Консультація для батьків по розділу «Дитина і книга» – С. Я. Маршак

Консультація для батьків по розділу «Дитина і книга» – творчість Самуїла Яковича Маршака

Важливо: в архіві з конспектом міститься презентація до консультації для батьків.

Автор консультації: Пашкова Світлана, вихователь МБДОУ «Ергачинский дитячий садок».

Про творчій манері Маршака можна написати не одну монографію – так великий його внесок у дитячу літературу. Його вірші розширюють кругозір дитини, виховують смак до поетичної промови, допомагають відчути багатство рідної мови, виразного слова.
Діти із задоволенням слухають віршовану мова: вона легко сприймається на слух, рими допомагають вловити взаємозв’язок понять, ритм вірша дає дитині можливість відчути емоційне забарвлення фрази, всього твору. У «Вусатому-смугастому» проза так ритмічна, що органічно переходить у вірш, і навпаки – віршована мова переходить на прозу. Це твір створює свого роду міст між віршем і прозою, готуючи дитину до того, що не тільки у віршах, але і в художній прозі і в звичайній мові є ритм, виразна інтонація, фонетична характеристика образу.
Разом зі своїми читачами С. Маршак йде по сходах віку. У цьому йому допомагає використання всіх жанрів, всіх типів віршованих творів для дітей: лічилки, загадки, пісеньки, оповідання, казки. Поет починає з самих повсякденних понять і поступово розширює їх коло.
З дітьми середнього віку він говорить серйозно, прагне показати різноманіття життя, змушує їх бачити далі, ширше, глибше. Нескінченно різноманітні виражальні засоби, якими користується Маршак.
Неуважність «Людини розсіяного», його відчуженість від повсякденного життя підкреслюється прийомом перебільшення. Характеристика героя лаконічна і в теж час переконлива, бо неуважність героя доведена до крайньої межі, до безглуздості. Дитина власні очі бачить, що тільки дуже розсіяний людина може на ходу надіти сковороду замість шапки або натягнути собі на п’яти рукавички замість валянок. Гумор, властивий цього вірша, посилюється повтором:

Ось який розсіяний,
З вулиці Басейної!
Він знову трошки поспав
І знову глянув у віконце …

Рими у віршах Маршака здебільшого точні. Це обумовлено тим, що діти найчастіше сприймають вірші на слух. Поет уникає пишних означень, складних порівнянь. Звичайно, в його поетичній мові є порівняння і метафори, але вони прості і близькі дитині:

Полум’я щулиться і злиться
Тікає, як лисиця.
А струмінь здалеку
Гонить звіра з горища.

Щоб допомогти дитині глибше проникнути в зміст оповідання, розбудити його допитливість, Маршак користується загадкою, натяком, залишаючи місце дитячої кмітливості, активного використання дитиною своїх життєвих спостережень, знань.

Ненав’язливий натяк справляє більше враження, ніж будь-який опис, навіть образне.

Прибігла мишка-мати,
Глянула на ліжко.
Шукає дурне мишеня,
А мишеня не бачити.

Маршак дає дитині відчути слово, збагачує його словник, вводить нові поняття, показує ритмічність словосполучень. Гра словом у Маршака завжди пов’язана з образом, якому підпорядковано вірш:

Жовтий,
Червоний,
Блакитний,
Не наздогнати
За тобою!

У вірші «Багаж» неодноразово повторюються назви предметів, що зустрічаються дітям в житті:

Диван,
Валіза,
Саквояж,
Картина,
Кошик
Картонка
І маленька собачка.

Запам’ятати їх дітям легко і весело: вони повторюються, як лічилки.

Вдало використання невідповідності, несподіваних комічних обертів:

В рукави просунув руки –
Виявилося, це штани …

Ці перевертні близькі дитячому мовному творчості. Здається, що поет їх підслухав у яких-небудь малюків.

У творах С. Маршака для дітей багато навіяно фольклором: то це завзята дражнилка, то лічилка, то пісня, казка.

Народна творчість для нього – джерело поетичності, мудрості, простоти, скарбниця різноманітних виражальних засобів. Простота і ємність змісту, точна рима, фонетична ясність допомагають швидко запам’ятати вірш.

Напевно тому-то вірші Маршака, почуті в ранньому дитинстві, запам’ятовуються на все життя. Познайомте дітей з його творчістю.

Виразні засоби у творах Самуїла Яковича Маршака

«Вусатий – смугастий»

Поет віртуозно володіє різними формами поетичної мови. «Вусатий-смугастий» починається співучим казковим зачином: «Жила-була дівчинка»… І відразу ж плавний ритм зачину перебивається простим, прозовим питанням, як би виходячи від дитини: «А як її звали?» І у відповідь жарт: «Хто кликав, той і знав! А ви не знаєте». Контраст між зачином і дзвінкою, завзятою дражнилкою привертає увагу дитини. З першої ж хвилини він слухає заворожений, зацікавлений. Фразеологія цього оповідання так проста, що багато слів і цілі вирази діти підказують.

Вдало звернення автора до слухачів, активізує увагу юної аудиторії: «Хіба так сплять? Ось який дурний кошеня!» Малюки стають учасниками дії, що відбувається в оповіданні, відчувають себе «великими і розумними»: адже вони-то знають, що кошенята не сплять у ліжках, не їдять редиски, не можуть навчитися говорити.

Звертаючись до дітей, С. Маршак робить їх співрозмовниками. Створюється внутрішня зв’язок між письменником і дитиною, взаємне розуміння. Разом з ним діти злегка не іронізують над кошеням, немає, – над дівчинкою, яка змушує його вчиняти дії, не властиві кошенятам: розмовляти, вмиватися і т. п. І хоча письменник каже: «Ось який дурний кошеня», діти чудово розуміють, що це відноситься зовсім не до кошеняти. Саме тому задоволення у них викликає кінець вірша: «А дівчинка теж виросла, стала ще розумніші …»

Прийом спілкування до читача, використаний у «Вусатому-смугастому», не новий у дитячій літературі.

Але до Маршака, ніхто так вдало його не застосовував. Він залишався лише риторичним прийомом, читач був пасивним. Маршак ж зробив дітей учасниками своєї розповіді, перетворивши його в гру. І діти відгукуються на це всім серцем.

«Вусатий-смугастий» займає особливе місце у творчості Маршака. Діти із задоволенням слухають віршовану мова: вона легко сприймається на слух, рими допомагають вловити взаємозв’язок понять, ритм вірша дає дитині можливість відчути емоційне забарвлення фрази, всього твору. У «Вусатому-смугастому» проза так ритмічна, що органічно переходить у вірш, і навпаки – віршована мова переходить на прозу. Це твір створює свого роду міст між віршем і прозою, готуючи дитину до того, що не тільки у віршах, але і в художній прозі і в звичайній мові є ритм, виразна інтонація, фонетична характеристика образу.
Прочитайте ще раз твір після прочитання цієї інформації, навіть Ви, воспримите це твір інакше.
Почитайте з дітьми вдома твори С. Я. Маршака: «Казка про дурному мишеня», «Вусатий-смугастий», «Ось який Розсіяний», «Багаж».

Скачати консультацію для батьків по розділу «Дитина і книга» – творчість С. Я. Маршака

Поділитися з друзями:
Відповіді на питання