Сучасна Фінікія мало нагадує по своєму пристрою то давня держава, яка існувала на тонкій смузі суші уздовж східного узбережжя Середземного моря в період з 12 по 8 століття до н. е. Сьогодні цю територію займає, по більшій частині, держава Ліван, при цьому частина фінікійської території перейшла до Сирії.
Це держава ніколи не відрізнялося великою військовою міццю, не вело руйнівних походів і масштабних воєн. Однак фінікійці стали, свого роду, першої торговельної імперією давнини – з маленької метрополії вони поширили свій вплив майже на все узбережжя Середземного моря. Фінікійські колонії були засновані на Мальті, на Сицилії, Сардинії, на території сучасного Тунісу та Іспанії. Після того, як Фінікія впала, владу над більшою частиною колоній перейшла до Карфагену, найбільшої з них.
Після цього колишня Фінікія у вигляді постійно змінює обриси регоина переходила з рук у руки, в ній по черзі панували ассірійці, перси, македоняне, селевкіди, а згодом ця земля перейшла Римської Імперії. Пізніше Фінікія стала частиною святої землі, і на її території у раз гриміли війни між християнами і арабами.
І хоча Фінікія існувала як самостійна держава порівняно недовго, цей народ залишив по собі чимало слідів. Вони першими навчилися створювати кольорове скло і пурпурну фарбу, на основі їх алфавіту базуються багато фонетичні мовні системи, що використовуються і в наш час. При цьому населення фінікійських колоній не зникло безслідно – вчені-генетики довели, що сьогодні нащадки древніх фінікійців, носії гаплогрупи J2, що проживають на берегах Середземного моря, хоча вони вже давно не сприймають себе як фінікійці, та користуються іншими мовами.