Ознаки хронічного тонзиліту та його код за МКХ 10У сучасному світі хронічний тонзиліт є одним з найпоширеніших захворювань ЛОР-органів не тільки серед дітей, але і у дорослого населення. Міжнародна класифікація хвороб №10 (МКБ 10) включає хронічний і гострий тонзиліт: вони виділені в самостійні нозологічні форми і мають свої коди:

  • МКБ 10 код J03;
  • МКБ 10 код J35.0.

Наявність даних кодів полегшує діяльність медпрацівників сімейних поліклінік для ведення диспансерного обліку хворих за МКХ 10. Причиною захворювання є бактеріальна інфекція, розташована усередині тканин глотки, що викликає різке зниження захисних функцій мигдалин і веде до їх запалення. Клінічно хронічний тонзиліт проявляється загостреннями у вигляді ангін.

Крім того, зважаючи постійної присутності інфекції знижується імунний статус самого організму, підвищується його сприйнятливість до інших захворювань, у тому числі і до респіраторним. Самі мигдалини через запалення збільшуються в розмірах і заподіюють дискомфорт їх господареві: порушення ковтання, захриплість голосу, хворобливе горло. В запущеній стадії захворювання може стати причиною видалення піднебінних мигдалин.

Зміст

  • Причини хвороби, картина зіва при тонзиліті
  • Як боротися з недугою


Повернутися до змісту

Причини хвороби, картина зіва при тонзиліті

У здоровому організмі при попаданні інфекції в тканини мигдалин вона розпізнається клітинами імунної системи, після чого запускається каскад імунологічних реакцій для боротьби з хворобою. Після розпізнавання атакуючі агенти будуть знищені макрофагами (імунними клітинами) безпосередньо в товщі мигдалин. Іноді лімфоїдна тканина не справляється зі своїм завданням і не знешкоджує «ворога», що і веде до запалення самих мигдалин.

Гострий тонзиліт, за МКБ 10 код J03 (неофіційна назва — ангіна), характеризується гострим інфекційно-запальним ураженням мигдаликів. Ангіну відносять до числа сезонних хвороб. Гострий тонзиліт фіксується здебільшого у весняний і осінній час. Причому зараження цим захворюванням більше схильні діти та молоді люди до 35 років.

Після перенесеної ангіни частіше розвивається хронічний тонзиліт, якщо запалення в товщі мигдалин повністю не купірується. Іноді хронічний тонзиліт може виникнути і без ангін. А викликати його можуть інші джерела інфекції, наприклад, каріозні зуби і т. п. Різновид мікробів при ангінах численна, але частіше виявляються штами стрептокока і стафілокока.
Ознаки хронічного тонзиліту та його код за МКХ 10
Картина зіва при тонзиліті зазвичай наступна. Присутня яскрава гіперемія і набряк дужок неба, розміри мигдалин різко збільшені, тканина ж їх стає рихлою. При більш ретельному огляді видно скупчення білуватих творожистых пробок з неприємним запахом у лакунах мигдаликів. Також характерний неприємний запах з рота.

У дітей через особливості організму можуть збільшуватися шийні лімфатичні вузли. У періоди загострення підвищується температура тіла, яка може триматися досить тривалий час. Ангіні характерні перераховані вище гострі прояви запалення, проте при хронізації процесу симптоматика досить мізерна, на що хворі частіше не звертають належної уваги. А якщо запускати такий стан, то інфекція піде далі, буде рости і атакувати внутрішні органи.

Частіше в результаті цього виникають ревматичні хвороби, уражаються нирки, серце. Тому у разі виникнення гострого або хронічного тонзиліту негайно звертайтесь до кваліфікованого фахівця. Виявляє і лікує гострий і хронічний тонзиліт ЛОР-лікар та сімейні терапевт. А допомагають їм додаткові дослідження, такі як загальний аналіз крові, аналіз крові на антитіла до стрептококової інфекції і т. п.


Повернутися до змісту

Як боротися з недугою

Гострий тонзиліт лікують консервативно, обов’язково призначається курс відповідних антибактеріальних засобів. Хворому рекомендовано постільний режим, повноцінне харчування і рясне пиття. Для більш швидкого одужання проводять симптоматичне лікування. Хронічний тонзиліт лікується консервативним і хірургічним способами.

У більш спокійний період перебігу захворювання можливе промивання лакун мигдаликів різними антисептичними препаратами з метою видалення пробок. Також слід проводити заходи для посилення захисних функцій організму. Консервативне лікування не завжди дає очікуваний результат, вогнище інфекції зберігається, що підвищує ризик розвитку ускладнень. У таких випадках вирішується питання про операційному втручанні щоб уникнути їх виникнення.

Багатьох хвилює питання, чи не вплине видалення мигдалин на захисну функцію організму, адже вони є частиною системи імунітету організму в цілому. Звичайно, це цілком обґрунтоване занепокоєння. У такій ситуації вирішується питання про здібності пошкоджених мигдалин боротися з зовнішніми факторами, проте вони самі є джерелом інфекції і викликають інші захворювання і ускладнення вже наявних патологічних станів.

На даний момент немає доказів того, що після проведених операцій по видаленню мигдалин знижувалися показники імунного статусу. Можливо, їх функцію беруть на себе залишилися в гортані елементи кола Пирогова та лімфоїдна тканина. У дітей, які перенесли тонзиллектомію, поліпшується самопочуття, вони рідше хворіють, поліпшується якість їх життя.

Схожі:
Соц закладки