Таке захворювання, як одонтогенний гайморит, зустрічається досить часто. Воно являє собою хронічно протікає запалення слизових оболонок верхньощелепних пазух.
Причини розвитку хвороби
Як правило, цей вид гаймориту розвивається через поширення інфекції, осередок якої може бути розташований в області п’ятого, шостого або четвертого верхнього зуба. Розвитку хвороби сприяє неякісна або ж несвоєчасна санація ротової порожнини і особливості будови відростка верхньої щелепи. Ця особливість полягає в тому, що у більшості людей корені верхніх зубів повністю заховані в відростку верхньої щелепи. А у деяких людей коріння зубів трохи виступають верхньощелепну пазуху. Якщо в одному з таких «особливих» зубів розвивається карієс, то інфекція цілком може поширитися на слизову оболонку однією з гайморових пазух. В результаті у людини виникне одонтогенний гайморит.
Ще одна причина виникнення цієї хвороби – механічний занесення в гайморову пазуху інфекції від хворого зуба. Це може статися під час візиту до стоматолога, якщо він буде занадто активно прочищати канали зуба, а також за порушення деяких правил під час видалення зуба.
Симптоми одонтогенного гаймориту, що протікає в гострій формі
Є у кожного хворого з таким діагнозом як одонтогенний гайморит — історія хвороби, в якій лікар описує не тільки проведене лікування і результати діагностики, але і конкретні симптоми, що змусили людину звернутися за допомогою. У тому разі, якщо виникла гостра форма хвороби, клінічна картина може бути достатньо вираженою. Спочатку хворий відчуває почуття тиску, деякого напруги в одній з пазух. Можуть з’явитися навіть різкі болі в області пазухи, які будуть іррадіювати в скроню, лоб, зуби і очей з відповідної сторони. Хвороба супроводжується підвищенням температури, а також слабістю і безсонням.
Дуже часто гострий одонтогенний гайморит супроводжується таким симптомом, як головний біль, яка може багаторазово посилюватися при нахилі голови вперед. Під час проведення пальпації (обмацуванні) кликова ямки і при перкусії (постукуванні) зубів, які розташовані в районі дна ураженої пазухи, може виникати біль.
Під час проведення риноскопії лікар помітить набряклість і гіперемію слизової оболонки носа. При цьому в середньому носовому ходу присутні гнійні або слизисто-гнійні виділення. На рентгенівському знімку буде видно пристінкове або ж дифузне зниження прозорості (легкості) ураженої пазухи.
Симптоми одонтогенного гаймориту в хронічній формі
У тому випадку, якщо в такому документі як історія хвороби: хронічний одонтогенний гайморит вказаний в якості основного діагнозу, можна припустити, що пацієнт не вилікував вчасно гостру форму цієї хвороби. Адже саме з цієї причини, як правило, і розвивається захворювання.
По такій темі як одонтогенний гайморит — реферат знайти не складно, адже це захворювання останнім часом зустрічається досить часто. Як правило, в будь-якому з таких рефератів міститься й інформація про основні симптоми хронічної форми одонтогенного риніту. А вони такі:
- гнійні виділення з відповідної половини носа. Причому вони можуть мати характерний смердючий аромат;
- порушене носове дихання;
- головний біль і відчуття тяжкості в голові, причому тільки з однієї сторони;
- болі і парестезії по ходу верхньощелепного нерва;
- зниження нюху.
Лікар при проведенні риноскопії помітить, що слизові оболонки нижньої і середній носових раковин, а також середнього носового ходу гіпертрофовані. Іноді в області середнього носового ходу присутній гнійний або слизово-гнійний густий секрет, а також поліпи і гнійні кірки. На рентгенівському знімку видно, що пазуха недостатньо прозора. Якщо ж форма хвороби полипозная, необхідно проведення рентгенографії із застосуванням спеціального контрастної речовини.
Ускладнення хвороби
Як правило, якщо виникло таке захворювання, як гайморит одонтогенний — симптоми не змусять себе довго чекати і з’являться відразу. Це дозволяє хворому вчасно звернутися до лікаря, пройти діагностику та лікування. Адже, за відсутності грамотної медичної допомоги можуть розвинутися серйозні ускладнення, такі як тромбоз мозкових синусів, набряк і флегмона очниці.
Своєчасне звернення за медичною допомогою дозволяє уникнути і переходу гострої форми хвороби в хронічну. Саме тому фахівці радять при появі перших ознак одонтогенного гаймориту пройти обстеження та проконсультуватися з лікарем.
- Гострий одонтогенний гайморит: лікування
Застосовується комплексний підхід, що включає в себе видалення зуба, який став причиною розвитку хвороби. Хворому призначаються анальгетики, сульфаніламіди, жарознижуючі та десенсибілізуючі лікарські засоби.
Для того щоб поліпшити відтік ексудату, лікар може порадити застосування судинозвужувальних препаратів. Лікарі з успіхом використовують і оперативне лікування. Вони проводять прокол ураженої пазухи, яку потім промивають різними лікарськими розчинами.
Лікування хронічної форми хвороби
Лікування в даному випадку починають з усунення вогнища хвороби. Після цього роблять прокол і пазуху дренують на кілька тижнів з допомогою спеціальної трубки. Через трубку в неї вводять різноманітні розчини, призначені лікарем. Це можуть бути, в тому числі, і антибіотики.
Якщо позитивної динаміки не спостерігається, може бути проведена операція по Колдуэллу-Люку. Правда, хірургічний метод лікування в даному випадку – це крайність, на яку лікарі вирішуються далеко не завжди.
Профілактика
Для того щоб уникнути цієї форми гаймориту треба стежити за станом верхніх зубів. Потрібно вчасно відвідувати кваліфікованого стоматолога, який при необхідності проведе санацію ротової порожнини.
