Зміст
- Причини
- Ознаки
- Різновиди
- Ускладнення
- Принципи стандартного лікування
- Інші кошти
- Народна медицина
- Хірургічне лікування
Основні симптоми ангіни (біль у горлі, загальна слабкість, висока температура) неспецифічні, і зустрічаються при багатьох інших захворюваннях. У багатьох випадках це призводить до діагностичних помилок. Помилковий діагноз, в свою чергу, є причиною неправильного лікування. В результаті хвороба ускладнюється, виникають ускладнення.
Причини
Хвороба відразу ж висловлюється сильними болями в горлі
Що являє собою ангіна? Це запалення мигдалин, або гострий тонзиліт. Хоча, справедливості заради, варто відзначити, що далеко не всякий тонзиліт, навіть гостро протікає, є ангіною.
Більш того, не всяка біль у горлі є ознакою тонзиліту. Примітно, що в цьому зв’язку щодо ангіни часто допускається гіпердіагностика, тобто постановка великого числа помилкових діагнозів.
Ангіна – це гостра інфекційна хвороба. Збудником є бактерії. Точніше – патологічні коки (мають кулясту форму), стафілококи і стрептококи. Причому на частку стрептококів припадає 80% всіх випадків захворювання, на частку стафілококів – 10%, комбінація цих мікробів становить 10%.
Досить часто запалення мигдалин може розвиватися внаслідок так званої дрімаючої інфекції. Суть в тому, що наші мигдалини являють собою ділянки лімфоїдної тканини. Основна функція цієї тканини – затримка і нейтралізація хвороботворних мікробів, що надходять в організм під час дихання і з прийомом їжі. Відповідно, ці мікроби можуть концентруватися в мигдалинах, і до певного часу нічим не проявляти себе. Активізація мікробів відбувається в результаті переохолодження, нервового стресу, супутніх захворювань. Але це не ангіна!
Ангіна — це заразна хвороба. Не можна захворіти нею, просто промочив ноги, з’ївши крижане морозиво або подихавши холодним повітрям. Для того щоб розвинулося це захворювання, потрібен контакт з хворим або носієм кокової мікрофлори. Причому в переважній більшості випадків інфекція передається повітряно-крапельним шляхом — при мовному контакті, кашлі, чханні. Однак можливий і аліментарний (харчової) шлях при вживанні інфікованої їжі, користуванні загальною посудом. А переохолодження – це всього лише провокуючий фактор, що сприяє поширенню вже наявної кокової інфекції.
Висока температура — вірна ознака ангіни
Ніякі віруси не викликають ангіну. Біль у горлі при ГРВІ найчастіше є наслідком запалення глотки або гострого фарингіту. А рідкісні випадки запалення мигдаликів при цьому носять вторинний характер. У зв’язку з цим існує помилкова думка, що ангіну можуть викликати віруси герпесу. Адже існує термін «герпетична ангіна». По-перше, збудниками тут є ентеровіруси. По-друге, як уже говорилося, ангіна вірусами не викликається. Точно так само не є ангіною тонзиліти грибкової, туберкульозної, гонорейної або сифілітичної природи. Тільки стафілококи і стрептококи.
Ознаки
Симптоми ангіни обумовлені місцевими змінами мигдаликів та загальними проявами, і включають в себе:
- Біль в горлі
- Почервоніння і набряк мигдаликів
- Гнійний наліт на мигдалинах
- Високу температуру
- Загальну слабкість
- Головний біль
- Біль у животі
Виникнення цих симптомів передує порівняно короткий інкубаційний період – не більше 2 діб з моменту зараження коками. Хвороба починається гостро. З-за мікробної інтоксикації різко підвищується температура, часто до високих цифр, від 390 до 400С. Виникає загальна слабкість, головний біль, відчуття ломоти в суглобах. Частий ознака ангін – біль у животі, або, так званий, псевдоабдомінальний синдром. При цьому ураження органів черевної порожнини не відзначається. Мабуть, біль носить чисто рефлекторний характер, поширюючись з горла по волокнах блукаючого нерва на діафрагму.
