Зміст
- Суть ангіни
- Ефекти антибактеріальної терапії
- Механізм дії антибіотиків
- Ліки для гланд
- Загальні правила
Ангіна – серйозне інфекційне захворювання
Якщо у дорослого або дитини розвинулася ангіна – антибіотик обов’язково повинен бути включений в схему лікування цього захворювання. Правда, в даний час все частіше дана точка зору не піддається сумніву, дискутується, мовляв, антибіотики негативно впливають на імунітет, і без того ослаблений при ангіні. Ці ліки також знищують кишкову мікрофлору, викликають дисбактеріоз. Так все-таки, призначати антибіотики при ангіні чи ні?
Суть ангіни
Щоб відповісти на це питання, слід коротко визначитися з термінологією. Згідно загальноприйнятої медичної класифікації захворювань:
Ангіна або гострий тонзиліт – запальне захворювання, що вражає лімфоїдні скупчення глоткового кільця. Ці скупчення називають мигдалинами (в народі — гландами). При гострому тонзиліті можуть уражатися всі види мигдалин – піднебінні, трубні, язична або глоткова. Але найчастіше ангіна протікає з запаленням піднебінних мигдалин.
Причина ангіни – інфекційний процес. Збудниками є коки (бактерії кулястої форми) — стафілококи і стрептококи. Ці патогенні мікроорганізми виробляють отрути або токсини. Під дією мікробних токсинів і розвиваються такі прояви ангіни, як біль у горлі, висока температура, набряк мигдаликів, що призводить до утруднення дихання.
Але найстрашніше навіть не в цьому. Деякі види стрептококів при ангіні (бета-гемолітичний стрептокок групи А) можуть призвести до більш серйозних захворювань – ревматизму, гломерулонефриту. При цих захворюваннях формуються важкі ураження серцевих клапанів, суглобів, нирок з розвитком серцевої і ниркової недостаточностей.
Ефекти антибактеріальної терапії
Антибіотики відносяться до так званого етіологічним виду лікування гострого тонзиліту. Це означає, що вони усувають первинну причину, етіологічний чинник захворювання. В даному випадку цим етіологічним чинником є кокова флора. Якщо лікувати ангіну без антибіотиків, то велика ймовірність посилення тонзиліту і розвитку зазначених ускладнень. Використання антибіотиків при ангіні приводить до поліпшення самопочуття, зниження температури, набряку і швидкому одужанню. Таким чином, використання цієї групи препаратів сприяє:
- знищення мікроорганізмів;
- ліквідації місцевих проявів – болю, набряку, почервоніння мигдалин;
- поліпшення загального самопочуття, зниження температури;
- попередженню виникнення ускладнень.
Потрібно розрізняти ангіну та ГРВІ
Правда, щодо ангіни характерна гіпердіагностика. Це означає, що її помилково плутають з іншими захворюваннями. Одне з них — ще більш розповсюджене захворювання верхніх дихальних шляхів – ГРВІ. Як випливає з самої розшифровки цієї абревіатури, збудниками ГРВІ є віруси. За своєю будовою віруси принципово відрізняються від бактерій – це навіть не клітини.
Антибіотики на віруси не діють, і тому не ефективні при ГРВІ. Як відрізнити гостре запалення мигдаликів від ГРВІ? На відміну від ГРВІ, при ангіні рідко виникає ураження носоглотки та горла. Це захворювання протікає з характерними змінами мигдалин і з наявністю на їх поверхні специфічного нальоту – так званих пробок. Хоча остаточно вирішити всі діагностичні сумніви в ту або іншу сторону може тільки лікар.
Механізм дії антибіотиків
Антибіотики є відносно молодою групою препаратів. Згідно загальноприйнятої термінології:
Антибіотик (грец. анти — проти, bios – життя) – речовина натуральної, напівсинтетичній або синтетичної природи, здатне пригнічувати ріст і розмноження клітин бактерій, іноді – грибків або найпростіших мікроорганізмів. Це досить численний тип ліків, представлений препаратами різних груп. З плином часу вітчизняними і зарубіжними фармацевтами синтезуються всі нові і нові види цих препаратів.
Перш ніж лікувати гострий тонзиліт тим чи іншим антибіотиком, слід з’ясувати, як він діє на патологічну мікрофлору. Справа в тому, що за механізмом дії виділяють три види антибіотиків – бактерицидні, бактеріостатичні і змішані. Всі вони викликають роз’єднання складних біохімічних і ферментативних процесів у бактеріальній клітині. Бактерицидні антибіотики викликають загибель бактеріальної клітини. Бактеріостатичні не призводять до руйнування бактерій, але гальмують їх зростання, розмноження.
