Історія стародавнього держави Атропатена традиційно не згадується у шкільних курсах історії і зовсім часто упускається з виду. Тим не менш, така держава мала місце в Давній історії. Воно знаходилося на території, яка сьогодні є північно-західною околицею Ірану.
Початково Атропатена входило до складу держави Манна. Пізніше його захопила зміцніла після розвалу хеттської держави Мідія. Переживши (і знищивши) Ассирію, мідійці в 5 столітті до н. е. підпали під владу персів. У 331 р. до н.е. в ці землі вступив Олександр Македонський правитель цієї землі, сатрап Атропат, панувати тоді практично над всією мідією як ставленик персидського правителя, вирішив за краще прийняти панування Олександра, і не вступати з ним в конфлікт, завдяки чому він зберіг свої землі і положення.
В епоху розвитку держави Селевкідів, Атропатена, в назві якої вже не згадувалося слово Мідія, було умовно самостійним. Селевкіди ніколи не захоплювали це держава, однак воно, по суті, було васальним. Неясно, що відбувалося в 3 столітті до н. е. в Атропатені, так як записів практично не залишилося. Лише в 220 році до н. е. історик Полібій з Греції згадав Атропатену та її правителя Артабарзана, який володів значною територією на північ і південь від міста Араксу, і був союзником повсталої проти селевкідів Мідії. У 200 році на території Атропатени була найбільшою в її історії – тоді в її склад входили верхів’я Фазісу. Однак по них було завдано потужного удару з боку Арташеса I, правителя Вірменії, в результаті Атропатена втратила Каспіана, Басорепиду і Фавнитиду. Далі Атропатена почергово переходила з рук у руки від вірменів до парфянам. Римляни намагалися захопити ці землі, однак у цій справі не досягли успіху. У певний момент правитель Атропатени спробував в союзі з римлянами позбутися панування східних держав, однак і тут успіху домогтися не вдалося.
У 628 році н. е. Атропатена була захоплена візантійцями, а в 643 році – арабами, після чого вона вже ніколи не намагалася стати самостійною державою.