Інфекційний мононуклеоз у дітей – вірусне захворювання, що викликається в переважній кількості епізодів ВЕБ (вірусом Епштейна-Барр). Зазначена природа обумовлює симптоматичне лікування хвороби (жарознижувальними і знеболюючими препаратами, судинозвужувальними засобами тощо). Незважаючи на тривалість захворювання, антибіотики призначаються тільки при доведеному приєднання бактеріальної інфекції. При цьому забороняється прийом препаратів пеніцилінової групи з-за високого ризику розвитку реакції у вигляді характерної висипки.
Зміст статті:
- Ознаки і причини захворювання
- Симптоми прояву у дітей
- Методи діагностики
- Інфекційний мононуклеоз у дітей: наслідки та ускладнення
- Лікування вірусної патології
- Лікарські препарати та їх приблизна вартість
Ознаки і причини захворювання
Інфекційний мононуклеоз викликається вірусами:
- Епштейна-Барр (вірусом герпесу людини 4-го типу) – у 9-ти з 10-ти випадків;
- цитомегаловірусом – до 10% всіх епізодів;
- іншими (краснушным, аденовірус та ін) – виключно рідко.
Хвороба передається в результаті тісного контакту зі здоровим вірусоносієм або хворим людиною (через слину при поцілунках, на іграшках, посуді) або трансфузійним шляхом (при переливанні крові, пересадці органів тощо). Специфіка зараження обумовлює іншу назву патології – «хвороба поцілунків».
Після інфікування до появи перших ознак зараження може пройти до 8-ми тижнів.
Основною групою, схильною захворюванню, є молоді люди у віці між 10-ма та 30-ма роками. Особи старше 40-ка років практично не хворіють інфекційним мононуклеозом завдяки наявності у них імунітету.
Можливий «атиповий» мононуклеоз у дітей молодшого віку, за симптомами нагадує легку застуду (так звана стерта форма).
Після перенесеного захворювання вірус може виділятися у зовнішнє середовище протягом усього життя, тому й не потрібно яких-небудь спеціальних карантинних та ізоляційних заходів. У 90% представників дорослого населення у крові виявляються антитіла до ВЕБ, що свідчить про те, що вони перенесли дану інфекцію в дитячому або підлітковому віці. Постінфекційний імунітет – довічний.
Симптоми прояву у дітей
Підозра на інфекційний мононуклеоз (симптоми у дітей можуть носити стертий характер) вимагає підтвердження лабораторними методами, але в більшості випадків, ознаки захворювання досить типові і включають:
- лихоманку (38 – 40 градусів), тривалу стійку або з неправильним хвилеподібним перебігом;
- збільшення лімфовузлів (переважно підщелепної і заднешейной локалізації, рідше – пахвових і пахових груп);
- фарингіт вірусного походження;
- виражену закладеність носа (хропіння уві сні, порушення носового дихання днем);
- сонливість;
- значно виражені стомлюваність і відчуття втоми (до 6 місяців зберігатися після зникнення інших проявів);
- збільшення розмірів селезінки і печінки (не завжди);
- зрідка, кореподобную висипка, що локалізується на обличчі, тулубі і сідницях, і особливо яскраво виражена при прийомі антибіотиків пеніцилінового ряду із-за помилкової діагностики ангіни (як виглядає ця характерна висип при мононуклеозі у дітей можна знайти за запитом: «Мононуклеоз у дітей фото» – в мережі Інтернет).
Тривалість захворювання в середньому становить два тижні.
Методи діагностики
При наявності клінічних ознак для підтвердження діагнозу призначається специфічний аналіз на мононуклеоз у дітей – тест на гетерофільні антитіла. При його позитивному результаті робиться висновок про наявність інфекції.
В загальному аналізі крові відзначаються:
- збільшення числа лейкоцитів;
- поява атипових мононуклеарів (понад 10% від загальної кількості лейкоцитів).
Згідно з міжнародними стандартами, не потрібно рутинне серологічне обстеження (визначення в сироватці крові антитіл), оскільки його результат не впливає на тактику лікування.
Однак, в деяких ситуаціях рекомендується проведення ІФА-тестів на виявлення ВЕБ-інфекції. Як правило, це здійснюється у разі нетипової картини захворювання, відсутності гетерофільних антитіл при характерних симптомах.
Діагностика передбачає визначення специфічних антитіл до ВЕБ – IgM (свідчить про гострому процесі, високі значення зберігаються протягом близько двох місяців) і IgG (ознака перенесеної раніше інфекції, виявляється протягом всього життя людини).
Діагностика методом ПЛР слини і крові для виявлення інфекції не рекомендується із-за високої ймовірності хибних результатів результату (у здорових носіїв вірус довічно зберігається в епітеліальних клітинах ротоглотки, а також B-лімфоцитах).
Інфекційний мононуклеоз у дітей: наслідки та ускладнення
Особливо сильно батьків хвилює питання про те, чим небезпечний мононуклеоз у дітей. Справа в тому, що деякі дослідники заявляють про ВЕБ зв’язку з онкозахворюваннями.
А ви впевнені, що точно знаєте, чим лікувати першіння в горлі? Якщо ні, то пропонуємо вам прочитати статтю за посиланням.
Про симптоми та причини лакунарної ангіни у дітей написано тут. Можливо, саме нею, а не мононуклеозом хворіє дитина.
Насправді, все не так критично. Вірус Епштейна-Барр може викликати деякі форми злоякісних новоутворень, але це ніяк не є варіантом перебігу інфекційного мононуклеозу (тобто збудник один і той же, але різні патології).
