Коклюш — це інфекційна хвороба, яка передається повітряно-крапельним шляхом. Головним симптомом кашлюку є напади кашлю, що супроводжуються спазмами. Підступність цієї хвороби полягає в тому, що вона легко передається від інфікованої людини до здорової при спілкуванні.
Небезпечніше всього це захворювання для дітей, які не досягли дворічного віку. Але і для хлопців дошкільного віку, які найчастіше страждають від коклюшу, воно теж досить небажано. Наслідки кашлюку можуть бути найрізноманітнішими: від періодичних зупинок дихання до затримки розвитку.
Діагностика кашлюку
Якщо підозрілий кашель (зі специфічним свистячим вдихом по закінченні нападу) малюка навіває думки про інфекції, то перше, що потрібно зробити — згадати, з ким нещодавно спілкувався дитина. Коклюш легко передається при контакті з хворим, тому якщо така зустріч мала місце бути, те в діагнозі можна не сумніватися.
У тому випадку, якщо не спливають у пам’яті подібні факти, має сенс звернутися до лікаря. Він відправить на здачу аналізів, на підставі результатів яких потім і зробить висновки. Але якщо на вуздечці мови дитини виявлена ранка, а в кінці нападу кашлю з’являється мокрота і блювання, то не варто зволікати з візитом до лікаря, оскільки це теж ознаки коклюшу.
Методи лікування коклюшу
У разі захворювання на кашлюк малюки першого року життя обов’язково повинні бути госпіталізовані. Дітей більш старшого віку залишають під наглядом лікарів лише тоді, коли їх стан дійсно важке.
Антибіотики (якщо в них буде необхідність, читайте: як правильно приймати антибіотики та інші лікарські препарати при коклюші призначає лікар. Найчастіше використовують ампіцилін або еритроміцин, а для зменшення нападів кашлю — діазепам або сальбутамол.
Щоб одужання настало швидше, потрібно ретельно дотримуватися деяких порад:
- не провокувати напади кашлю. Іншими словами, захистити дитину від фізичних навантажень і активних ігор, спостерігати за тим, щоб в дитячій не накопичувалася пил.
- годувати малюка потрібно часто і невеликими порціями. Бажано встигнути зробити це після нападу кашлю, а не до нього. Їжа повинна бути більш рідкою, щоб зменшити кількість жувальних рухів, які теж можуть викликати кашель. Природно, ні про які жувальних гумках і цукерках у період хвороби не треба й згадувати.
- не варто зайвий раз травмувати дитину негативними емоціями. По-перше, вони можуть викликати додаткові напади кашлю, по-друге, хвороба забезпечує достатньо негативу, так що не потрібно перестаратися.
- кімнату, в якій перебуває дитина, слід регулярно провітрювати. А малюкові в теплу пору року бажано більшу частину часу проводити на вулиці. Якщо ж за вікном зима, то все одно необхідно хоча б пару годин в день погуляти з нащадком. Свіже повітря покращує вентиляцію легенів і сприятливо діє на нервову систему, що сприяє одужанню.
- потрібно ізолювати хворого в окремій кімнаті або за ширмою, щоб інші члени сім’ї не заразилися. Потрібна ізоляція до 25 днів з моменту початку хвороби.
Хоча найкраще лікування — це, природно, профілактика. Щеплення проти кашлюку можна робити починаючи з того моменту, коли дитина досягає тримісячного віку. Тому, щоб уникнути проблем простіше погодитися на введення вакцини АКДП, таким чином захистивши свою дитину від небезпечного захворювання. Тільки не забудьте правильно підготувати дитину до щеплення.
