Міома матки – симптоми і лікування

Симптоми міоми матки і варіанти лікування

Міома матки   симптоми і лікуванняМіома матки – це одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань, що майже кожна друга жінка після 35 років страждає даною патологією. По своїй суті міома є доброякісною пухлиною, яка утворюється з м’язових волокон органу і нагадує вузол. У матці міоматозні вузли можуть бути розташовані в товщі міометрія, на поверхні (під очеревиною) або в середині – під слизовою оболонкою органу.

Розміри міоми і ступінь збільшення при цьому матки прийнято позначати тижнями вагітності. Великими вважаються пухлини, при яких орган збільшується до 12 тижнів вагітності і більше. Малими ж – вузли до 2 см (4-5 тижнів вагітності). Крім цього, розрізняють міоми поодинокі та множинні.

Причини утворення міоматозних вузлів

Міома є гормонозависимой пухлиною, тому основний фактор, що приводить до її розвитку, – це гормональні порушення в жіночому організмі. Вони, в свою чергу, часто виникають після перенесених абортів (особливо численних), при відсутності регулярного статевого життя та досягнення повноцінних оргазмів. Крім цього, гормональний дисбаланс розвивається внаслідок сильних стресів, різких змін ваги.

Не менше значення в освіті міоми має і механічну дію на стінки матки, яке неминуче при діагностичних і лікувальних вискоблюваннях, хірургічних аборти, важких травматичних пологах, ручному відділенні прирослої плаценти і т. п.

Крім того, свою роль у розвитку міоматозних вузлів грає генетична схильність і такі екстрагенітальні захворювання, як цукровий діабет, ожиріння, гіпертонія, патологія щитовидної залози.

Варто також відзначити, що зростання міоми матки залежить від рівня естрогенів у крові жінки, тому дана пухлина якраз найчастіше зустрічається у пацієнток репродуктивного віку. Коли ж настає менопауза, відбувається регрес вузлів, і більше вони не утворюються, хіба що на тлі прийому естрогенних препаратів.

Як проявляється міома матки?

У половині випадків жінка не підозрює про наявність у матці патологічних утворень. Однак це до певної пори. Коли вузол досягає великих розмірів, особливо якщо локалізується під слизовою органу, з’являються наступні симптоми міоми матки:

  • Рясні та тривалі менструальні кровотечі. Вони часто призводять до розвитку залізодефіцитної анемії, тому жінка стає блідою, ослабленою, скаржиться на запаморочення.
  • Хворобливі відчуття. Їх характер і локалізація залежить від розмірів і розміщення сайту. При перекруте ніжки пухлини з’являється гострий біль. Якщо ж вузол розташований подбрюшинно, в зоні маткових зв’язок, різкі відчуття можуть виникати при будь-яких рухах. Однак в основному жінки відзначають постійну ниючий давить біль внизу живота, який особливо посилюється під час критичних днів.
  • Один з характерних симптомів міоми матки — це порушення функціонування сусідніх органів, особливо сечового міхура, кишечника. Якщо пухлина велика, може постійно дратуватися і здавлюватися сечовий міхур, тому з’являється прискорене сечовипускання, а якщо передавлюється пряма кишка – запори.
  • Безпліддя також може бути симптомом маткової міоми. Вузол може повністю перекривати вхід в маткову трубу, від чого яйцеклітина стає недосяжною для сперматозоїдів. Також пухлина може перешкодити заплідненої яйцеклітини імплантуватися в стінку матки.
  • Основні методи діагностики міоматозних вузлів:

    • Гінекологічний огляд.
    • УЗД вагінальним датчиком.
    • Гістероскопія з біопсією.
    • КТ, МРТ. Ці дослідження дорогі, тому до них вдаються рідко, оскільки перші три методи дозволяють поставити точний діагноз.

    Міома матки і вагітність

    Багато сучасні жінки стають матерями після 35 років, тому вагітність на фоні наявності в матці міоматозних вузлів – це не рідкість. Якщо пухлина невелика, то вагітність протікає нормально, і лікувати міому матки можна після народження малюка, її зростання іноді навіть зупиняється.

    Коли ж під слизовою або в товщі маткової стінки присутній великий вузол або безліч дрібних утворень, можливі різні ускладнення вагітності: викидень, низька плацентация, передчасні пологи, гіпотрофія плоду. Крім цього, в таких випадках проблеми іноді виникають в пологах (передчасне відшарування плаценти, неправильне положення плоду), а також після них (сильні кровотечі). Тому майбутні мами з міомами вимагають особливого контролю з боку медиків.

    Питання про пологах при наявності пухлини вирішується індивідуально. При великих вузлах часто проводять кесарів розтин з одночасним видаленням патологічного утворення.

    Лікування міоми матки

    Існує три методи лікування міоми матки — консервативне, хірургічне та комбіноване.

    Консервативне лікування

    Застосовується у разі виражених симптомах міоми матки, тобто при вузлах до 12 тижнів і полягає в призначенні гормональних препаратів, що зупиняють ріст пухлини.

    Використовуються наступні групи ліків:

    • Аналоги гонадорелина.
    • Похідні андрогенів (чоловічих статевих гормонів, які пригнічують синтез естрогенів).
    • Комбіновані оральні контрацептиви, гестагени.

    Хірургічна операція

    Хірургічне лікування міоми матки застосовується при великих і швидко зростаючих пухлинах, кровотечах, анемії, безплідді.

    У молодих жінок, які бажають надалі мати дітей, можливі три варіанти операцій:

    • Консервативна міомектомія.
    • Гістерорезектоскопія.
    • Емболізація маткових артерій (сучасна малоінвазивна операція).

    В інших випадках за показаннями проводять повне видалення матки – гістеректомію.

    Комбіноване лікування
    Також досить часто лікарі вдаються до комбінованого лікування міоми: призначають гормональну терапію до або після операції.

    Профілактика

    Основні методи профілактики розвитку міоматозних вузлів: регулярні статеві контакти з досягненням оргазму, попередження небажаних вагітностей, повноцінне харчування і фізична активність, періодичний прийом вітамінно-мінеральних комплексів з антиоксидантною дією.

    Крім цього, жінкам різного віку слід регулярно обстежуватися у гінеколога і пройти УЗД. Це дозволить своєчасно діагностувати і більш ефективно лікувати міому матки при перших симптомах.

    Поділитися з друзями:
    Відповіді на питання