В кінці 10-го століття нашої ери цивілізація майя прийшла в занепад. Приблизно в цей же період початку свого зародження культура стародавніх ацтеків, як самобутнього народу Центральної Америки. Насправді їх історія сягає корінням у далеке минуле й тісно пов’язана з легендами і міфами – інших свідчень про тих часів не залишилося. Відомо, що колись вони переселилися з північних регіонів сучасних Сполучених Штатів Америки. У ранній період існування культура ацтеків, коротко кажучи, була ідентична культури інших індіанців. Тоді у них було прийнято родоплемінне пристрій суспільство. Роди об’єднувалися у племена, над якими панувала два вождя – один вів внутрішні справи в поселенні, другий вів війни.

Точно невідомо, що саме спонукало древніх ацтеків змінити своє місце проживання. Цілком можливо, вони шукали землі з більш м’яким кліматом, хоча самі ацтеки вірили, що переселитися їм веліли їх боги. Самі ацтеки називали себе мешикамі, в пам’ять про їх легендарного вождя Мешитли, який жив у часи переселення. Ацтеками їх назвали тому, що їхня батьківщина носила назву «Ацтлан». Власне, слово «ацтек» означає «людина з Ацтлана».

Під час переселення вони були одним з багатьох диких народів стародавньої Америки, які до того ж сповідували жорстокий культ Сонця, який потребує жертвоприношень. Проте вони були дуже комунікабельним народом, і швидко переймали здобутки інших. У Мексиканській долині вони зіткнулися з опором місцевих племен, які за легендою «завітали» їм безлюдний острів посеред озера Тескоко. Саме тут пізніше був створений великий місто Теночтітлан.

Однак багато вчених вважають, що культура стародавніх ацтеків не просто носила запозичені у нащадків майя і тольтеків риси. Швидше за все, вони просто зайняли спорожнілі міста, і перейняли архітектурний стиль, мистецтво і писемність у інших народів. Втім, Теночтітлан був збудований, швидше за все, саме ацтеками.
Вважається, що на початку 13 століття був зведений перший храм на острові посеред озера Тескоко, пізніше навколо нього утворилося селище, яке пізніше стало культурним центром всієї Центральної Америки. У 13-14 столітті ацтекські суспільство повністю перетворилося – зберігши дикі релігійні переконання, вони зуміли розвинути землеробство, освоїти обробку деяких металів і створити величні міста з величезними пірамідами.

В ацтекськім суспільстві велику вагу мало жрецтво. Кожен день жерці проводили криваві обряди жертвоприношення, так як ацтеки вірили, що для запобігання великої катастрофи їм необхідно годувати кров’ю їхніх богів. У зв’язку з цим особливе місце в суспільстві посідали воїни, яких ацтеки називали «годувальниками богів». Їх головним завданням було полон ворогів, для того щоб потім принести їх в жертву.

Тим не менш, велика частина населення імперії ацтеків складалася з ремісників і хліборобів. Земельні наділи знаходилися в колективній власності, глави сімей отримували їх у постійне володіння, і переходили у спадок. Це показує, що в ацтекськім суспільстві, що перейшов на рабовласницький лад, збереглися пережитки родоплемінного устрою. Близьке до верхніх шарів суспільства становище займали торговці «почтека». З них полягала значна частина населення міст. Торгівля в державі ацтеків велася під жорстким контролем держави – на ринках, розміщених біля міських адміністрацій, велася жвава торгівля, а грошовою одиницею служили какао-боби, також був широко поширений бартер.
Так характеризується культура ацтеків коротко.

Схожі:
Соц закладки