Полоскання допоможуть
Провідним клінічним ознакою ангіни є біль в горлі. Біль настільки сильна, що утруднено не тільки ковтання, але навіть прийом їжі. Під дією запалення і мікробної інтоксикації порушується місцевий лимфоток. Внаслідок цього збільшуються місцеві шийні лімфатичні вузли. Самі мигдалики набряклі, почервонілі (гипереміровані), часто виявляється гнійний наліт. Нерідко збільшені з-за набряку мигдалини створюють перешкоду не тільки прийому їжі, але навіть дихання. Особливо великий ризик розвитку задухи у дітей.
Чого не буває при ангіні? Закінчення носовій слизу, ураження носоглотки. Незважаючи на біль у горлі, кашлю не буває. Наявність цих ознак свідчить на користь ГРВІ. Також не буває патологічних висипань. Навіть при важких формах гострого тонзиліту шкірні покриви залишаються чистими. Якщо ж у дорослого або дитини відзначається головний біль, збільшення шийних лімфовузлів, біль в животі, і при цьому мигдалини патологічно змінені, то з великою часткою впевненості можна стверджувати – це ангіна.
Варто відзначити, що у дітей до року ангіна розвивається вкрай рідко. Справа в тому, що мигдалини як анатомічні утворення формуються лише до першого року життя. Тому у немовлят, образно кажучи, нічому хворіти.
Різновиди
Характер місцевих змін мигдаликів може бути різний, у зв’язку з чим виділяють такі різновиди ангін, як:
- Катаральна. Невеликий набряк і гіперемія мигдалин. Самі вони вкриті надмірною кількістю слизу. Гнійний наліт відсутній. Підвищення температури помірно.
- Фолікулярна. Гнійне ураження структурних елементів мигдалин, мають вид мікроскопічних бульбашок. Візуально характеризується наявністю множинних жовто-білих цяток (нагноівшіеся фолікулів). Різка біль у горлі, висока температура.
- Лакунарна. Гній накопичується в лакунах, заглибинах на поверхні лімфоїдної тканини мигдалин. При огляді поверхню мигдалин покрита гнійним нальотом. На тлі різкого болю і підвищеної температури виражені симптоми загальної інтоксикації (слабкість, головний біль).
Слід зазначити, що ця градація досить умовна. Справа в тому, що в більшості випадків при одному і тому ж захворюванні відзначаються і катаральні явища, і гнійне ураження лакун з фолікулами. Нижче представлені фото симптомів ангіни.
Ускладнення
Біль у горлі, змінені мигдалини, висока температура. Але не цим страшний гострий тонзиліт. Справа в тому, що одна з різновидів стрептокока, бета-гемолітичний стрептокок, може стати причиною аутоіммунних реакцій. Суть цих реакцій полягає в наступному. У відповідь на мікробні токсини (антигени) імунітет виділяє антитіла. Імунні комплекси антиген-антитіло фіксуються на сполучнотканинних структурах. Імунна система, прагнучи їх знищити, пошкоджує власну сполучну тканину.
Небезпечні ускладнення ангіни
Так розвивається ревматизм, ревматоїдний артрит та інші захворювання з ураженням суглобів, серцевих клапанів, серцевого м’яза (міокарда). Аналогічний процес може розвиватися і у нирках, з розвитком гломерулонефриту. Саме нелікована інфекція мигдалин є найчастішою причиною серцевої і ниркової недостаточностей. Тому, якщо є вищеописані ознаки ангіни, – і що, лікування повинно бути комплексним і своєчасним.
Ще одне ускладнення гострого тонзиліту – це флегмонозна ангіна. Гнійний процес поширюється з мигдаликів на піднебінні дужки або на тканини м’якого піднебіння. У результаті формується паратонзіллярний абсцес, або, просто, гнійник, який обов’язково потрібно розкрити, щоб уникнути подальшого розповсюдження та сепсису.
