Медицина в Середні Століття найчастіше застосовувалася на практиці, її наукове вивчення було досить слабким. Займались медичною практикою банщики-цирульники. Ці середньовічні лікарі володіли непоганим досвідом лікування травм і ампутації, також їм вдавалося лікувати деякі хвороби кровопусканням. Проте в народі їх рід діяльності вважався «нечистим», адже вони безпосередньо працювали з хворобами, кров’ю і мертвими тілами. Однак з часом їх авторитет став зростати, саме до них, а не до священиків, зверталися за допомогою хворі.

Медицина як наука отримала слабке розвиток в цей період. Досвід медичної практики часто чергувався з магією, яка всіляко гудилася церквою. Велика роль відводилася символічних жестів. З часом у цілющі обряди були додані елементи символіки християн. З’явилися цілющі формули, складені під стати християнської релігії, утворився культ святих, заради зцілення люди стали відвідувати місця, де вони були поховані. Святим, немов древнім богам приносили в жертву їжу або інші предмети, паломники просили померлого святого про допомогу. Вважалося, що навіть їхні речі вміли зцілювати.

У список найбільш популярних хвороб, з якими зустрічалася медицина в Середні Століття, потрапили туберкульоз, цинга, віспа, коклюш та інші хвороби. Однак ефективні методи лікування більшої частини з них були створені багато років після завершення Середньовіччя. Лише до кінця цього періоду медицина стала вважатися повноцінною наукою. Якщо в Ранні Середні Століття лікарні з’являлися лише в монастирях і церквах, то вже з кінця 12 століття їх почали будувати світські особи. Починаючи з 13 століття міські адміністрації стали брати під контроль міські лікарні.

Схожі:
Соц закладки