Хрипи в легенях це патологічні шуми, що виникають при диханні. Даний ознака найчастіше свідчить про запальних захворюваннях бронхолегеневої системи, але також може бути симптомом патологій, які не пов’язані з легкими або бронхами.
Встановлення першочерговим причини появи сторонніх шумів при диханні є важливим етапом лікування, так як не завжди усунути захворювання можна протизапальними або іншими препаратами.
Зміст
Причини хрипів у легенях
У більшості випадків хрипи в легенях виникають при пневмоніях, бронхопневмоніях і гострих або хронічних бронхітах. При цьому страждає і загальне самопочуття людини. Ми звикли, що пневмонія обов’язково повинна супроводжуватися підйомом температури, але є атипові форми запалення легенів, при яких клінічна картина відрізняється від стандартного перебігу хвороби. Тому хрипи в легенях у деяких людей можуть бути без підйому температури. Крім запалення легенів патологічні шуми в органі вислуховуються і при інших хворобах, що мають внелегочное походження. Це інфаркт міокарда, серцеві патології, набряк легенів внаслідок тяжкого перебігу соматичних захворювань.
Хрипи в різних відділах легені вислуховують при:
- Туберкульозі.
- Абсцесі.
- Пневмофиброзе.
- Злоякісних новоутвореннях.
При цих станах температури може і не бути або вона виникає періодично підвищується до 37 або трохи вище градусів. В основі утворення патологічних шумів два процеси:
При прослуховуванні дихальної системи лікар звертає увагу на різні характеристики звуків, тобто на їх звучання. Коли вони утворюються на вдиху або видиху. Діагностичне значення має і як проявляються вологі хрипи в легенях. Вони можуть бути крунопузырчатыми, середніми і дрібними.
Прослуховування повинен проводити фахівець
При деяких патологіях бронхолегеневої системи хрипи вислуховуються тільки на видиху, при інших на вдиху, також можуть бути змішані хрипящие звуки. При бронхіальній астмі виразніше чути звуки на видиху, їх називають экспираторными. Хрипи на вдиху позначаються терміном інспіраторні, вислухати їх чітко можна при гострому бронхіті.
В нижніх відділах легень поява хрипів виникає через застійних явищ. Стінки альвеол запалюються, набрякають і виділяють ексудат, що порушує процес нормального дихання. Якщо лікування проводиться за правильною схемою, то запальний процес усувається і поступово слизово-гнійний секрет виходить і дихання нормалізується.
Тривалі хрипи в нижніх відділах органу можуть виявлятися в дорослих людей при хронічної обструктивної хвороби легень. Дане захворювання часто реєструється у тих, хто курить, хто не до кінця пройшов лікування з приводу хронічного бронхіту. Причому зміни в диханні з’являються і без температури.
Що робити при охриплості в легенях
Почувши будь-хрипи в легенях перше, що необхідно зробити, це обстежитися. Лікар починає з’ясовувати причини хвороби з вислуховування бронхолегеневої системи. На підставі отриманих даних лікування призначається відразу ж або після додаткової діагностики. Найчастіше використовують рентгенографію бронхів і легенів, цей метод з високою точністю дозволяє встановити бронхіт або пневмонію. Додатково призначаються аналізи крові, взяття харкотиння на виявлення специфічних збудників хвороби.
При неясному діагнозі і підозрі на новоутворення в порожнини органу в даний час використовується КТ, тобто пошарова комп’ютерна томографія легенів.
Лікувати самостійно хрипи в легенях категорично не можна. Прийом різних медикаментів може заглушити запальний процес, але при цьому впоратися з усіма змінами і ускладненнями навряд чи вдасться. А це практично завжди призводить до переходу гостро протікає хвороби в хронічну, яка потребує тривалої терапії.
Лікування запальних патологій в легенях
Так як хрипи в легенях найчастіше виникають при запаленні органу, то лікування починається з призначення антибіотиків. При пневмоніях у більшості випадків застосовують Канаміцин, Цефтріаксон. Ліки краще вводити у вигляді ін’єкцій, ця форма медикаментів засвоюється організмом ефективніше.
АЦЦ — один з дієвих при таких випадках препаратів
Антибактеріальне лікування призначається і в тому випадку, якщо запалення протікає без температури. Крім цієї групи препаратів застосовуються ліки, що сприяють розрідженню в’язкого і щільною гнійної мокроти. Це Цистеїн, Мукобене, Мукоміст. Після того, як мокрота стане менш в’язкою, призначають препарати для посилення відхаркування – АЦЦ, Мукалтін, Лазолван. Лікування пневмонії протікає успішніше, якщо медикаментозну терапію поєднувати з фізіопроцедурами і масажем. Ці додаткові методи терапії сприяють поліпшенню кровообігу і підсилюють відходження мокротиння.
Користь при лікуванні запальних захворювань бронхолегеневої системи можуть принести і народні засоби. Якщо немає температури, то можна ставити на область грудної клітки і спини зігріваючі компреси. Під їх впливом посилюється кровообіг в бронхах, і вони швидше позбуваються розм’якшеною слизу. Інгаляції над парою також допомагають зменшити в’язкість гнійного секрету. Дітям і дорослим можна пити відвари протизапальних і відхаркувальних трав. Імунітет підвищують вітаміни, повноцінне харчування, продукти бджільництва.
В період одужання потрібно уникати протягів та переохолоджень. Дитину краще не водити в дитячий заклад ще як мінімум тиждень після курсу осикового лікування, особливо це стосується сезону застуд. Загартовування і заняття спортом підвищують роботу імунної системи, що призводить до зменшення кількості простудних і респіраторних захворювань.
