Найбільш поширеною причиною опіків в побуті є недбале поводження з вогнем, киплячими рідинами, гарячими предметами або хімічно активними речовинами. Перша допомога при опіках, надана потерпілому своєчасно і правильно, сприяє швидкому загоєнню ранової поверхні. Поразка шкірних покривів може статися 2 способами:
- термічним, тобто впливом на шкіру полум’я, окропу, розпеченого металу, розплавленого жиру;
- хімічним, викликаних попаданням на шкіру концентрованих кислот, солей важких металів і лугів.
Що робити при опіку, викликаний контактом з гарячими речовинами? Перш за все, необхідно зменшити біль і не допустити набряклості тканин. Домагаються цього, підставивши обпечену кінцівку під струмінь холодної води і чекаючи стихання болю. Якщо потерпіла кінцівку тільки почервоніла, що свідчить про 1 ступеня ураження, її змащують одеколоном або спиртом. Пов’язку при цьому накладати не обов’язково.
Уражену руку або ногу кілька разів в день можна обприскувати спеціальними аерозолями – Левианом, Винизолем, Пантенолом або Оксі-циклозолем, які здатні швидко усувати наслідки поверхневих опіків. Відпускаються вони в аптеці без рецепта. Якщо на поверхні шкіри утворилися бульбашки, які в подальшому лопнули і призвели до порушення цілісності шкірного покриву, мова йде про 2 ступеня ураження. У цьому випадку спиртом ранову поверхню не обробляють, оскільки такий захід викликає печіння і сильний біль.
Проколювати міхури не можна, так як вони забезпечують опікової поверхні захист від інфекції. Уражену ділянку можна «заховати» під стерильною пов’язкою, пропрасувавши праскою тканину або скориставшись стерильним бинтом. Крім того, опіки не слід змащувати зеленкою, жиром, розчином марганцю. Це не допоможе вам в полегшенні болю, а ось лікар буде відчувати труднощі в точній постановці ступеня ураження.
Що робити при опіку полум’ям, або як допомогти потерпілому?
Опинившись в обіймах полум’я, людина починає кидатися, створюючи потоки повітря і роздуваючи його. Для надання допомоги потерпілого необхідно зупинити, можливо, навіть збити з ніг у прямому сенсі цього слова. З воспламенившейся одягом надходять так: предмети гардеробу зривають і погашають їх за водою, бажано з шланга. Взимку гарячі речі закидають снігом.
При відсутності води на потерпілого накидають щільну тканину чи ковдру. Однак тут слід пам’ятати про те, що згубний вплив високої температури на шкіру визначається тривалістю і щільністю притиснення до неї тліючої одежі. Чого ще можна робити, так це укутувати з головою людину в палаючій одязі. В іншому випадку його дихальні шляхи будуть вражені або він отруїться токсичними продуктами горіння.
Розправившись з полум’ям, позбавте постраждалого від одягу, розрізавши її. Далі уражені ділянки тіла необхідно обмивати струменем холодної води протягом 15 – 20 хвилин. При наявності великих поразок потерпілого вкривають проглаженными рушниками, скатертиною або простирадлом. Для внутрішнього вживання йому дають 1 – 2 таблетки Амидопирина чи Анальгіну. Завершальний етап – виклик «Швидкої допомоги».
Перша допомога при опіках, викликаних хімічними продуктами
Для надання допомоги потерпілому від контактів з хімічною речовиною його, тобто речовина, як можна швидше видаляють. Роблять це акуратно, знімаючи з людини одяг, на якій опинилося «хімія» і, стежачи за тим, щоб самому не обпектися. Далі уражену частину тіла підставляють під рясну струмінь холодної води на 20 – 30 хвилин. Тампонами, змоченими водою, не користуються, інакше хімічна речовина просто вотрется в шкіру і проникне в її глибокі шари.
