Стародавня держава Урарту займало значну територію в південно-західних регіонах Азії, сьогодні тут знаходяться землі сучасної Вірменії, а також частина Туреччини та Ірану. Союз племен утворився в 13 столітті до н.е., лише у 8 ст. до різдва Христового воно перетворилося в самостійну державу.
Початково цивілізація Урарту була неоднорідною. Говорячи про походження його жителів сучасні історики мають на увазі походження племені, яке домоглося чільного становища в регіоні, і використовувало урартский мову. Перша згадка Урарту було знайдено в записах ассирійського правителя Салманасара I. Ассирія не раз втягувала Урарту в довгі війни, в яких у більшості випадків перемагали ассірійці. Однак вони не захоплювали ці землі, їхньою головною метою було розграбування. Ассірійські джерела часто називають жителів Урарту – «наїрі», по всій видимості, саме так називали всіх мешканців цієї держави. При цьому в ті часи часто зустрічалося таке словосполучення, як «царі Наїрі», що є свідченням роз’єднаності Урарту.
- Цар держави Урарту
- Культура Урарту
- Народ Урарту
- Мистецтво Урарту
- Боги і релігія Урарту
Сучасні вчені переконані, що саме Ассирія сприяла тому, що цивілізація Урарту об’єдналася в єдину політичну силу. Постійні набіги південних сусідів змусили місцевих жителів шукати способи захисту. Зароджується держава змогла використовувати для свого розвитку багаті природні багатства. Об’єднання було порівняно довгим, одночасно жителі Урарту вчилися зводити фортеці і вести війни. Першим правителем тут став Арама, проте його правління виявилося невдалим – ассірійці, відчувши зародження здатної протистояти їм сили на півночі, завдали удар, і знищили перші столичні міста в середині 9 століття до н.е.
Стародавня держава Урарту змогло оформитися в 844 р. до різдва Христового його очолив Сардури I, вибудував столичний місто – Тушпу, що розкинулася на узбережжі озера Ван. На підходах до Тушпе він збудував безліч оборонних фортець. Тоді влада тут стала централізованою, і тут з’явилася перша царська династія. Це держава вже перестало бути легкою здобиччю для ассирійців, і з перебігом часу воно було порівнянним з Ассирією по силі.
Царство Урарту пережило свої кращі роки з 9 ст. до середини 8 ст. до нашої ери. У роки правління Ишпуини, сина Сардури I, влада Тушпы над регіоном посилилася, а межі держави розширилися. В цей же час всі боги об’єднаних племен були об’єднані в один пантеон, головними богами були визнані Халді, Тейшеба і Шивини, племен, що мешкали в центрі держави. Тоді ж з’явилися перші клинописні тексти на урартском мовою.
У 744 році до нашої ери в Ассирії до влади прийшов Тіглатпаласара III, реформував армію і почав працювати над відновленням величі своєї держави. В результаті ассірійцям вдалося повернути собі контроль над торговими маршрутами Близького Сходу, вже в 735 р. війська Урарту були вщент розбиті на узбережжі Євфрату. Царство Урарту в цей період втратила значну частину земель, проте зумів пережити його. Втім, ще до кінця 8 століття до н. е. Урарту пережила нове руйнівне напад ассірійців, були розграбовані багато міст, а також Халді – центр їхньої релігії.
7 ст. до н. е. почався з перемир’я між двома державами, у якому Урарту не змогла відновити свою могутність. У підсумку, мідяни і вавілоняни остаточно знищили Ассирію, а Урарту впала під ударами скіфів і кіммерійців. Останнім оплотом для Урарту посулжила фортеця Тейшебаини, побудована царем Русою II на пагорбі Кармир-Блур. Ким був знищений це місто достеменно невідомо, однак ще до кінця 7 ст. до н. е. Урарту перестала фігурувати в давньогрецьких історичних хроніках.