Зміст
- Які форми гострого тонзиліту лікуються без антибіотиків?
- Особливості лікування ангіни без антибіотиків
- Лікування без антибіотиків: ускладнення
- Антибіотики третього покоління
- Необґрунтоване або самовільне призначення препаратів
Стикаючись з тим чи іншим захворюванням, кожен з нас намагається знайти альтернативні методи лікування, не передбачають застосування сильнодіючих медикаментів. Це цілком обгрунтоване і зважене бажання людини, так як більшість лікарських препаратів надає потужний вплив не тільки на збудника хвороби, а й корисні для організму бактерії. Тому питання, як вилікувати ангіну без антибіотиків, щоб завдати якомога менше шкоди організму, більш ніж актуальним і потребує детального вивчення.
Отже, в 95 % випадків збудником ангіни є бета-гемолітичний стрептокок групи А. Виходячи з принципу лікування всіх бактеріальних інфекцій, лікування гострих тонзилітів повинно носити етіологічний характер і здійснюватися з використанням антибіотиків широкого спектра дії. Іншими словами, в першу чергу потрібно боротися зі збудником інфекції і тільки потім застосовувати патогенетичне і симптоматичне лікування – так справа йде в теорії. Але медична практика диктує свої умови, тому випадки, коли застосування антибіотиків вдається уникнути — не така вже рідкість.
Які форми гострого тонзиліту лікуються без антибіотиків?
Думка про те, що будь-яка ангіна лікується антибіотиками – це помилка, яка зустрічається серед багатьох пацієнтів. Не всі типи гострих тонзилітів можна і потрібно лікувати антибіотичними препаратами. Наприклад, грибкова ангіна в більшості випадків виникає із-за тривалого прийому ?-лактамів. Тому для того щоб позбутися від захворювання, потрібно не призначити антибіотики, а припинити їх прийом.
Залежно від збудника інфекції, гострі тонзиліти можна умовно розділити на чотири групи:
- вірусні ангіни,
- грибкові ангіни,
- бактеріальні ангіни,
- ангіни при захворюваннях крові.
Вірусні ангіни – викликані аденовірусами, вірусами Коксакі типів А і В, вірусами грипу. В ході лікування вірусного тонзиліту антибіотики не використовуються, так як не впливають на РНК-містять неклітинні агенти якогось впливу. Пацієнту призначається комплексне лікування, що включає прийом противірусних та нестероїдних протизапальних препаратів, а також місцеве використання антисептичних розчинів для полоскання.
Грибкові ангіни – провокуються в більшості випадків грибами з роду Кандида. При лікуванні грибкової форми тонзиліту антибіотики не застосовуються. В терапії захворювання використовуються протигрибкові препарати, а також місцеві антисептичні медикаменти.
Бактеріальні ангіни – викликаються бактеріальною інфекцією (стрептококи, стафілококи). Бактеріальні форми тонзиліту піддаються лікуванню виключно антибіотиками. Місцева та симптоматична терапія при таких ангінах не ефективна. Навпаки, тривалий відмова від прийому ?-лактамів призводить до виникнення складних наслідків, що погано піддаються лікуванню.
Ангіни при захворюваннях крові – є наслідком пригнічення імунної системи з боку іонізуючої радіації, токсичних хімічних сполук, а також протипухлинних медикаментів. Застосовується симптоматичне лікування, переважно глюкокортикоїдними препаратами.
Таким чином, за допомогою антибіотиків лікуються тільки бактеріальні інфекції. У всіх інших випадках застосування ?-лактамів може бути обґрунтовано виключно лікарем на підставі клінічної картини пацієнта і проведених медичних досліджень.
Особливості лікування ангіни без антибіотиків
Як показує досвід окремих фахівців, через 5-10 днів небактеріальних форми тонзиліту завершуються клінічним одужанням без застосування сильнодіючих лікарських препаратів. Можна було б погодитися з цією думкою, якби ангіна як гостре інфекційне захворювання не викликала ряд важких і небезпечних для здоров’я наслідків. Тому навіть легкі форми гострого тонзиліту вимагають комплексної медикаментозної терапії, спрямованої на стабілізацію загального стану хворого.
Загальний план лікування ангіни орієнтований на досягнення наступних результатів:
- Подолання загальної інтоксикації організму.
- Поліпшення захисних механізмів для боротьби з інфекцією.
- Усунення причини захворювання.
- Усунення місцевих симптомів хвороби.
Стандартна схема лікування ангіни без антибіотиків
1. Строгий постільний режим, рясне пиття, щадна дієта.
