Цар скіфів коротко
В кінці 7 століття до н. е. і на початку 6 століття до н. е. було сформовано Скіфська держава. Його засновниками виступили племена скіфів, які зайняли територію Східного Закавказзя і північне узбережжя річки Аракс. Згідно з дослідженнями істориків, скіфи перейшли в Закавказзі під час переслідування відступаючих кіммерійців. У результаті на цих землях утворилося напівкочове держава, яка істориками також виділяється як Ишкуза.
Місцеві племена скотарів були асимільовані. Не зупинившись на досягнутому, скіфи почали здійснювати набіги в Передню Азію, все так само намагаючись знищити кіммерійців, які встигли розселитися в Малій Азії, Лідії та Ассирії. Остання, втім, в 7 столітті завдала поразки скіфам, а їх цар Ишпакай був убитий, що дозволило ассірійцям схилити скіфів до союзу. У 673 р. до н. е., втім, скіфи допомогли мидянам підняти повстання, а після виступили на стороні ассірійців, послаблюючи таким чином, обидві держави.
Царство Ишкуза досягло свого розквіту в середині 7 століття до н. е.., коли могутність Ассирії похитнулося, а Мідія перетворилася на васальне царство. Саме за підтримки скіфів мідяни провели вирішальний наступ на Ашшур у 620 р. до н. е.., в той час як ассирійці вели війну проти Вавилона. Однак після загибелі Ассирії, мідійський цар Киаксар вбив царів скіфів, послабивши їх таким чином. Незабаром після цього на Східне Закавказзя прийшли массагеты, і скіфам довелося відступити на захід, на територію сучасної південної України (включаючи півострів Крим).
Скіфи налагоджували тісні контакти з грецькими містами та їхніми торговими колоніями. Скіфська держава в ті часи пережило перетворення, розвиток торгівлі хлібом, худобою, хутрами та невільниками призвело до розшарування суспільства. В ті часи держава являло собою союз племен, які очолювалися царями. Царська влада була спадковою, скіфські правителі обожнювались. Тим не менш, їх влада не була зовсім абсолютної – за царя був рада союзних племен і народні збори.
Вторгнення Дарія I з величезною армією згуртувало скіфів у 512 році до н. е. у них в ті часи не було великих поселень, в яких перси могли б закріпитися. Розділене на дві частини військо Дарія довгий час блуждало по просторах Скіфії, в той час як самі скіфи уникаючи генеральних битв, дрібними сутичками і тиловими атаками послаблювали перське воїнство, яке, зрештою, було змушене відступити. Що не завадило Дарію номінально включити Скіфське царство у список своїх володінь. Вторгнення персів згуртувало скіфів, і об’єднав їх під керівництвом одного царя.
У 339 р. до н. е. македонський цар Філіп II виступив проти скіфів, так як ті вторглися в землі підконтрольних македонянам фракійців. В ході цієї війни загинув скіфський цар Атей, проте коли у 331 р. до н. е. у Скіфію вдерся намісник Зопіріон, все його військо, включаючи його самого, було знищено. На початку 3 століття до н. е. у Скіфії вторглися Сармати, а остаточно Скіфське царство було знищено готами в середині цього ж століття.