Особливості гострого простатиту, його ознаки і методи лікування

Зміст

  • 1 Етіологічні фактори
  • 2 Клінічне прояв
  • 3 Діагностика
  • 4 Терапія захворювання

Гострий простатит – це запальне захворювання передміхурової залози, яке має високу соціальну значущість і поширеність. Справа в тому, що простатитом страждають 30-58% чоловіків працездатного і репродуктивного віку.

Особливості гострого простатиту, його ознаки і методи лікування

Перебіг захворювання без своєчасного і правильного лікування часто переходить у хронічний процес, порушує соціальну адаптацію, психоемоційний стан і репродуктивну функцію досить молодих чоловіків.

Етіологічні чинники

Гострий простатит бактеріальної природи у чоловіків викликається патогенними бактеріями, які потрапляють в тканину передміхурової залози з током крові, лімфи, через вивідні протоки простати або з прилеглих органів, уражених запальним процесом. Серед інфекційних збудників зустрічаються як грампозитивні (ентерококи, стафілококи, стрептококи), так і грамнегативні (клебсієла, протей, кишкова паличка) бактерії, дріжджові грибки роду кандида, трихомонади.

Окрема група, провокуюча простатит у чоловіків, – внутрішньоклітинно паразитують мікроорганізми: хламідії, мікоплазми, уреаплазми, які мають всі ознаки типових бактерій. При усуненні цієї причини лікування чоловіків звичайними антибіотиками важко.

Саме інфекційно обумовлений простатит найчастіше відрізняється гострим перебігом, тобто клінічно вираженими симптомами, такими, що порушують самопочуття чоловіка. Застійний простатит протягом кількох років може мати безсимптомний перебіг.

Клінічне прояв

Симптоми гострої форми простатиту можуть бути різними на різних стадіях захворювання. Стадії при цьому є одночасно і формами простатиту, причому без адекватного лікування одна форма у чоловіків послідовно переходить в іншу.

Виділяють наступні форми:

  • Катаральну.
  • Фолікулярну.
  • Паренхиматозную.
  • Абсцедуючі.

Простатит катарального характеру ? це запалення слизового і підслизового шару вивідних проток простати. При прогресуванні процесу запалення переходить на фолікули залози, потім на інтерстиціальну тканину, що оточує фолікули. Безліч дрібних гнійників у фінальній стадії зливаються у великий осередок, формується абсцес, який здатний розкритися в уретру, пряму кишку, сечовий міхур або промежину. Лікування необхідно розпочати якомога раніше.

Особливості гострого простатиту, його ознаки і методи лікування

Загальними ознаками гострої форми простатиту є:

  • Інтоксикація.
  • Болі.
  • Порушення сечовипускання.

Симптоми гострої форми простатиту у катаральній стадії:

  • Біль.
  • Відчуття тяжкості в промежині.
  • Хворобливе, прискорене сечовипускання.
  • Ніктурія.

Температура тіла може бути нормальною або трохи підвищеною, при промацуванні простати у чоловіків не змінена або трохи збільшена за набряклості, огляд її, так само, як і масаж, доставляє пацієнтові неприємні хворобливі відчуття. Якщо починати лікування на цій стадії, то одужання здатне настати через 7-10 днів.

Особливості гострого простатиту, його ознаки і методи лікування

Порушення сечовипускання і біль можуть бути симптомами запалення простати і серйозним приводом звернутися до лікаря.

Бактеріальний простатит в фолікулярній стадії має більш виражені симптоми – біль набувають характер тупі, ниючі, що віддають в статевий член, крижі або анус. У чоловіків спостерігається утруднення сечовипускання аж до гострої затримки сечі (лікування повинно бути негайним). Дефекація і секс також доставляють хворобливі відчуття. Можливе підвищення температури до 38 градусів, погане загальне самопочуття. При промацуванні простати пальцем вона визначається збільшеною в розмірах, щільної, асиметричною, при натисканні на неї відчувається сильний біль.

