Зміст

Причини асфіксії у новонароджених і надання допомоги

Невідкладна допомога при асфіксії новонародженого Працівникам пологового будинку завжди приємно дивитися на новонароджених немовлят. Акушер-гінеколог, не та професія, в якій можна просто працювати і бути байдужим до своєї роботи. Коли робота полягає в наданні допомоги при появі на світ немовлят, не можна просто залишитися в стороні. Тому всі радощі і прикрощі сприймаються як мамами, так і медичними працівниками.

Асфіксія новонародженого – найпоширеніша перинатальна патологія, що виникає в ранньому післяпологовому періоді, на частку якої припадає 21-45% випадків у структурі усієї перинатальної патології. Це синдром, для якого характерно повна відсутність або нерегулярне дихання у дитини з наявністю серцевої діяльності.

Слово «асфіксія» походить з грецької мови і означає відсутність пульсу. Асфіксія новонародженого практично в 100% випадків є продовженням гіпоксії плода (порушення процесу постачання плода киснем в животі у мами). У сучасній медицині асфіксія у новонароджених називається депресією новонародженого (термін вперше застосувала і внесла в обіг всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).

Суть асфіксії полягає у зменшенні або повному припиненні надходження кисню в організм новонародженого. Якщо процес гіпоксії затягується і не дозволяється найближчим часом, то в крові немовляти накопичуються шкідливі продукти обміну речовин. В результаті гіпоксії порушуються окисно-відновні реакції, що протікають в організмі плода, що неодмінно веде до розвитку ацидозу, при якому тканини органів і систем перестають засвоювати кисень.

Чому розвивається асфіксія у немовлят?

Причинами асфіксії можуть бути різні види акушерської патології, захворювання екстрагенітального характеру, неповноцінність плаценти, аномалії пуповини або самого плоду.

Можна умовно розділити всі причини на чотири групи:

Материнський фактор (крововтрата, інтоксикація, хвороби крові або органів дихання і серцево-судинної системи).

Дефектність матково-плацентарного та пуповинного кровотоку (у тому числі неповноцінність пуповини, кровотечі, збої плацентарного кровообігу, аномальність пологової діяльності).

Причини, безпосередньо пов’язані з плодом (гемолітична хвороба новонародженого, хвороби генетичного плану, вроджені вади серця, внутрішньоутробна інфекція та ін).

Проблеми з доступом кисню з-за часткового або повного закупорювання дихальних шляхів.

У 1990 році професором Шабаловым була запропонована класифікація, якою користуються досі.

Всі асфіксії новонароджених ділять:

За часом виникнення: внутрішньоутробні (в животі у мами) і постнатальные (післяпологові).
По тривалості: гострі і хронічні.
За ступенем тяжкості: середньої тяжкості та тяжкі.

Клінічна картина хворого немовляти

Загальний стан при асфіксії розцінюється як важкий. У це поняття входить синюшність шкірних покривів, особливо в області губ і пальців рук. Дитина не заспокоюється і постійно кричить, якщо дихання присутня в якійсь мірі. Дихання може бути повністю або мають місце поодинокі аритмичные дихальні рухи. При прослуховуванні стетоскопом – тони серця, як правило, приглушені, відзначається часте серцебиття або брадикардія (коли серцевий ритм нижче 60 ударів в хвилину). М’язовий тонус знижений, а рефлекси дитини значно уповільнені.

При важкій асфіксії дитина глибоко загальмований, загальний стан вкрай важкий, шкірні покриви різко синюшні або бліді. Дихання відсутнє, тони серця глухі, виражена брадикардія. Рефлекси визначити не вдається і відсутня реакція на подразнення.

Шкала Апгар

Для діагностики використовується шкала Апгар. По ній визначається стан дитини, в тому числі ступінь асфіксії у новонародженого. Оцінка проводиться негайно після народження на першій хвилині життя. В якості основних критеріїв використовуються частота серцебиття, дихання, тонус м’язів, рефлекторна збудливість, забарвлення шкіри. Для кожного окремо взятого критерію в залежності від ступеня вираженості виставляється бал від 0 до 2. Оцінка проводиться по кожному критерію і результат підсумовується.

Для здорової дитини результат становить 8-10 балів. При середньотяжкій асфіксії 4-7 балів, при важкої – 0-3 бали. Всім дітям з встановленою асфіксією роблять аналіз крові на газовий склад. Шкала Апгар базується на клінічних проявах і дозволяє лише встановити наявність проблеми. Більш детальну оцінку стану можна зробити, побачивши газовий склад крові. Також дивляться такі показники крові: рівень глюкози крові, гематокрит, електроліти (натрій, магній, калій, кальцій).

Лікування асфіксії

Лікування новонароджених, що народилися з асфіксією можна розділити на 2 етапи: первинна реанімація в пологовому залі і подальше лікування у відділенні інтенсивної терапії та реанімації.

Перший етап

Первинна реанімація проводиться за схемою АВС. Це три основних заходи дозволяють врятувати дитині життя.

А (эйрвэй – дихальні шляхи) – звільнення дихальних шляхів і контроль вільної прохідності повітря;
(Brice – дихання) – забезпечення вентиляції легень новонародженого за допомогою мішка Амбу або спеціального апарату ШВЛ (штучної вентиляції легенів);
З (кардиал циркъюлейшн – серцевий кровообіг) – відновлення і підтримання в нормі серцевої діяльності і гемодинаміки.

Другий етап

Основні заходи після реанімації, наступні:

Підтримка високої концентрації кисню (40%) в дихальній суміші для більш якісного газообміну в легенях;
Нормалізація умов навколишнього середовища немовляти (оптимальна температура, вологість), уважний догляд і вигодовування;
Контроль гемодинаміки та корекція метаболічних порушень за допомогою внутрішньовенних ін’єкцій.
Профілактика інфікування шляхом поміщення в стерильні герметичні бокси, призначенням антибактеріальних засобів.

При лікуванні асфіксії новонародженого особливо ускладнює ситуацію незрілість дитини внаслідок передчасних пологів та його недоношеності. Передчасні пологи можуть статися і на 5 місяці вагітності, коли не сформовані органи і системи дитини практично не пристосовані вести самостійну життєдіяльність у навколишньому середовищі.