Територія Ассирії простягалася вздовж верхів’я Тигра. До заходу перебувала широкий степ, у північній частині якої перебували гори Сингара. Таким чином, клімат Ассирії, навіть в ранній період був досить різноманітним. В гірській місцевості на півночі жителі займалися скотарством, відводячи пасовища на горбисту місцевість, багату травою. Південні межі Ассирії були родючими землями, в той час найкращим чином пристосовані для землеробства.
Ріка Тигр періодично розливалася, однак при цьому не утворювалися болота, як було в землях Вавилона. Восени спостерігалась велика кількість опадів, а зима була короткою, лише зрідка в грудні і січні температура могла впасти до -14 за Цельсієм. Навесні дуже рано з’являвся трав’яний покрив, а влітку сонце випалювало всю траву. Зернові культури зазвичай збирали в липні, а у вересні фініки збирали. Ассірійці особливо шанували бога Адада, який, згідно з їхніми віруваннями, протегував небесної стихії і відкривав «океани небесні», або інакше кажучи, рясні дощі, що зрошують землю. Щоб поліпшити зрошення і використовувати для землеробства віддалені від Тигра землі, ассірійці створили мережу іригаційних каналів.
Клімат Ассирії в її північних межах був більш м’яким. Тут були густі ліси, повні дичиною. Гори були багатими на залізну руду. Коли ассірійці навчилися з нею звертатися, їм вдалося створити перше в світі залізне озброєння, яке довгий час давало їм величезну перевагу в боях. Крім того, Ассирія, і в особливості її столиця, місто Ашшур, знаходилася на перетині торговельних шляхів, що в кінцевому підсумку сприяло її швидкому розвитку.