На паренхіматозної стадії гострої форми простатиту всі симптоми виражені ще сильніше – температура тіла підвищується аж до 39-39,5 градусів, виникає відчуття ознобу і загальної слабкості, ломоти у м’язах, знижений апетит, самостійне сечовипускання повністю припинилося через інтенсивних болів. Болю набувають пульсуючий характер, іноді пацієнт приймає вимушене положення і лежить з підібганими ногами.

При промацуванні залози вона визначається дифузно збільшеною, з нечіткими контурами, дослідження заподіює сильний біль. Масажувати простату на цій стадії заборонено. Інколи виражений набряк навколишніх тканин робить неможливим пальцеве дослідження передміхурової залози через пряму кишку.

Гострий простатит на паренхіматозної стадії може привести до формування абсцесу, переходу в хронічну стадію захворювання або одужання.

Діагностика

Діагностикою та лікуванням гострої форми простатиту займається лікар-уролог (андролог). Він вислуховує скарги, проводить комплексне фізикальне дослідження простати у чоловіків і при необхідності додатково призначає лабораторне та інструментальне обстеження.

Пальпація передміхурової залози при її запаленні проводиться дуже обережно, без масажуючих рухів. За допомогою пальпації можна визначити розміри і локалізацію залози, її консистенцію, симетричність, больову реакцію.

Дослідження під мікроскопом сечового осаду показує підвищений вміст лейкоцитів у третьої порції сечі або в сечі, зібраної після промацування простати. Шляхом бактеріологічного дослідження визначають вид мікроорганізмів, що викликали простатит, а також їх чутливість до антибіотиків. Етіопатогенез бактеріального простатиту допомагають визначити ПЛР зіскрібка уретри, посів крові на гемокультуру. УЗД, виконане через пряму кишку або передню черевну стінку, дозволяє об’єктивно зафіксувати запальні зміни при гострому простатиті.

Особливості гострого простатиту, його ознаки і методи лікування

Для діагностики запалення в залозі може знадобитися дослідження під мікроскопом сечового осаду.

Терапія захворювання

Лікування гострого простатиту починається з призначення антибактеріальних засобів, які бажано підбирати з урахуванням чутливості до них збудників. До отримання результатів чутливості (на це може знадобитися від 5 до 7 днів) проводять лікування антибіотиками широкого спектра дії з групи пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів або макролідів. Надалі при необхідності приєднують антимикотические або антитрихомонадные кошти. Якщо є симптоми гострої форми, то антибіотики краще вводити парентерально (в м’яз або вену), так їх доставка в тканину простати здійсниться швидше.

Патогенетичне і симптоматичне лікування при простатиті також відіграє важливу роль. Зменшити болі допомагають знеболюючі засоби з групи нестероїдних протизапальних засобів та спазмолітики, ректальні свічки з анестезином, теплі клізми.

Лікування простатиту включає імуномодулятори, вітаміни, ензими, при інтоксикації – інфузію розчинів парентерально.

Лікування за допомогою фізіотерапії призначають по мірі стихання запального процесу. Найкраще з цією метою застосовувати електрофорез, СВЧ, УВЧ.

Фізіолікування при діагноз «гострий простатит» надає наступну дію:

  • Протинабрякову.
  • Протизапальна.
  • Болезаспокійливе.
  • Імуностимулюючу.
  • Поліпшує мікроциркуляцію.

При наявності гострої затримки сечі краще не катетеризировать уретру зайвий раз, травмуючи її, а вдаватися до трансабдоминальной троакарной пункції сечового міхура. Формування абсцесу простати вимагає екстреної хірургічної допомоги.

Правильне і вчасно розпочате лікування призводить до повного виліковування від простатиту і попереджає можливі ускладнення.

Особливості гострого простатиту, його ознаки і методи лікування

Особливості гострого простатиту, його ознаки і методи лікування

Особливості гострого простатиту, його ознаки і методи лікування

Поділитися з друзями:
Відповіді на питання