Конспект заняття по ознайомленню з природою, тема «Кипарис»

Автор заняття: Давидова Світлана Олексіївна, вихователь-методист вищої кваліфікаційної категорії.

Цілі:

Познайомити дітей з кипарисом, історією його появи на кримській землі.
Словник: кипарис, вічнозелений.
Розвивати інтерес до природи рідного краю.

Обладнання:

Картинки і фотографії кипариса, спили кипарисовій деревини, репродукції з картин Айвазовського.

Кипарис, конспект заняття по ознайомленню дітей з природою

Кипарис

Кипарис, конспект заняття по ознайомленню дітей з природою

Кипарис, квіти

Кипарис, конспект заняття по ознайомленню дітей з природою

Кипарис

Кипарис, конспект заняття по ознайомленню дітей з природою

Кипарис, плоди

Кипарис, конспект заняття по ознайомленню дітей з природою

Кипарис, плоди

Кипарис, конспект заняття по ознайомленню дітей з природою

Кипарис

Хід заняття:

Хлопці, ви пам’ятаєте легенду про те, як мореплавці з далекої Греції припливли до берегів нашого півострова і вирішили оселитися на його берегах? Будуючи міста на кримській землі, греки хотіли бачити навколо себе знайомі їм рослини. Так вони привезли і посадили волоський горіх. Так попало на кримську землю і це дерево. Погляньте на нього. Це кипарис. Дуже сподобалося йому у нас: тепла і світла багато. От і росте в Криму кипарис без всякого догляду з боку людини.
Чи Не правда, красиве дерево? Як ви думаєте, скидає чи кипарис восени листя? Чому? (відповіді дітей). Кипарис – вічно зелене дерево. Як ви розумієте це слово? (Відповіді дітей). Його тоненькі листочки-хвоїнки вічно, значить – завжди залишаються зеленими.

Греки називали кипарис «зеленим неробою» за те, що він плодів не приносить. Та в наші дні знаходяться нерозумні люди, які не люблять кипарис за це. А кипарис приносить плоди. Правда, для людини ці плоди неїстівні. Але ж не тільки людині на землі є треба. Насіння кипариса вилущують із плодів-шишечок дятли, синиці, малинівки, горобці і багато інших птахів.
Мудрі люди помітили, що олія з плодів і хвої кипариса можна приготувати лікувальне масло і настої. Біля кипарисів навіть повітря чистіше. Запаху кипарисовій деревини бояться жуки-шашелі і міль, тому в давнину саме в скриньках з кипариса зберігалися найцінніші книги. І не тільки скрині робили з кипарисової деревини, але і ікони, статуетки. Навіть кораблі. Зараз з неї виготовляють меблі. Візьміть в руки спіли з деревини кипариса. Понюхайте аромат цієї деревини.

Краса і стрункість кипариса привертають увагу художників. Вони часто малюють їх. Знайдіть кипариси на цих репродукціях з картин Івана Костянтиновича Айвазовського. (Діти виконують завдання).

У багатьох народів кипарис вважається деревом смутку, печалі. З-за чого кипариси часто садили на кладовищах. В Криму теж є така традиція. А ось чому кипарис – дерево смутку, розповідає легенда про кипарисі.

Послухайте легенду «Тополь, гранат і кипарис».

Легенда «Тополь, гранат і кипарис»

«На морському узбережжі жили рибак з дружиною. Це були працьовиті і дуже добрі люди, готові дати притулок подорожніх, поділитися останнім шматком з бідними.
Що і говорити, навколишні жителі глибоко поважали рибака і його дружину. Добра слава йшла про них у Криму. А поруч з доброю йшла слава худа – про дітей цих чесних людей, про трьох дочок рідних.
Старшу дочку звали Тополевої. На вигляд вона була потворною, маленького росту, незграбна. А за характером – зла-презлая. Щоб досадити сусідам, вона підслуховувала чужі таємниці, а потім розголошував їх по всьому узбережжю. День і ніч проклинала своїх батьків за своє каліцтво, за крихітний зріст.
Друга дочка, Граната, схиблена на рожевому кольорі. Вона дорікала батька і матір за те, що не красуня і що у неї не рожеві щічки. От якщо б вона була як троянда, всі перехожі зупинялися б і дивилися на неї з захопленням.

Молодша, Кипариса, була гарна й мала веселою вдачею. Але під впливом старших сестер теж насміхалася над батьком і матір’ю. Мовляв, народили її на світ божий не вдень, а вночі, тому вона така жвава і смішлива.

Важко було батькам слухати докори дітей своїх. Але що поробиш? Любов батьківська сліпа і безпорадна. Старики мовчки зносили витівки дочок, терпіли від них глузування. І, щоб уникнути неприємностей, часто йшли в гори. Там вони жили по кілька днів.
Одного разу, коли вони були вдома, у хатину увірвалися всі три дочки. Розлючені якимось вуличним подією, вони накинулися з кулаками на батька і матір.
– О, небо, – заблагали батьки. – Чи є сили, які змогли б захистити нас від наших дітей!

Не встигли вони вимовити ці слова, як пролунав голос:
– Тополина! Ти клянешь своїх батьків за те, що ти невисокого зросту. Так стань же найвищим деревом, яке завжди буде без квітів і плодів. Жодна птиця, крім ворона не буде вити на тобі гнізда…
– Граната! Твоє бажання здійсниться. Ти станеш деревом з рожевими квітами, і всі будуть зупинятися і захоплюватися ними. Але ніхто не нахилиться, щоб понюхати ці красиві квіти, тому що вони не будуть мати запаху…
– Кипариса! Тебе спіткає доля твоїх сестер. Ти скаржилася на свій веселий норов – ти станеш красивим рослиною і сумним…
Перелякані дівчата кинулися з хатини. За ними вибігли батьки. Але своїх дітей вони вже не побачили: у дворі стояли три доти невідомих дерева. Одне злетіли увись свої віти, немов хотіло стати ще вище, інше було посипано рожевими квітами, а третє застигло в сумному мовчанні.
І назвали люди ці дерева іменами трьох дочок – тополя, гранат і кипарис».

Питання:

1. Як кипарис оселився в Криму?
2. Чому кипарис – вічнозелене дерево?
3. За що греки називали кипарис «зеленим неробою»? Чи згодні ви з ними?
4. Як людина використовує кипарис?
5. Чому художники часто зображують кипарис в своїх роботах?
6. Чому існує традиція висаджувати кипариси на кладовищах?

Скачати конспект заняття «Кипарис»

Соц закладки
Соц закладки