Іранські народи внесли великий вклад у розвиток різних наук, принесли нові математичні знання, заклали основи хімії та ознайомилися з грецькою філософією.

Розвиток науки в Ірані можна умовно розділити на два періоду. Перший відноситься до Перської імперії та попереднім державам, другий починається з арабським завоюванням. Саме перший період прийнято називати древнеиранским. Одним з найбільш цікавих винаходів древньоіранських народів є кяриз. Так називалася підземна гідротехнічна система, що з’явилася задовго до воцаріння династії Ахеменідів. Найстаріший кяриз в місті Гонабад використовується і донині – він забезпечує водою понад 40 тис. осіб.
Винахідники Персії, найімовірніше, винайшли перші батареї.

При цьому мова не йде про опалювальних приладах, які сьогодні стоять в кожному будинку, адже Іран – це тепла країна. Швидше за все, ці пристосування використовувалися в медичних цілях. Деякі історики переконані, що за допомогою таких батарей перси першими отримали електричний струм. Досліди з гальанопокрытием входять у сучасну шкільну програму з фізики, проте велика частина науковців переконана, що про електричному струмі іранці поняття не мали, і використовували свій винахід для інших цілей.

Також саме перси придумали перші вітряні млини, які в Європу були завезені тамплієрами після хрестових походів лише в другому тисячолітті. І хоча вавілоняни ще в 18 столітті до н.е. навчилися використовувати енергію вітру через вітрові колеса, ця технологія була недосконалою. У 7 столітті н. е. необхідні зміни справили перські інженери, заклавши основи даної технології на століття вперед. І це далеко не всі наукові відкриття стародавнього Ірану.