Опіки, поява яких зумовлена контактом з лугами, після промивання водою обробляються розчином лимонної або борної кислоти. Для цього пів чайної ложки порошку розводять у склянці води. Столовий оцет, взятий для цієї ж мети, наполовину розбавляють водою. Якщо обпалені ділянки тіла будь кислотою, крім плавикової, їх можна промити лужним розчином у вигляді мильної води або розчину 1 чайної ложки харчової соди на 1 стакан води. Ранову поверхню, що стала результатом зіткнення з плавиковою кислотою, промивають під струменем води до 2 – 3 годин, так як іони фтору, що містяться в ній, досить глибоко проникають в шкірні покриви.
У разі отримання опіку від негашеного вапна рану не промивають щоб уникнути посилення термічної травми (взаємодіючи, вапно і вода виділяють тепло). Допомога надається у вигляді ретельного видалення вапна з поверхні шкіри шматочком м’якої чистої тканини, після чого роблять промивання під проточною водою або обробляють ранову поверхню будь-яким рослинним маслом. Після таких заходів можна накласти суху стерильну пов’язку, а доставити потерпілого в медичний заклад.
Опік окропом: місцеве лікування
Місцеве лікування завжди проводиться з урахуванням ступеня ураження шкіри рідиною. Медики рекомендують всього 2 способи – відкритий і закритий. Можливо і їхнє чергування.
- Відкрите лікування ранової поверхні передбачає піддає її впливу різноманітних речовин або установок, здатних утворювати на ній скоринку і підсушувати її (вентилятор, інфрачервоне випромінювання).
- Закрите місцеве лікування опіків полягає в накладанні пов’язки, під якою знаходиться рана, оброблена антисептиками або антибактеріальними препаратами. Користуються Хлоргекседином, Фурациліном, перекисом водню, Левоміцетином. Засіб підбирають на підставі стадії загоєння раневої поверхні.
Що робити при опіку окропом: користуємося народними засобами
- Сто грам несолоного вершкового масла змішують з 20 г лляної олії і 40 г воску. Всі компоненти встановлюють на вогонь хвилин на 20. Отриману мазь від опіків охолоджують, після чого тонким рівним шаром наносять на шматок натуральної тканини. Така аплікація прикладається до ураженого місця і прибинтовують. Процедуру повторюють кілька разів на день до повного загоєння рани.
- Соняшникову олію і бджолиний віск з’єднують у співвідношенні 3: 1 і підігрівають, не залишаючи компоненти без нагляду, так як суміш може втекти. Отримане ліки остуджують і викладають на марлю, користуючись ложкою з нержавіючої сталі. Просочена сумішшю марля накладається на опік.
- Курячі яйця, взяті в кількості 15 штук, варять і відокремлюють жовтки. Потім їх укладають на сковороду і готують олія, випарівая. Для змазування ураженої ділянки користуються курячим пером, яке занурюють у отримане масло. Рана заживає дуже швидко, не залишаючи навіть найменших шрамів.
- Подрібнений бджолиний віск, взятий в кількості 50 г, кладуть в скляну ємність (250 мл). Посуд встановлюють на водяну баню, після чого через деякий час до її вмісту додають 50 г вершкового несолоного масла або 50 г гусячого жиру. Компоненти перемішують дерев’яною паличкою до отримання однорідної маси. Склад не перегрівають! Далі банку виймається з водяної бані, в неї кладуть свіже яйце, і всі інгредієнти ще раз ретельно перемішуються. Ланцюжок «опік окропом – перша допомога» при користуванні цим рецептом представлена викладанням мазі на бинт і його прикладанні до уражених місць. Носять пов’язку протягом доби. Після зняття бинта постраждалі ділянки обробляють слабким розчином марганцю і присипають порошком перетертого Стрептоциду. Потім рану знову змазують свіжоприготованою маззю від опіків.
- В аптеці купують 25 г Лініменту синтоміцину (5 або 10 %-ного) та 5 ампул Новокаїну. Компоненти поміщають в скляну ємність і перемішують дерев’яною паличкою. Отриманою маззю користуються для відкритого місцевого лікування, оскільки бинти швидко вбирають в себе такий засіб, а від тканини в ранці можуть залишатися ворсинки. Ліки зберігають в закритій ємності, а при загусанні його розбавляють ампулою Новокаїну.