Такі самостійні онкопатології відрізняються строгою географічною поширеністю і включають:
- лімфому Беркітта (зустрічається в Африці у юних представників негроїдної раси);
- назофарингеальний рак (у Південно-Східній Азії у китайців);
- деякі інші.
Таким чином, оскільки інфікованість ВЕБ відмічається у переважної більшості дорослих, а які-небудь серйозні патології при цьому відсутні, то для розвитку злоякісних утворень потрібні додаткові фактори:
- територіально-етнічна приналежність;
- наявність імунодефіцитних станів (наприклад, ВІЛ), важких паразитарних інфекцій та ін.
Основні, виключно рідкісні ускладнення мононуклеозу включають:
- приєднання бактеріальної інфекції;
- обструкцію збільшеними мигдалинами верхніх дихальних шляхів (тут про видалення мигдаликів при хронічному тонзиліті);
- тромбоцитопенію;
- менінгоенцефаліт;
- гепатит (у більшості випадків збільшення відповідних біохімічних показників самостійно усувається після одужання);
- розрив селезінки.
Головною рекомендацією в послеинфекционный період є обмеження фізичних навантажень з-за присутності ризику розриву протягом трьох тижнів збільшеної селезінки, наприклад, під час занять контактними видами спорту (рекомендована динамічна оцінка розмірів цього органу, а також печінки методом УЗД).
Протягом півроку можуть відзначатися слабкість, відчуття втоми, що викликає підозру взаємозв’язку ВЕБ з синдромом хронічної втоми (в наступних клінічних дослідженнях це припущення не підтвердилося).
Згідно сучасним міжнародним дослідженням рекомендовані лікарями на території країн СНД заборони на перебування на сонці, відвідування дитячих колективів протягом року після хвороби є абсолютно необгрунтованими!
Що стосується планової вакцинації, то в ситуації з легким перебігом хвороби її можна проводити безпосередньо після зникнення всіх клінічних проявів, а з важким – приблизно через місяць від одужання.
Лікування вірусної патології
Лікування мононуклеозу у дитини, як і будь-якого вірусного захворювання є виключно симптоматичним і передбачає:
- прийом жарознижувальних засобів при лихоманці (на основі парацетамолу, ібупрофену, забороняється використання у дітей аспиринсодержащих ліків з-за високого ризику розвитку смертельно небезпечної патології – синдрому Рейє);
- прийом знеболюючих засобів при болях в горлі (наприклад, теплого пиття, пастилок Анти-ангін), інформація про те, як вилікувати гнійну ангіну на сторінці за посиланням;
- використання судинозвужувальних крапель в ніс у віковому дозуванні (на основі оксиметазоліну, ксилометазоліну, таких як Називин, Отривин, тощо);
- обмеження рухової активності;
- вживання достатньої кількості рідини.
А вам відомо, що таке гнійна ангіна лікування якими антибіотиками можна проводити за рекомендацією лікарів?
Про перекису водню та її застосування в медицині тут написано дуже докладно.
На сторінці: http://uho-gorlo-nos.com/gorlo/entsiklopediya/bolezni-gortani.html розміщена стаття про лікування ларингоспазму.
Специфічних противірусних препаратів для лікування інфекційного мононуклеозу не існує. Застосування Ацикловіру, який призначається дітям при герпесной ангіні, зменшує кількість виявляється в слині вірусу, але не впливає на інтенсивність і тривалість захворювання.
Антибактеріальні засоби призначаються при підтвердженому аналізами приєднання бактеріальної інфекції (отиті, стрептококової ангіни тощо). Лікування здійснюють препаратами групи макролідів (на основі Азітроміцину, Кларитроміцину та ін) або цефалоспоринів (Цефалексин, Цефуроксим та ін).
Іноді можуть призначатися антигістамінні препарати (Супрастин тощо) для усунення набряку, свербежу та інших алергічних проявів.
У важких випадках (особливо при обструкції дихальних шляхів) в умовах стаціонару проводиться лікування глюкокортикоїдними гормонами (наприклад, Преднізолоном).
Лікування народними засобами (за погодженням з педіатром!) передбачає полоскання горла настоями ромашки, шавлії, календули та інших трав, пиття чаю з малиною для зниження температури і т. п.
Таким чином, як лікувати мононуклеоз у дітей може визначити виключно лікар на підставі ретельного обстеження (достовірного підтвердження діагнозу, виявлення ускладнень і ін).
Лікарські препарати та їх приблизна вартість
Ліки симптоматичної терапії інфекційного мононуклеозу знаходяться в безрецептурном відпустці (специфічні – продаються за рецептом) в будь-яких аптеках, в тому числі в мережі Інтернет, на Яндекс.Маркеті.
Вартість окремих засобів:
- парацетамолсодержащіе – 2 – 280 руб.;
- на основі оксиметазоліну – 50 – 380 руб.;
- Анти-Ангін – 74 – 163 руб.;
- на основі азитроміцину (Сумамед тощо) – 21 – 580 руб.;
- Супрастин – 92 – 151 руб.;
- Преднізолон – 25 – 180 руб.
Інфекційний мононуклеоз – поширене захворювання у дітей вірусної природи, в молодшому віці часто протікає в стертій формі, нагадуючи застуду (внаслідок чого і не діагностується).
Запідозрити патологію дозволяють характерні ознаки (висока температура, збільшення лімфовузлів, закладеність носа, біль у горлі тощо). Лікування захворювання – виключно симптоматичне (пиття, зниження температури, знеболювання, полегшення носового дихання тощо). Призначення антибіотиків, гормональних препаратів здійснюється тільки при розвитку відповідних ускладнень.
Про симптоми і ознаки «Хвороби поцілунків» і як з нею боротися розповідається у відеоролику програми «Жити здорово». Рекомендуємо до обов’язкового перегляду.
