Королеви Середніх Століть – так називали дружин правителів європейських держав періоду Середньовіччя. Цей період історії розпочався з загибелі Західної Римської Імперії в 5 столітті, і тривав приблизно тисячу років. В цей період сформувався новий вид соціальних відносин, іменувався феодалізмом. Така модель відносин з часом зумовила жорстке розділення на класи, перехід між якими став неможливий. Тому велика частина корольов були благородних кровей.

Однак перші п’ять століть Середньовіччя, коли перші «варварські» королівства тільки починали своє формування, ситуація могла бути принципово іншою. Нові національні держави ґрунтувалися осілими племенами, які прийшли сюди в часи великого переселення, і велика частина європейських держав тих часів були схожі одне на інше. Суспільні відносини ще не були жорсткими, тому деякі дівчата могли вийти заміж за короля і за кохання. Не дивно, що це стало добрим підґрунтям для інтриг, в тому числі і політичних. Деякі жінки могли вистояти в такій боротьбі, для цього потрібна велика сила духу і вміння перемагати складні обставини.

Найбільш відомими королевами тих часів стали франкські і бургундські королеви Клотільда, Радегунда, Берта і інші. У Візантії, в якій протягом всієї історії правили чоловіки, чимале значення мали такі імператриці, як Феодора, Юдифь та Ірина. В 11 столітті заміж за французького короля була віддана княжна Анна з Київської Русі, дочка Ярослава Мудрого, яка також мала велику вагу при французькому дворі.

На Русі довгий час в 10 столітті правила княгиня Ольга, дружина загиблого від рук древлян князя Ігоря. При її правлінні непокірні землі були поборено, а в державі знову виник порядок. Французька королева активно боролася за права жінок, вона при своєму дворі містила школу, в якій дівчатка могли отримати гарну освіту і придане, що дозволяє вийти заміж. Проте загальне число таких правительок залишилося невеликим, права, якими наділялися королеви Середніх Віків, утискалися церквою, яка організувала «полювання на відьом», погубившую, за деякими відомостями, мільйони жінок по всій Європі. Королеви могли бути вірними супутницями королям, вони могли брати участь у радах і підтримувати своїх подружжя радами, також відомі випадки, коли вони самі здійснювали дипломатичні переговори.

Соц закладки
Соц закладки