У часи Римської імперії на території сучасної Сербії була частиною Римської імперії, тоді її населяли іллірійські племена. Після того, як здійснено поділ імперії на Західну і Східну, Сербія відійшла на користь останньої, а потім стала частиною Візантії. Вже в 6 столітті територію сербів заселили слов’янські племена, що зруйнували Балкани. Місцеві жителі були асимільовані і витіснені. Таким чином, вже в ранній період Сербія в Середні Століття виділилася в окрему державу.
В 9 столітті тут сформувалася держава під рукою князя Властиміра, зумів вигнати протоболгар, спробували захопити цю землю, і зміцнити державу. Однак згодом держава ослабла через міжусобиці, і Сербія потрапила під владу Першого Болгарського царства, а після стала візантійської територією. У 1040-41 роках в Белграді та навколишніх містах піднялося повстання проти візантійців. В середині 9 століття сербські території стали об’єднуватися навколо міста Дукля, проте вже в 1101 році держава знову розпалася.
У 2 половині 12 століття Рашка знову звільнилася з-під візантійської влади, у 1168 році її правителем став Стефан Неманя. Йому вдалося об’єднати державу, в 1190 році Візантії довелося визнати його незалежність. Проте вже в кінці 13 століття держава знову розпалася. Тим не менш, держава зуміло розвинутися. Тут також розгорнулася боротьба між католицтвом і православ’ям, яка завершилася перемогою візантійської віри. З цього часу було зроблено ще кілька спроб відновити Сербію, однак усі вони згодом зазнали поразки. У 1499 році територія держави була повністю захоплена турками, до цього розгромили Візантію. Сербія в Середні Століття так і не зуміла оформитися на стабільну державу, проте народ сербів і до нашого часу залишився самобутнім, зберігши свою культуру і звичаї.