На період перебігу хвороби кожен пацієнт повинен перебувати в стані повного спокою. Постільний режим при терапії гострого тонзиліту важливий, так як при ангіні нерідко виявляються порушення діяльності серцево-судинної, сечостатевої та інших систем організму. Хворому показано рясне і часте тепле пиття (до 1,5-2 літрів рідини в день). Раціон харчування має бути збалансованим і збагаченим вітамінними комплексами і мікроелементами. Рекомендується повністю виключити гарячу, холодну, гостру і жирну їжу. Страви повинні подаватися в теплому вигляді, в рідкому або напіврідкому стані.
2. Застосування сульфаніламідних препаратів.
Сульфаніламіди мають бактеріостатичну дію. Іншими словами, вони володіють яскраво вираженою хіміотерапевтичне активністю при інфекціях, які викликані грамнегативними бактеріями. Дозування призначається лікарем в дозах, які достатні для попередження виникнення механізму звикання.
Занадто раннє припинення прийому препарату або недостатня його дозування призводить до виникнення стійких штамів збудників, які в подальшому не схильні до дії сульфаніламідів і вимагають призначення більш агресивних медикаментів, у тому числі антибіотиків».
3. Застосування жарознижуючих і антигістамінних препаратів.
Боротися з лихоманкою під час ангіни варто тільки в тому випадку, якщо гіпертермія досягла позначки в 38,5 °C. Найбільш ефективно себе зарекомендували такі жарознижуючі засоби як «Панадол», «Парацетамол», «Нурофен», «Ібупрофен» і так далі. Для зняття алергічних реакцій рекомендується застосування протівогистамінних, гіпосенсибілізуючих медикаментів: «Діазолін», «Супрастин», «Піпольфен», «Димедрол» та інші.
4. Полоскання горла.
Для видалення патологічного вмісту з ротоглотки успішно застосовуються різні розчини для полоскання. При цьому чим частіше буде проводитися сама процедура, тим швидше вдасться зняти гостру больову симптоматику захворювання.
До найбільш ефективним полоскательным сумішей можна віднести наступні:
- Розчин харчової соди – дві столові ложки на 250 мл теплої кип’яченої води
- Розчин перекису водню — дві столові ложки на 250 мл теплої кип’яченої води
- Відвари з трав і лікарських зборів.
- Розчин фурациліну
- «Хлоргексидин»
Для того щоб зняти набряклість і болючість мигдаликів у дітей, застосовуються також рідина «Кастеллані», розчин «Лідокаїну» (2%), розчин натрію тетраборату.
«Полоскання рекомендується проводити систематично, не менше десяти-п’ятнадцяти разів в день. При цьому забороняється занадто сильно закидати голову назад, так як в цьому випадку можливе попадання розчину з патогенним вмістом в порожнину носових ходів, що в свою чергу може призвести до поширення інфекції і загального погіршення стану пацієнта».
5. Застосування таблетованих антисептиків.
Через п’ятнадцять хвилин після полоскання рекомендується розчинити у роті один з видів таблетованих антисептиків. До найбільш ефективним відносяться: «Антиангин», «Фарингосепт», «Себидин», «Гексализ», «Цедовикс», «Стрептоцид», «Септефрил» і багато інших.
«Важливо: розсмоктування таблетованих антисептиків проводиться тільки після полоскання горла. Тільки в цьому випадку вдасться уникнути попадання патогенного вмісту ротоглотки в ШКТ, а також у верхні відділи дихальної системи».
Також непогано зарекомендували себе гомеопатичні препарати, наприклад, «Тонзилотрен», «Ангін-Гран», «Ангін-Хеель» і так далі. В якості народного антисептика для розсмоктування в порожнині рота можна застосовувати шматочки прополісу.
6. Застосування аерозолів.
Сучасні аерозолі для горла надають комплексний вплив. Саме з цієї причини вони успішно застосовуються як протимікробні, знеболюючі і протизапальні препарати. Рекомендується через 20-30 хвилин після розсмоктування таблетованих антисептиків провести зрошення горла одним з аерозолів: «Інгаліпт», «Пропосол», «Биопарокс», «Гексаспрей», «Каметон», «Йокс», «Фармасептик».
7. Компреси і засоби народної медицини.
Постановка компресу при ангіні виконується виключно на заднебоковую частина шиї, в область гиперемированных лімфатичних вузлів. Забороняється проводити глибоке прогрівання уражених мигдаликів при всіх формах гнійного тонзиліту (в інших випадках рекомендовано погодити накладення зігріває пов’язки з лікуючим лікарем). Зігріваючі компреси можуть бути виготовлені з використанням високоякісної горілки, спирту камфорного або інших рослинних олій.
