у жінок. Причому у тих, хто завагітніє, хвороба сходить нанівець і загострюється після пологів. Пояснити таку вибірковість псоріазу медики поки точно не можуть. Але пов’язують її з дією на організм статевих гормонів. Однак лікування, засноване на цих міркуваннях, принесло досить скромні результати.
Так боляче жити, спати, гуляти, спілкуватися.
Псоріаз відноситься до числа хвороб, які помітно ускладнюють хворому життя. Так, шкірний свербіж або біль заважають йому спати, доглядати за собою, гуляти. Червоні плями на відкритих частинах тіла інколи стають перешкодою для влаштування на деякі роботи або занять певними видами спорту. А псоріатичні бляшки на волосистій частині голови стають для людини серйозною перешкодою у спілкуванні. Оскільки оточуючі приймають ці прояви хвороби за неохайність або воші. Ще більшу психологічну проблему викликають псоріатичні висипання на шкірі обличчя і мочках вух.
Все це призводить до того, що хворі на псоріаз надмірно переймаються своїм зовнішнім виглядом і страждають від низької самооцінки. Вони бояться громадського неприйняття і відторгнення. До того ж лікування псоріазу може обійтися дорого і відняти у хворого багато часу і сил, перешкодити його роботі, навчанні та влаштуванню особистого життя.
Психологічний стрес в поєднанні з болем, свербінням та порушеннями імунітету часто викликають депресії, тривоги або социофобию. А вони в свою чергу посилюють симптоми псоріазу. Виходить зачароване коло, з якого більшості хворих не вибратися без допомоги психолога чи психотерапевта.
Для лікування псоріазу все згодиться.
З’явилися на шкірі червоні сверблячі і злущуються бляшки? Йдіть до лікаря-дерматолога. Тільки він зможе визначити, псоріаз це чи ні. Причому в сумнівних випадках для правильного діагнозу може знадобитися біопсія шкіри.
На жаль, псоріаз — це невиліковна хвороба. Можна загнати її вглиб, змусити симптоми зникнути, але хвороба здатна повернутися.
Зазвичай насамперед при лікуванні псоріазу медики призначають хворому кошти місцевого впливу. Це різні мазі, креми або розчини, які треба наносити на уражені ділянки шкіри. Якщо така терапія не дає бажаного результату, в хід йде ультрафіолетове опромінення. Якщо і ці заходи не призводять до потрібного ефекту, лікар призначає комплекс протиалергічних, заспокійливих, вітамінних, кровоочищающих препаратів.
З часом псоріаз може придбати стійкість до конкретного виду лікування. Тому медики періодично змінюють засоби і методи боротьби з хворобою.
У багатьох країнах хворий на псоріаз поряд з лікуванням і отримує обов’язкову психологічну допомогу. У нас це поки не практикується. Тому у разі виникнення стресу, депресії або соціофобії чоловік повинен сам приймати
необхідні заходи. Тобто звертатися до психолога або психотерапевта. Причому в деяких випадках хворому навіть може знадобитися призначення психотропних засобів.
Нові засоби і методи в лікуванні псоріазу.
Треба зазначити, що в останнє десятиліття з’явилися нові, високоефективні і вузьконаправлені засоби для лікування важких форм псоріазу. Вони безпосередньо впливають на імунні клітини, які вражають шкіру хворих.
Крім того, зовсім недавно медики ввели в практику три нових методу для лікування псоріазу.
• Це засіб для місцевого застосування при псоріазі волосистої частини голови.
• Лазерна система, яка випускає пучок ультрафіолетового випромінювання високої інтенсивності.
• А також біологічне ліки, яке відноситься до иммунодепрессантам.
До речі, в деяких країнах псоріаз лікують за допомогою ихтиотерапии.
Так, в турецьких термальних джерелах живуть рибки, які об’їдають шкіру на псоріатичних бляшках і не чіпають при цьому здорові ділянки. Таке лікування поліпшує стан хворого десь на півроку.
