У чому загроза гострого і хронічного орхіту і епідидиміту?

Орхоэпидидимит   запалення яєчка і його придатка у чоловіківОрхіт та епідидиміт – це запальні захворювання яєчка та його придатка відповідно. Оскільки ці чоловічі репродуктивні органи тісно пов’язані між собою анатомічно, запальні процеси в них дуже швидко поширюються, тому рідко зустрічається ізольований орхіт або епідидиміт, частіше має місце орхоэпидидимит. Дана патологія може бути гострою і хронічною, односторонньої і двосторонньої.

Хворіють орхітом і эпидидимитом переважно молоді чоловіки та літні люди. У перших це пов’язано з активним статевим життям, частою зміною партнерок і відповідно більшим ризиком зараження статевими інфекціями. У других же на перший план виходять хронічні захворювання сечостатевої системи. Орхіт може розвинутися і у маленької дитини внаслідок ускладнень загального інфекційного захворювання.

Причини орхіту і епідидиміту

Причини цих недуг можна поділити на дві групи:

Інфекційні
До інфекційних причин відносять венеричні хвороби (хламідіоз, трихомоніаз, гонорею тощо), а також вірусні інфекції – вірусний паротит (свинку), грип.
Неінфекційні
У другу групу етіологічних факторів входять травми області мошонки, хронічні та онкологічні захворювання простати і сечовивідних шляхів, невдало проведена катетеризація, перенесені операції на яєчках, аномалії статевих органів, системні аутоімунні захворювання.

Якщо ж говорити про гострій і хронічній формах орхоэпидидимита, то причини їх розвитку відрізняються.

Так, гострий запальний процес в яєчку частіше розвивається після травм, оперативних втручань, загальних вірусних інфекцій (в середньому виникнення запалення сім’яників припадає на 1-2 тижні хвороби).

Хронічний орхіт та епідидиміт може бути наслідком нелікованого гострого недуги або ускладненням затяжних захворювань статевих органів.

Як розпізнати орхіт та епідидиміт?

Перше, що відзначають хворі гострим орхоэпидидимитом, це сильна біль в мошонці, збільшення яєчка з ураженої сторони. Факторами, що підсилюють ці неприємні відчуття, можуть бути статеві контакти, еякуляція, дефекація, сечовипускання, фізичні навантаження. Крім цього, в спермі виявляється кров, з’являються неприродні виділення з уретри. До цих специфічних симптомів приєднуються ознаки загальної інтоксикації, гіпертермії, дискомфорт і біль в області паху і промежини.

Для хронічної форми захворювання характерна більш згладжена клінічна картина, чергування періодів загострення і згасання запалення яєчка та придатка. Багато хворих скаржаться на постійну, але не інтенсивну болючість в області мошонки. Також можуть спостерігатися ознаки патології з боку інших сечостатевих органів – простати, сечового міхура, уретри.

Діагностика

Чоловікам, пред’являє скарги на біль в мошонці, призначають наступні дослідження:

  • Загальноклінічні аналізи.
  • УЗД і доплер мошонки.
  • Мікроскопію мазка з уретри.
  • Бактеріологічний посів сечі, еякуляту, уретральних виділень.
  • Диафаноскопию (просвічування мошонки з допомогою спеціального приладу).
  • Тести на хламідіоз та інші венеричні захворювання.

Таке детальне обстеження пацієнтів з підозрою на симптоми орхіту або епідидиміту необхідно не тільки для уточнення діагнозу, але й для виявлення причини недуги, оскільки від цього залежить вибір оптимального способу лікування та підбір необхідних ліків.

Лікування орхоэпидидимита

При підтвердженні бактеріальної природи запалення сім’яників та їх придатків обов’язково призначають антибіотики, імуностимулюючі препарати. Якщо ж причиною ураження яєчок стала травма, доповнюють антибактеріальне лікування протинабряковими препаратами. При вірусному орхіті лікування противірусними препаратами не проводиться, обмежуються лише знеболенням і загальними рекомендаціями.

Крім впливу на причину запалення при орхіт та епідидиміт в лікувальний період важливо полегшити стан хворого. Для цього застосовують протизапальні знеболювальні засоби, спазмолітики, жарознижуючі препарати. Також рекомендують робити холодні компреси і надягати суспензорий – спеціальний бандаж для мошонки. Це пристосування дозволяє підняти запалений сім’яників і зменшити набряклість. Якщо суспензория немає, можна скористатися еластичним нижньою білизною. Крім того, таким хворим показаний повний спокій.

Якщо в мошонці утворився абсцес, проводиться хірургічне втручання та встановлення дренажу.

При хронічному запаленні яєчка і його придатка лікують в першу чергу основне захворювання, усувають хронічні вогнища інфекцій і т. д.

Наслідки та профілактика

При своєчасному зверненні до уролога при перших симптомах орхоэпидидимита та отримання адекватного лікування запалення придатків і яєчок проходить безслідно. Якщо ж патологію не лікувати, можливий розвиток серйозних ускладнень. До них відносять:

  • Перехід захворювання у хронічну форму.
  • Безпліддя.
  • Нагноєння органів мошонки.
  • Атрофію, некроз яєчка.

Основна міра профілактики орхіту і епідидиміту – захист сім’яників та їх придатків від інфекції. Для цього необхідно робити щеплення від епідемічного паротиту хлопчикам і підліткам, обов’язково оберігатися презервативами, своєчасно лікувати венеричні захворювання, оскільки досить часто все починається з банального уретриту, який добре піддається антибактеріальній терапії.

Крім того, негативний вплив на стан яєчок, придатків, сім’яних канатиків надає часта мастурбація і повторні статеві акти (по 4-5 без достатнього відпочинку). Тому гармонія в інтимному житті – це ще один важливий фактор у профілактиці розвитку орхоэпидидимита.

Соц закладки
Соц закладки