Народні рецепти медицини засновані на усунення симптомів загальної інтоксикації організму, а також зниженні больового синдрому в уражених мигдалинах. Тому рекомендовано проводити полоскання горла відварами з ромашки, календули, шавлії, дубової кори, а також робити інгаляції з додаванням олії ялиці та евкаліпта.
Лікування без антибіотиків: ускладнення
При проведенні медикаментозного лікування, в якому відсутні антибіотики, важливо постійно контролювати загальний стан пацієнта, оскільки ангіна небезпечна не клінікою гострої перебігу захворювання, а виникненням важко піддаються лікуванню наслідків.
До місцевих ускладнень непролеченных форм гострого тонзиліту відносяться наступні захворювання:
- Паратонзилліт
- Медіастиніт
- Паратонзіллярний абсцес
- Парафарингеальный абсцес
- Флегмона шиї
Всі перераховані патології потребують хірургічного лікування, а також тривалого реабілітаційного періоду.
Не менш згубний вплив справляє хвороба на системи організму, тому можливі такі ускладнення:
- З боку суглобів — системні захворювання сполучної тканини, у тому числі ревматоїдний артрит
- З боку нирок – пієлонефрит, ниркова недостатність (у запущених епізодах)
- З боку серця – дилатація шлуночків серця, міокардит, ревматизм серця (характерно для дітей)
І це далеко не повний перелік ускладнень, якими небезпечна ангіна. Дуже рідко, але все ще зустрічаються в лікарській практиці випадки виникнення сепсису у пацієнтів, які відмовляються протягом тривалого періоду від адекватної терапії антибіотиками. Якщо ми говоримо про маленьких пацієнтах, то найбільш поширене ускладнення після непролеченной ангіни – серозний менінгіт.
Міфи про антибіотики
Найбільш часта причина відмови пацієнта від застосування антибіотиків – пригнічувальну дію останніх на нормальну мікрофлору організму і, отже, на імунітет. Можливо, такий вплив надавали антибіотики першого покоління. Зараз же ситуація докорінно змінилася! Тепер препарати, що інгібують ріст і життєздатність бактерій, не надають будь-якого токсичного впливу на організм в цілому і його системи зокрема. Тому давайте розглянемо два найбільш поширених міфу про згубний вплив ?-лактамів на людський організм більш детально.
Міф 1: антибіотики пригнічують імунні реакції організму.
Вся справа в тому, що препарати з такою дією відбраковуються сучасною фармакологією ще на стадії доклінічних досліджень. Це по-перше. По-друге, деякі антибіотики, наприклад, макроліди третього покоління, не тільки не пригнічують, але навіть надають стимулюючу дію на імунну систему людини.
Міф 2: прийом антибіотиків веде до дисбактеріозу.
Це усталена думка також в корені невірно. Застосування сучасних препаратів з яскраво вираженою антимікробною дією фактично не призводить до клінічних змін у складі кишкової мікрофлори. Тому навіть у разі виникнення побічних ефектів, наприклад, діареї, препарат слід змінити, але не відміняти повністю. Але навіть у цьому разі призначення медикаментів, які відновлюють мікрофлору, не потрібно.
Таким чином, враховуючи клінічну ефективність та низьку токсичність сучасних антибіотиків, їх застосування виправдане. Більше того, застосування ?-лактамів становить основу антимікробної терапії і займає провідне місце в лікуванні більшості інфекцій.
Антибіотики третього покоління
Сучасна фармакологія пропонує пацієнтам широкий вибір антибіотичних засобів, що чинять сильний вплив на збудника хвороби, але при цьому не призводять до появи побічних ефектів і непередбачених реакцій з боку життєзабезпечуючих систем організму. Так, наприклад, при нетяжкий перебіг ангіни чудово зарекомендували себе препарати групи макролідів. Вони чудово проникають в мигдалини, накопичуючись і пригнічуючи внутрішньоклітинну інфекцію. При цьому найбільш ефективно третє покоління препаратів, яке відрізняється більшою стійкістю до кислому середовищі ШЛУНКОВО-кишкового тракту, а також кращим биоусвоением і пролонгованою лікарською дією.
