Коли іспанці вторглися в Центральну Америку, їх найменше цікавила музика ацтеків – жадібним загарбникам було потрібно золото, і інші багатства, що зберігаються в ацтекських містах. Проте через багато років дослідники зацікавилися цим питанням. Вчені стали проводити паралелі, порівнюючи ацтекські музична творчість з шумерськими, староєгипетським та іншими.
Ацтеки дуже любили музику і поезію, їм навіть була знайома драма. Були виявлені тексти пісень, якими супроводжувалися всі релігійні обряди (в тому числі, і жертвопринесення). До вторгнення іспанців серед правителів міст і просто серед важливих чиновників було прийнято тримати при собі музичні ансамблі та колективи танцівниць. Їх робота була шанованою і добре оплачуваною, тому музиці і танцям ацтеків вчили в школах з дитинства. Ця традиція залишилася в силі навіть після того, як іспанці провели тут конкісту.
При цьому вимоги до виконавців були дуже жорсткими – людина, що містить при собі колектив, сам вибирав пісні та мелодії, які повинні були виконуватися його підлеглими. Музиканти жорстоко розплачувалися за помилки у виконанні – одна фальшива нота могла коштувати життя.
Музика ацтеків, сполучена з різними обрядами та забавами після приходу іспанців стала об’єктом невдоволення церкви. Священики вбачали в них «бісовщину», і боролися з ними всіма доступними засобами. Однак нащадкам ацтеків вдалося оволодіти привезеними з Європи інструментами, перекласти на них свої твори і створити нові, завдяки чому мотиви ацтекських мелодій зуміли дожити до нашого часу. В поселеннях індіанців досі співають старовинні пісні і виконують стародавні танці, представників цих громад можна зустріти і на вулицях мексиканських міст.