Принципи стандартного лікування
Методи лікування ангіни спрямовані на:
- Знищення інфекції
- Знеболювання горла
- Ліквідацію місцевого запалення і набряку
- Санацію (очищення) гнійних вогнищ
- Зниження температури
- Зміцнення імунітету
- Попередження розвитку ускладнень.
З цією метою використовують лікарські препарати у різних формах – таблетках, ампулах, спреї, настоянки. Способи прийому цих ліків теж різні – уколи, прийом всередину, полоскання, зрошення. Що стосується полоскань і зрошень, то тут, поряд з фармацевтичними препаратами, можуть бути використані народні кошти. В особливо важких випадках вдаються до видалення мигдалин – до тонзилектомії.
Доктор виписує антибіотик
В основі лікування ангін лежить антибактеріальна терапія. Це етіологічний вид лікування, яке спрямоване на усунення причин, етіологічних чинників, якими є стафілококи та стрептококи. Антибіотики ефективно й у короткий термін знищують коковую флору. Слід зазначити, що при гострому тонзиліті немає необхідності в суперпотужних антибіотики нового покоління. В даному випадку цілком достатньо традиційних засобів, які відмінно зарекомендували себе протягом довгих років.
Такими є пеніциліни (Флемоксин, Амоксиклав, Аугментин) або макроліди (Еритроміцин, Сумамед). Причому в більшості випадків, за винятком паратонзиллярных абсцесів і загрози сепсису, немає необхідності в ін’єкціях цих ліків. Для досягнення результату цілком достатньо приймати ці антибіотики всередину в таблетках, а дітям – у сиропах. Антибіотики дуже часто плутають з іншими антимікробними засобами – антисептиками. На щастя, останнім часом широко розрекламовані численні таблетки для розсмоктування, спреї – Фалиминт, Стрепсілс, Фарингосепт, Оросепт.
Всі ці засоби містять антисептики. Гучні назви деяких з них, наприклад, Стопангін, здатні ввести в оману. Насправді ніякий це не стопор ангіни, а всього лише суміш ефірних масел і протизапальних засобів. Практично всі антисептики, за винятком Хлорофіліпту, не діють на коковую флору. Та й сам Хлорофіліпт активний лише щодо стафілококів.
Так що, може взагалі варто відмовитися від усіх цих засобів при ангіні? Зовсім ні. По-перше, всі антисептики знищують вторинну флору, активизирующуюся при ангіні, і попереджають утворення гною. Багато з них містять компоненти місцевого знеболювання. Натуральні ефірні масла пом’якшують лімфоїдну тканину мигдаликів. А полоскання антисептиками (Ротокан, Фурацилін, Софора, Хлорофіліпт) зволожує слизову, видаляє з неї слиз і гнійний наліт.
Санація гнійних вогнищ, може здійснюватися механічно. Для цього уражені мигдалини змащують розчином Люголя, що містить йод. При цьому не варто випускати з уваги одне правило. Лікування ангіни без антибіотиків нерезультативно, і з часом може привести до ускладнень з боку серця, нирок, суглобів. Тривалість лікування антибіотиками становить від 7 до 10 днів, але ніяк не менше. Ні в якому разі не варто кидати приймати антибіотики навіть тоді, коли наступило поліпшення, знизилася температура і зменшився біль у горлі.
Інші кошти
Спрей для горла прискорить одужання
Поряд з протимікробними ліками використовують препарати інших груп. В більшості своїй це засоби симптоматичної терапії. Симптоматичне лікування, на відміну від етіологічного, не настільки результативно, т. к. не впливає на перебіг хвороби. Тим не менш, усунення негативних проявів покращує стан пацієнта, підвищує емоційний настрій.
Одними з таких засобів є нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Це досить велика група, куди входить популярна Ацетилсаліцилова кислота, а також Парацетамол, Німесулід, Нурофен. Ці кошти ефективно збивають високу температуру і усувають запальні процеси в мигдалинах. А такі НПЗЗ, як Анальгін, Ренальган знімають місцеву і головний біль. У дітей при підвищеній температурі можуть використовуватися свічки Цефекон.