У більш складних епізодах гострого тонзиліту застосовуються цефалоспорини. Препарати цієї групи характеризуються більш широким спектром протимікробної дії, високою активністю проти грамнегативних бактерій, а також поліпшеною проникаючою здатністю. До найбільш ефективних антибіотиків третього покоління, що ефективно впливає на бактеріальні інфекції, можна віднести наступні цефалоспорини:
«Цефотаксим»- «Цефоперазон»
- «Цефтріаксон»
- «Цефтибутен»
- «Цефтазидим»
- «Цефіксим»
- «Цефподоксиму»
- «Цефодизим»
- «Цефетамет»
«Цефотаксим»Всі перераховані антибіотики, що володіють потужним бактерицидною дією, спрямованим на придушення синтезу пептидоглікану. При цьому вони абсолютно не токсичні для людського організму. Виняток становить група пацієнтів, у яких діагностовано алергічні реакції на препарати пеніцилінової групи.
Тому, перш ніж відмовлятися від прийому антибіотиків, призначених лікарем, обов’язково зважте всі «за» і «проти». Можливо, для того, щоб прийняти остаточне рішення, вам знадобиться очна консультація в іншого фахівця. Тоді обов’язково відвідайте ще одну клініку, але пам’ятайте: неадекватна терапія гострих тонзилітів, або тривала затримка в прийомі діючих препаратів сприяє виникненню широкого переліку ускладнень. У тому числі і тяжких наслідків, які є прямою загрозою для життя пацієнта.
Необґрунтоване або самовільне призначення препаратів
Поряд з принциповим відмовою хворого від прийому антибіотиків у лікарській практиці суцільно й поруч зустрічаються випадки, коли препарат призначається лікарем необґрунтовано. Але пацієнт, цілком довіряючи лікаря, навіть не задається питанням: а чи варто в моєму конкретному клінічному епізоді застосовувати сильнодіючий ?-лактам? Як у випадку різкого відмови від антибіотиків, так і в разі сліпого і необґрунтованого їх застосування виникають серйозні наслідки.
Перш ніж призначити той чи інший препарат для лікування гострого тонзиліту, доктор проводить забір біоматеріалу з уражених поверхонь для визначення типу збудника. І тільки після отриманих результатів лабораторних досліджень призначається медикаментозна терапія. Тоді чому ж терапевти практикують лікування антибіотиками ще до проведення необхідних тестів? Тут може бути кілька причин, серед яких:
1. Можливість перестрахуватися.
Не кожне клінічне установа володіє необхідним лабораторним устаткуванням, так і час, що витрачається на отримання результату, обчислюється декількома днями. А це досить тривалий період для того, щоб захворювання могло вступити в гостру форму і привести до всіляких ускладнень. Тому доктор призначає антибіотик передчасно, грунтуючись на анамнезі і клінічній картині пацієнта, вважаючи, що ?-лактам – менше зло проти можливих плачевних наслідків непролеченных епізодів ангіни.
2. Небажання йти на конфлікт з пацієнтом.
Найчастіше пацієнт сам просить доктора призначити йому антибіотик ШСД, будучи щиро впевненим в тому, що відсутність в плані лікування ?-лактамів – пряма вказівка на недбале ставлення до роботи з боку лікаря. А раз так, неодмінно потрібно написати скаргу на лікаря-вбивцю, доки останній не скалічив здоров’я інших пацієнтів. І, як показує практика, більша частина докторів, не бажаючи вступати в розгляд з пацієнтами, виписує заповітний рецепт.
«Важливо: нормальна мікрофлора слизових оболонок ротоглотки заважає патогенним бактеріям закріпитися на поверхні, тим самим захищаючи організм від проникнення інфекції. Безконтрольний або безпідставний прийом антибіотиків руйнує природний захист. Тим самим створюється порочне коло: інфекція, необґрунтований антибіотик, дисбактеріоз, інфекція!»
3. Банальна нестача знань в області сучасної терапії гострих тонзилітів.
Питання браку знань у лікуючого лікаря коштує не менш гостро в наш час. Такого феномену може бути кілька причин: стереотипність використовуваних методик, небажання шукати і застосовувати на практиці сучасні методи лікування ангін, гостра нестача часу і так далі. У цьому випадку кожний пацієнт має право змінити терапевта або пройти очну консультацію у лікаря в іншій клініці. При цьому завжди важливо пам’ятати головне правило швидкого зцілення: не можна відпускати все на самоплив і займати вичікувальну позицію. Потрібно діяти швидко і обдумано. Тільки в цьому випадку можливе швидке клінічне одужання без тяжких ускладнень та рецидиву хвороби найближчим часом.
