Виховання особистості дитини вимагає зусиль, які треба докласти, щоб розкрити його таланти, сформувати Особистість. При цьому головна роль у вихованні відводиться сім’ї. Саме ж поняття особистості – складне, багатопланове, і в даний час немає якогось одного вірного терміна. Можна сказати, що особистість – це сукупність індивідуальних рис характеру людини, даних йому від народження і придбаних з життєвим досвідом, у ході виховання та його взаємин з оточуючими людьми.

Якщо батьки правильно сформують і розвинуть основні риси характеру дитини, їх чадо зросте цілісною особистістю, з лідерськими задатками, успішним по життю людиною. Як ніколи вірно і до місця можна згадати тут народну мудрість: «Посієш думку – пожнеш вчинок, посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю».

Моя дитина – Особистість!

Духовність, як неодмінна умова розвитку особистості

Духовність виконує важливу роль у розвитку гармонійної особистості дитини:

  • він повинен уміти з самого раннього віку співпереживати, відчувати біль та страждання інших і переживати їх, як свої власні. В іншому випадку дитина виростає егоїстичною, жорстоким, стає байдужим до чужих страждань. Батьки повинні багато читати дитині: це можуть бути казки, притчі, в яких є мораль, і дитина повинна сама зрозуміти і усвідомити;
  • дитину потрібно з измала навчити бачити і цінувати красу, адже це є основою для розвитку розумових якостей дитини, її здібностей до пізнання світу. Дитина повинен помічати красу скрізь – не тільки в природі, не тільки в людях, він повинен вміти цінувати красу добрих вчинків. При прогулянках з дитиною батьки повинні ненав’язливо звертати його увагу на красиву квітку, дерево, будинок тощо, а дитина повинен виразити своє відношення;
  • дитина повинна вирости відповідальним за свої вчинки. Допомогти в цьому можуть наші менші брати. Адже будь-яка дитина просить у батьків купити йому кошеня, щеня і іншу живність. Треба піти назустріч бажанням дитини, купити тварину, щоб малюк вчився бути відповідальним за іншу живу істоту. Спочатку батьки повинні показати дитині, як доглядати за вихованцем, на перших порах допомагати йому. Ні в якому разі батькам не треба все робити самим;
  • діти повинні знати, що без покарання ніякої поганий вчинок не залишається. Відплата наздожене – рано чи пізно;
  • виховання особистості дитини неможливо без виховання в ньому впевненості у собі, самоповаги. Порівнювати свою дитину з іншими потрібно тільки в хорошому сенсі, щоб не карати, а навпаки, заохотити. Старання дитини повинні бути гідно оцінені, але в міру, так як з завищеною самооцінкою будуть досить серйозні проблеми. Похвала повинна бути об’єктивною, правдивою і чесною;
  • дитина повинна навчитися спілкуватися з однолітками, йому потрібно допомогти подолати сором’язливість і скромність. На допомогу прийде гумор – діти дружать з веселими однолітками. Дитина не повинна вирости егоїстом, йому потрібно вміти ділитися своїми речами. Природно, крім тих ситуацій, коли у нього брутально відбирають іграшки або особисті речі – тут вже треба вміти постояти за себе;
  • виховання особистості дитини ґрунтується на розвитку його творчих здібностей. Дитина повинна творити, малювати, ліпити з глини та пластиліну, разом з мамою шити м’які іграшки або робити аплікації, разом з татом – вирізати по дереву або збирати моделі автомобілів або вітрильників. Нехай на перших порах не все буде виходити, але дитина повинна докласти своє старання, щоб вогник творчості у ньому не згас.

Моя дитина – Особистість!

Виховання особистості дитини неможливо без здорової сімейної атмосфери, в якій панують любов, цінується думка кожного члена сім’ї, де дитина завжди може знайти порозуміння і підтримку.

Схожі:
Соц закладки