Мода 90-х. Шалений мікс з вітчизняного ширвжитку, привізних човниками «фірмових речей», неймовірних зачісок і одвічного бажання бути модним і крутим. Ну і звичайно ж, дуже багато понтів.
«Адідас», «монтана», «піраміди» і «мальвіни». Магія крутих брендів затьмарювала нікому не відомих на теренах величезної країни Дольчева і Габанова, Прада і всіх інших. Правда, пізніше на абсолютно однакових яскравих кольорових футболках то там, то тут миготіли криво вишиті літери, з яких складалися магічні Versace, Gucci, Trussardi і… Phuket.
Одягнувши джинси «мальвіни», московські «адідаси» або безіменні дерматинові турецькі кросівки, светр Boys і бейсболку USA California, на шкільній дискотеці можна було підкорити не одне дівоче серце з шаленою чубчиком або божевільним начосом…
Сьогодні, дивлячись на ці фотографії, стає смішно, а тоді… жителі багатої країни, вирвавшись з сірості дефіциту, ніби аборигени на намисто, жадібно накинулися на все яскраве привезене з незнайомими іноземними назвами.
Сама модна взуття кінця 80-х — початку 90-х. Московський «Адідас». Або «адики». Ще їх подекуди називали «пробки» за специфічний вид підошви. Якщо ти не користувався на своєму районі авторитетом, увечері такі кросівки запросто могли зняти з тебе особи, які їх потребували більше, ніж простий хлопець з району.
Чеські «ботасы». Не можна сказати, що були дуже популярні або модні, але… Я такі носив, тому не міг їх не запостити, зустрівши в інтернеті це фото. Та й фактично з цього фото і почав збирати добірку по темі модних шмоток для 55-го випуску своєї рубрики «Згадуючи».
Ті самі безіменні дерматинові кросівки, які носили ті, кому не по кишені були «адики». Побивалися дуже швидко, але їх носили до тих пір, поки підошва не отваливалась повністю.
Джинси Mawin, або «мальвіни». Вони ринули до нас разом з човниками, в лічені тижні заповнивши товкучки по всьому колишньому СРСР. Вони були дешевше levi’s, Montana і Pyramid, тому їх носили всі і скрізь. Пізніше лейбл на дупі міг бути яким завгодно, але ці джинси-варенки так і називали «мальвінами».
«Монтана» — це було круто. А орел на лейблі дозволяв гордо говорити про те, що це справжні Штати…
Типове торгове місце човника з 90-х. На землі шматок тканини, на якій «мальвіни», «монтани», «ливайсы» і «піраміди» за якісь абсолютно нереальні гроші.
Початок 90-х, крім усього іншого, можна вважати епохою спортивного костюма. Половина країни ходила в такому «Адидасе», який пізніше став «Абидасом», «Адибадасом» і будь-яким іншим «Абьебасом», бо шили його всі кому не лінь, а багато недалекі човники просто не звертали уваги на напис, вибираючи знайому форму і забарвлення.
Мегаклассика 90-х. Светр Boys. Навіть на цьому фото видно, як гордий за себе чувак з-за того, що на ньому є цей шедевр турецького ширвжитку.
Обов’язковий атрибут крутого чувака — електронні годинники Montana. Решта не котили.
Ну і куди ж без ще однієї класики 90-х. California USA. Їх носив навіть самий останній дідуган в самій глухому селі.
Затиск для грошей з 90-х. Носився на поясі.
Дівчата в светрах «Бойс» і ланцюжки на випуск — писк тих років.
Перша дівчинка в класі.
Відповідно, перший хлопець на селі.
Реальні пацани з 90-х.