НПЗЗ слід комбінувати з антигістамінними засобами. Вони блокують виділення специфічної речовини гістаміну, відповідального за запалення, біль, набряк. Найвідоміший з антигістамінних препаратів – Димедрол. Зараз широко використовують порівняно нові кошти з цієї групи – Еріус, Цетрин.
Більшість з нас стикається з кокковыми мікробами. Але не всі хворіють ангіною. Справа в загальної опірності організму, стан імунітету. Зміцнити імунітет можна за допомогою імуностимуляторів. Це теж досить велика група, куди входять Пентоксил, Левамізол, Тактивін, Рибомуніл. Як імуностимуляторів можна використовувати вітамінно-мінеральні комплекси, які останнім часом широко представлені в аптечній мережі.
Народна медицина
Численні натуральні засоби широко застосовуються в лікуванні інфекції верхніх дихальних шляхів, ангіна – не виняток. Ці кошти використовуються або в якості пиття, або для зовнішніх обробок. Взагалі, рясне пиття при ангіні так само обов’язково, як і застосування антибіотиків. По-перше, воно поповнює дефіцит рідини, що завжди є при тонзиліті. Крім того, надмірне потовиділення знижує температуру. З потім і з сечею виводяться токсичні продукти.
Мінеральна вода Боржомі
В якості пиття можуть бути використані лужні мінеральні води (Боржомі, Нарзан, Єсентуки) або трав’яні чаї (липа, мати-й-мачуха, звіробій, шипшина). До чаю можна додавати мед. Пиття повинне бути теплим, але ні в якому разі не гарячим, особливо у дітей. В іншому випадку можливий набряк мигдаликів, задуха, формування абсцесу. Розчини для полоскання також не повинні бути гарячими. А парові інгаляції при ангіні краще не використовувати – вони гарні при ГРВІ та застуді, та й то не завжди.
Лікування фолікулярної ангіни народними засобами проводять з використанням продуктів бджільництва, різних трав’яних зборів і деяких харчових продуктів. До речі деякі ліки, що продаються в аптеках, можна цілком віднести до народних, так як вони виготовлені з натуральної екологічно чистої сировини. Приклад – Ротокан (ромашка, деревій, календула), Хлорофіліпт (евкаліпт).
Ще один натуральний продукт, який можна придбати в аптеці – це прополіс. Деякі рекомендують обробляти спиртовою настоянкою прополісу мигдалини. Однак це не завжди допустимо через подразнюючу дію спирту. Краще, якщо настоянкою просочити шматочок цукру і розсмоктувати його в роті. Довго тримати в роті можна і шматочок звичайного прополісу. Нарешті, замість прополісу можна розсмоктувати звичайний мед – і приємно, і корисно. При використанні цих і інших народних способів не варто забувати – вони є доповненням до ліків, але ні в якому разі не виключають їх.
Хірургічне лікування
На жаль, лікування ліками і народними засобами не завжди приносить бажані плоди. Незважаючи на вжиті зусилля, ангіна продовжує вражати мигдалини із завидною регулярністю. У цих випадках постає питання про тонзилектомії. Немає мигдалин – немає проблеми. Правда, проблеми залишаються – видалення лімфоїдної тканини полегшує проникнення інфекції в трахею і бронхи.
Видалення запалених мигдаликів
У цьому зв’язку тонзилектомія здійснюється за строгими показаннями, до яких відносяться:
- Збільшення мигдаликів, що перешкоджає диханню
- Часті ангіни – більше 4 разів у рік
- Наявність або загроза ускладнень
В інших випадках тонзиліт лікується консервативно. Це захворювання легше запобігти, ніж його лікувати консервативно або оперативно. Профілактика ангіни включає в себе ізоляцію хворих із застосуванням індивідуального посуду щоб уникнути подальшого розповсюдження інфекції. Приміщення повинно регулярно провітрюватися, бажано – кварцеваться. Посуд, предмети індивідуального користування повинні бути оброблені нетоксичними деззасобами. Особам, які перебували в контакті з хворими, слід уникати переохолоджень, вживання холодної їжі і пиття. Прийом вітамінів і імуностимуляторів теж не буде зайвим.
