«Казка осіннього лісу» – фізкультурна розвага для середньої групи
Автор заняття: Коваль Л. А.
Цілі:
Збагатити дітей враженнями від проведення осінніх канікул, повторити пройдені рухливі ігри і закріпити танцювально-ритмічні композиції.
Інвентар і обладнання:
Гімнастичні лавки, куби, похилі дошки, обручі, дуги для подлезания, театральна ширма, кошик, магнітофон.
Костюми:
Зайці 2 шт., ведмідь, осінь, ворона, лялька «Мара».
Хід заняття:
В групу до дітей приходить осінь.
Осінь:
Привіт, хлопці, дівчата і хлопці! (Діти). Хлопці, а ви знаєте, хто я? (Діти). Молодці! Які ви здогадливі! Прийшла я вам розповісти казку про осінній ліс. А допоможуть мені лісові звірятка. Але де ж вони, мої помічники – зайці, ведмедик клишоногий? Хлопці, ви їх не бачили? (Діти). Вони, напевно, і відстали у лісі заблукали. Потрібно їх знайти. Ви мені допоможете? (Діти). Ну, ходімо.
Біля спортзалу стоять дуги для подлезания, лежать обручі для стрибків з обруча в обруч, похила дошка на кубі. Діти долають всі перешкоди, входять в зал – там зайці. Вони сидять, притулившись один до одного, плачуть.
1 заєць:
Ой, як же ми тепер знайдемо дорогу?
2 заєць:
Як страшно, це все ти винен: «Давай сховаємося, давай сховаємося». Ось і сховалися – самі заблукали. (Плаче).
1 заєць:
Чому це я винен? А хто сказав: «Давай від Ведмедика втечемо?».
2 заєць:
Так, тепер і Ведмедик загубився. (Плаче).
Осінь: Ах ви, зайчики – пустунчика! Навіть наші хлопці знають, що від дорослих тікати не можна, а то загубишся. Правда, хлопці? (Діти). Ну гаразд, не сумуйте. Щоб вас розвеселити, хлопці станцюють веселий танець «Чунга-чанга» і ви можете потанцювати з нами. Музично-ритмічна композиція «Чунга-чанга».
Осінь:
Сподобалося? (Зайці: «Так!»). А тепер, плутишки, пограйте з нами. А потім, ви все-таки підете шукати Ведмедика.
Гра «Зайчик сірий»
1 заєць:
«Зайчик сірий умивається,
Видно в гості збирається.
Зайчик вимив рот та вуха:
Він хороший, він слухняний».
2 заєць:
«Він помиє також лапки,
Оботрет їх чистою ганчіркою,
Одягається, скок-скок –
В гості мчить з усіх ніг».
Діти грають. По залу «пролітає» ворона.
Осінь:
Ой, подивіться, а що це за птах, хто знає? (Діти). Правильно! А цікаво, які ще в лісі птахи залишилися?
Ворона:
Будь-які? Ніякі! Всі полетіли в жаркі країни грітися, холодно їм, бачите – ли! Одна я залишилася.
Осінь:
Так, ладно тобі, Ворона, не бурчи. На те вони і перелітні птахи, щоб кожен рік повертатися в рідні місця. А щоб тобі не нудно було, давай пограй з нами. А поки ми зайчиків відправимо Ведмедика шукати.
Гра «Перелітні птахи»
Поки діти грають, відчиняються двері і на ширмі з’являється «лісова Потвора».
Кікімора:
Агов, «чапи» розшумілися:, а? Розвеселилися, розумієш – чи! А ну кыш, з лісу, спати не даєте. Ти бач, буря, сонце… Я от на вас зараз справжню бурю з холодом напущу.
Дме вітер. Діти притискаються один до одного.
Осінь:
Ой, і справді холодно! Хлопці, та що потрібно зробити, щоб не замерзнути? (Діти). Ніжками потопаем, ручками похлопаем, поскаче.
Кікімора:
А тоді я вас…. Ось ідіть ближче, ще ближче (дістає розпилювач і бризкає на дітей. Діти розбігаються). Ось як я вас.
Осінь:
А ти хто?
Кікімора:
Хто-хто? Цікава якась. Я потвора лісова. Ліс на зиму убаюкиваю. Стежу за порядком, щоб спав він спокійно до весни. А навесні буджу, допомагаю причепуритися.
Осінь:
А адже і вірно, я нарядила ліс в яскраві одягу, вітерець ліс розділ, дощик осінній пісню заспівав, а зима прийде, вкриє ліс теплим, сніговою ковдрою…. І правду не можна в лісі сильно шуміти. Не гнівайся на нас Кікімора, ми постараємося тихіше себе вести. Кікімора: Ну, добре, домовилися, піду далі спати. (Двері закривається).
Осінь:
Хлопці, а де ж все – таки Ведмедик? Може, він уже заснув? Давайте покличемо, але не голосно.
Діти:
Мишко – ведмідь!.
Зайці вводять в зал ведмедя, в руках у неї кошик з грибочками. Мишко потирає очі.
Ведмідь:
Я так пригрелся на галявині, що вже почав вже засипати, спасибі, ви хлопці розбудили, та зайці привели. Пора мені вже в барліг спати лягати. Осінь: Михайлик, пограй трохи з нашими ребятками, а потім підеш спати. Ведмідь: Ну гаразд!
Гра «Мишка на горі»
Діти:
Багато нашої дітвори
Ходить до Мишкової горі,
Ми до ведмедя подбежим,
Заричить – ми втечемо».
В кінці гри Ведмедик роздає дітям грибочки на пам’ять.
Осінь:
Ну, от, хлопці, наша казка в осінньому лісі закінчилася. Лісі потрібно відпочити, до зими підготуватися. А за нами приїхав чарівний поїзд. (Музична ритмічна композиція «Голубий вагон»). До побачення! До зустрічі в наступному році.
Скачати конспект заняття “Казка осіннього лісу”