Одним з найвидатніших держав, що існували у давнину, без сумніву є Ассирія. Культурна спадщина Ассирії досить широко – в цей час активно розвивалася художня творчість, мистецтво, архітектура, пам’ятники, різні рельєфи письмове і музичне, притому, що ця країна була надзвичайно войовничої протягом усієї своєї історії. Багато народів були об’єднані в рамках цієї держави, в результаті чого вони могли легко обмінюватися між собою не тільки товарами, але й особливостями культури. Крім цього, Ассирія розбагатіла на торгівлі, завдяки якій у ассірійців були налагоджені тісні зв’язки з усіма провідними державами на стародавньому Близькому Сході…..

Основою ідеєю, навколо якої базувалася культура Аккада, був культ героя, яким захоплювався весь народ. Це міг бути цар, прирівняний до богів, який, походячи з незнатного роду, зумів заручитися підтримкою великої кількості воїнів, і провести значні завоювання. Такими царями були Саргон і Нарам-Суена. У той же час, це міг бути чоловік, зазначений царем за його подвиги у військових походах. Таким чином, на перший план ставилася сильна особистість, чого до підстави Аккадського держави не було в народі шумерів.
Архітектура аккадців нічим не відрізнялася від прийнятої в Месопотамії. Храми створювалися на штучно створених височинах, а стіни розділялися між собою виступами і нішами. Хоча під час владарювання династії Аккада велося активне будівництво. Храми реконструювалися, зводилися нові міста і цілі фортеці, з допомогою яких трималася влада династії в землях, що належать державі. Проте до наших часів дійшла лише невелика кількість будівель того періоду, так як пізніше їх активно знищували. Так, археолог Р. Ф. Гилпрехт, під час розкопок Ніппур виявив під зіккуратом епохи правління третьої династії Ура, елементи зіккурату Саргона.
Культура Аккада визнавала два рівноправних мови – шумерська та аккадська. На тому етапі шумерський використовувався, в основному, жерцями, їм також записувалася велика частина обліку. У той же час аккадська мова був поширений в нижчих шарах суспільства. Однак обидві мови базувалися на найбільш давньому листі в історії людства – клинопису. Записи велися на глиняних табличках, на які писарі наносили символи за допомогою стіла. Саме завдяки цим табличок історики зуміли дізнатися про основні події, з якими розвивалася історія Аккада.