Псоріаз

Зміст:

  • Причини захворювання
  • Симптоми захворювання
  • Стадії псоріазу
  • Діагностика та лікування

Під псоріаз розуміється хронічний дерматоз, що характеризується появою шелушащихся папульозних висипів на шкірі, що супроводжуються сверблячкою. Зустрічається у 2% населення, переважно у віці 20-25 років, але в останні роки спостерігається “омолодження” захворювання. У медичній термінології для позначення даної патології іноді використовується термін “лускатий лишай”.

При псоріазі може постраждати будь-яка ділянка тіла людини, в більшості випадків прояви захворювання локалізуються на голові, ліктях, долонях, ступнях ніг, в рідкісних випадках – на нігтях, м’яких тканинах рота, геніталіях. Крім того, у 20% пацієнтів спостерігається розвиток запалення артритів, що отримало назву псоріатичного артриту.

Протягом патології впертий і тривалий з періодами ремісій тривалістю в кілька місяців, але захворювання триває до самої смерті. Тільки в рідкісних випадках спостерігається одужання пацієнта.

Причини захворювання

На сьогоднішній день до кінця не з’ясована причина виникнення в людини псоріазу, хоч і висунуто кілька теорій, що намагаються пояснити виникнення цієї патології. Теорії:

  • Псоріазендокринна;
  • нейрогенна;
  • інфекційна (сюди включається і вірусна);
  • аутоімунна;
  • обмінна;
  • інфекційно-алергічна;
  • алергічна;
  • паразитарна;
  • спадкова.

Кожна теорія базується на численних спостереженнях і результатах лабораторних дослідженнях.

Найстарішою теорією вважається інфекційна, так як ще у XIX столітті було відмічено виникнення псоріазу після деяких інфекційних захворювань (грип, скарлатина). На користь цієї теорії свідчило тривалий рецидивуючий перебіг, системність ураження, особливості еволюції шкірних висипань і зв’язок загострень з деякими гелиофизиологическими та метеорологічними факторами. Навіть висувалася теорія взаємозв’язку псоріазу з сифіліс і туберкульоз, хоча в подальшому подібна гіпотеза не витримала критики.

Спадкова теорія базується на описаних випадках розвитку захворювань протягом кількох поколінь.

На користь обмінної теорії говорить зниження захворюваності в періоди голоду, порушення жирового обміну, підвищення вмісту в бляшках фосфору.

У свій час ендокринна теорія мала багато прихильників, що можна пояснити порушенням у багатьох хворих на псоріаз функції статевих залоз, перебігу вагітності, менструального циклу, періоду лактації.

Крім того, було помічено, що у частини хворих на псоріаз запускається нервовим потрясінням, що говорить на користь нейрогенної теорії. У таких пацієнтів були виявлені зниження опірності до стресів і його наслідків.

до змісту ?

Симптоми захворювання

Типовими місцями висипань є лікті, крижі, коліна і волосиста частина голови. На шкірі з’являються червоні вузлики, які покриті білими лусочками. Спочатку розмір такого вузлика збігається з величиною шпилькової головки, але надалі він збільшується до розмірів монети. При їх злитті на шкірі утворюються бляшки, які за формою можуть нагадувати топографічні карти.

Псоріаз на долонях і підошвах

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз на кистях рук

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз генералізований пустульозний

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Псоріаз

Період висипань може супроводжуватися підвищенням температури тіла, збільшенням лімфатичних вузлів, свербінням і подразненням шкіри. У рідкісних випадках спостерігаються нетипові висипання пахвами, під молочними залозами і на статевих органах.

до змісту ?

Стадії псоріазу

Під час першої, прогресуючої, стадії, наголошується поява висипань на шкірі і збільшення їх розмірів. У цій фазі поява нових папул може бути спричинене навіть дрібним або незначним пошкодженням шкіри, що отримало назву симптом Кебнера. Приміром, після сонячного опіку, уколу ін’єкційної голки або при подряпинах. При відсутності лікування і по мірі прогресування захворювання утворюється псоріатична еритродермія.

Після того як поява нових папул припиняється і відзначається збільшення їх лущення, аж до знищення практично всього шкірного покриву, захворювання переходить в так званий стаціонарний період. Для цього періоду характерна наявність на шкірі нуммулярных, лентикулярных і міліарних папул. По мірі розсмоктування елементів спостерігається тимчасова гіпопігментація шкіри, рідше — гіперпігментація.

На третій, регресивної (зворотної), стадії відзначається поступове зникнення висипань. У частини пацієнтів на цій стадії зберігається свербіж, при цьому суб’єктивні відчуття або повністю відсутні, або слабо виражені.

У ряду хворих на псоріаз вражає суглоби, що отримало назву псоріатичного артриту. Як правило, уражаються міжфалангові суглоби, в рідкісних випадках – великі, у виняткових випадках – суглоби хребта та крижово-клубові зчленування. На початковій стадії хворі скаржаться на біль у суглобах, до якої згодом приєднується їх припухлість, обмеженість у рухах. Можливі вивихи і підвивихи уражених суглобів. Процес при відсутності лікування закінчується анкілозом і стійкою деформацією суглоба, що призводить до інвалідності.

до змісту ?

Діагностика та лікування

Діагностика псоріазу заснована на характерному поразку і зовнішньому вигляді шкіри.

Слід зауважити, що сьогодні не існує специфічних досліджень для постановки діагнозу псоріазу. При активному та прогресуючому псоріазі в аналізі крові можна виявити зміни, характерні для аутоімунних, запальних і ревматичних процесів, а також біохімічні та ендокринні порушення. У складних випадках вдаються до біопсії шкіри для виключення іншої патології.

Лікування залежить від локалізації уражень, історії захворювання пацієнта, ступеня тяжкості та непереносимості лікарських препаратів. Слід зауважити, що на сьогоднішній день розроблено 20 методик лікування псоріазу. Правда, жодна з них так і не дозволила добитися повного лікування, що зумовлено відсутністю єдиної концепції і теорії етіопатогенезу захворювання.

Які мазі рекомендують лікарі при псоріазі, ознайомтеся тут.

Що рекомендує народна медицина при лікуванні псоріазу.

При легких формах проводять місцеве лікування, яке полягає в призначенні терапії ультрафіолетовими променями. При непереносимості даної методики переходять до системного лікування.

Важливою частиною лікування є дієта, яка передбачає виключення з раціону тварин жирів, гострих страв, алкоголю, куріння.

На стадії прогресії призначаються антигістамінні та гіп сенсибілізуючі препарати, вітаміни. Седативна терапія проводиться препаратами валеріани, брому, еленіум. В якості зовнішніх засобів використовуються кортикостероїдні мазі.

У період стаціонарній стадії добре себе зарекомендували ін’єкції стафілококового анатоксину, пірогенал, аутогемотерапія, ультрафіолетове опромінення.

Тяжкі форми вимагають призначення цитостатиків, кортикостероїдних препаратів, плазмаферезу, гемосорбції.

Поділитися з друзями:
Відповіді на питання