Найбільшим військовим конфліктом в історії СРСР стала Велика Вітчизняна Війна. При цьому це, мабуть, єдиний військовий конфлікт, у якому СРСР не виступив напала стороною. Проте вже до її початку 22 червня 1941 року Німеччина розпочала Другу Світову війну в 1939 році. Враховуючи переконання фашистів у винятковості своєї раси, і бажанні очистити від усіх інших народів не тільки Європу, але і всю планету в цілому. Крім того, Радянський Союз представляв собою структуру, що мала схожі цілі – поширення комунізму на всі континенти. Тому війна між фашистською Німеччиною і СРСР була неминучою.

Причини Великої Вітчизняної Війни, коротко кажучи, були аналогічні причин початку Другої Світової. Перемога над Німеччиною у 1918 році озлобила сторону, яка програла, оскільки переможці у Версальському договорі закріпили принизливі для Німеччини вимоги. Територія Німеччини була зменшена, а обсяги виплачуються репарацій були настільки величезні, що країна практично відразу скотилася в економічну кризу. Все це створило благодатний для виникнення фашизму грунт в масах німецького населення.

У 30-ті роки Німеччині вдалося наростити військово-промисловий потенціал, в народі засобами масової інформації (що зустрічається і в наш час) виховувалася ненависть до всіх інших народів. Всі сусідні і далекі народи в ЗМІ зображувалися недолюдьми, народ активно готували до майбутньої «справедливої» війні.

Початок війни в 1939 році видався успішним, одне за іншим знищувалися європейські держави. Радянський Союз в цей період вирішив прийняти вичікувальну політику, і замість того, щоб готуватися до оборонної війни сам атакував Фінляндії, в результаті чого величезна кількість живої сили полягло на лінії Маннергейма, а фіни озлилися на СРСР. В цілому, можна було очікувати, що з падінням Франції Гітлер атакує свого основного суперника в Європі – СРСР, проте товариш Сталін у війну не вірив, що і забезпечило швидкий прорив німців до Москви після її початку. А причина, по якій Гітлер атакував СРСР одна – бажання прийти до світового панування.