Найчастіше антибіотики плутають з іншою численною групою – антисептиками. Всі вони об’єднані в один загальний тип – антибактеріальні засоби. Однак на відміну від антибіотиків, антисептики діють на мікроорганізми шляхом місцевого використання – нанесенням на шкіру, слизові оболонки, ранову поверхню. Хоча такі критерії відносні. Деякі антисептики, подібно до антибіотиків, можна використовувати внутрішньовенно і шляхом прийому всередину.
Ліки для гланд
Як вже говорилося, за останні роки синтезовано якісно нові антибактеріальні препарати, що належать до різних груп. Ці нові препарати володіють колосальною бактерицидної потужністю. Однак у випадку гострого тонзиліту немає необхідності у використанні цих ліків. Ефективні антибіотики при ангіні – це старі добрі пеніциліни. Правда, родоначальник цієї групи, знайома багатьом ще з дитинства Бензилпеніцилін, вже давно пішов на заслужений відпочинок.
На зміну йому прийшло нове покоління пеніцилінів. Одним з представників цього покоління є Амоксицилін. Подібно багатьом іншим пеніцилінів він чинить бактерицидну дію на коковую флору. Одна з проблем пеніцилінів полягає в тому, що вони з часом руйнуються під дією бактеріальних ферментів.
Інший засіб, Клавулоновая кислота, оберігає пеніциліни від руйнування і сама володіє антибактеріальною активністю. Комбінація Амоксициліну з Клавулоновой кислотою втілена у таких ліках як Амоксиклав, Флемоклав, Аугментин.
Антибіотик для лікування ангіни
Ці ліки представлені в різних лікарських формах – порошках для внутрішньом’язових і внутрішньовенних ін’єкцій, таблетках для прийому всередину. Крім того, деякі з цих препаратів випускаються в сиропах або в порошках для приготування цих сиропів. Це дозволяє здійснювати лікування антибіотиками у дітей.
Ще одна лікарська група, яка використовується в лікуванні ангіни, — макроліди. Ці антибіотики (Сумамед, Азитроміцин) чинять бактеріостатичну дію на коковую мікрофлору. Макроліди випускаються в сиропах і в таблетках, і так само, як і пеніциліни, можуть призначатися дорослим і дітям.
Останнім часом широко розрекламовані як місцеводіючі антибіотики такі таблетки, як Септефрил, Фарингосепт, Аджисепт. Проте всі ці кошти насправді — антисептики. На це вказує навіть елемент «септ» в їх назві. Вони не діють вибірково на патологічні коки. Хоча в комбінації з пеніцилінами або макролідами вони ефективні засоби. Цей антибіотик місцевої дії – Биопарокс. Випускається у вигляді аерозолів для зрошення запалених мигдаликів.
Загальні правила
Який із перерахованих антибіотиків найбільш ефективний? В ідеалі слід визначити чутливість мікрофлори на той чи інший препарат. Для цього здійснюють посів вмісту мигдаликів на поживні середовища. До виросли колоній додаються паперові диски, що містять різні антибіотики. Чутливість визначається за візуальним змін зростання колоній.
Це все в ідеалі, а насправді така практика трудноосуществима. Адже для бакпосіву необхідно час, а патологічний процес розвивається. І з кожним днем ймовірність небезпечних для здоров’я і для життя ускладнень збільшується. Тому починати лікування слід з препаратів широкого дії, якими є вищезазначені пеніциліни і макроліди.
Чутливість до антибіотика слід визначати не тільки для мікроорганізмів, але й макроорганізму, яким є сама людина. Щоб уникнути алергічних реакцій, здійснюються внутрішньошкірні проби. Неодмінною умовою ефективності антибіотикотерапії є дотримання дозувань і кратності ведення. Дози визначаються лікарем в залежності від віку та маси тіла.
Дуже важливо також брати ці кошти протягом всього рекомендованого курсу. Не можна переривати лікування антибактеріальними засобами на половині шляху. Це неприпустимо навіть в тих випадках, коли стан пацієнта покращується і хвороба йде без температури, загальної слабкості і місцевих симптомів. Тривалість курсу лікування різна, залежить від ліків, і становить від 3 днів у Сумамеда до 7-10 днів для пеніцилінів, але не перевищує 2-х тижнів.
Антибактеріальні засоби слід комбінувати з препаратами інших груп. Щоб звести до мінімуму небезпека грибкових поразок, що викликаються антибіотиками, приймають різні протигрибкові препарати – Ністатин, Фуцис. Відновити загиблу кишкову мікрофлору допоможуть пробіотики – Лінекс, Бактисубтил, Біфіформ. Обов’язково призначають імуностимулятори, вітамінні комплекси.
