Короткий зміст:

  • Історія та вирощування ісопу
  • Користь і корисні властивості ісопу
  • Шкоди та протипоказання ісопу
  • Застосування ісопу
  • Рецепт. Ісопу як відхаркувальний засіб.

Ісопу – багатофункціональний рослина, яке одночасно можна використовувати для абсолютно різних цілей. Завдяки декоративності в сукупності з невибагливістю, ця трава може стати чудовою прикрасою саду або ділянки. Вона добре поєднується з найрізноманітнішими рослинами, без проблем буде рости на альпійських гірках і навіть може грати роль невисокою живоплоту. Цвітуть з червня по вересень кущі ісопу поширюють сильний досить приємний аромат, який приваблює безліч бджіл, тому ця рослина є ще й відмінним медоносом. Крім цього траву можна використовувати в якості прянощів для приготування різноманітних страв і як лікарський засіб, здатний впоратися з багатьма проблемами зі здоров’ям.

Історія та вирощування ісопу

Перші письмові згадки про иссопе, як лікарську рослину, зустрічається в деяких працях Авіценни відомого середньовічного вченого, лікаря і філософа. Сьогодні налічується більше 50 видів цієї рослини, нерідко його називають ще і синій звіробій. Воно має вигляд невеликого напівчагарник. В період цвітіння вершини його стебел покривають зібрані в колосовидні суцвіття невеликі квіточки, які можуть мати фіолетовий, синій, білий, блакитний або рожевий відтінок. Листя ісопу довгасті або лінійні темно-зеленого кольору з жорсткими ворсинками. Вони, а також квітки, виділяють ефірну олію, додає рослині характерний злегка гіркуватий присмак і неповторний аромат. У дикому вигляді траву можна зустріти на узбережжях Середземномор’я, в Азії і Європі, на території Західного Сибіру та Кавказу, а також
Ісопу – корисні властивості і застосуваннядеяких інших регіонах Росії.

Основні, найбільш поширені види ісопу – лікарський, крейдяний і анісовий. Найбільш популярним з них є перший. Саме його використовують у народній медицині та кулінарії. Також існують і різні сорти ісопу, виведені селекціонерами – це Рожевий фламінго, Рожевий туман, Світанок, Нікітський білий, Лікар, Іній, Аметист, Акорд. Відрізняються вони, як правило, лише забарвленням квітів.

Ісопу абсолютно невибаглива рослина – воно не битися ні морозів, ні посухи, не вимогливо воно й на ґрунті. Проте краще всього трава буде рости в помірно вологих, відкритих, сонячних місцях і легкої, пухкої землі.

Для вирощування ісопу найчастіше використовують насіння. Щоб їх зібрати, необхідно зрізати, починають буріти, суцвіття. Розкласти їх на папері, дочекатися повного висихання, а потім акуратно витрусити насіння з коробочок.

Насіння ісопу можна сіяти в грунт або використовувати їх для вирощування розсади (в цьому випадку цвітіння ісопу настане набагато раніше). Сіяти насіння в грунт рекомендується в кінці квітня. Висівають їх рядами на глибину не більше сантиметра, при цьому ширина міжрядь повинна становити близько 20-40. Перший сходи з’являться через кілька тижнів. Коли на сходах утворюється близько 6-8 листочків, їх потрібно прорідити, так щоб ширина між рослинами була мінімум 20 сантиметрів.

Для отримання розсади, насіння ісопу необхідно посіяти в ящики в середині березня. Після появи на сіянцях кількох справжніх листочків, їх рекомендується розсадити в окремі горщики. Коли ж на рослині утворюється близько 6 листочків (зазвичай після посіву це відбувається через півтора-два місяці), його можна буде висадити в грунт.

Особливого догляду ісопу не вимагає – поливайте її за потребою і зрідка підгодовуйте, періодично розпушуйте міжряддя і видаляйте бур’яни. Крім цього бажано щорічно під зиму обрізати пагони до висоти близько 35 сантиметрів. Це змусить рослина кущитися і рясніше цвісти.

Розмноження ісопу проводиться не тільки насінням, рослину можна розмножувати ще і діленням кущів, а також за допомогою живців.

Заготовлювати ісопу необхідно відразу після того, як він зацвіте. Для цього зрізують тільки верхівки з квітами довжиною близько двадцяти сантиметрів. Потім вони зв’язуються і висушуються в добре провітрюваному приміщенні або під навісом.

Користь і корисні властивості ісопу

Ісопу – не тільки декоративну рослину і хороший медонос, він є ще й універсальним лікарським засобом. Користь ісопу пояснюється його багатим складом. Ефірні масла, які є в цій рослині, сприятливо впливають на багато систем і важливі процеси в організмі – усувають запалення, регулюють роботу мозку і імунологічні реакції, виводять канцерогени, покращують регенеративні здібності. Дубильні речовини, присутні в иссопе володіють терпкими і бактерицидними властивостями. Флавоноїди знижують розтяжність венозних стінок, підвищують тонус, нормалізують кровообіг, особливо в дрібних капілярах. Також в даному рослині містяться глікозиди, урсолова і олеанолова кислота, смоли, вітамін С, гіркоти і багато інших корисних речовин. Спільно всі ці компоненти наділяють ісопу наступними властивостями:Ісопу – корисні властивості і застосування

  • відхаркувальну;
  • проносним;
  • бактерицидну;
  • антисептичну;
  • жарознижуючу;
  • сечогінну;
  • знеболюючим;
  • протиглистовою;
  • ранозагоювальну;
  • протимікробну;
  • збудливим.

Ісопу прискорює розсмоктування гематом, рубцювання тканин і загоєння ран. З його допомогою можна позбутися від надмірної пітливості, в цьому плані рослина буде особливо корисно жінкам у період клімаксу. Крім цього засобу ісопу покращують функціонування мозку, прискорює обмін речовин, підвищують тиск, нормалізують менструальний цикл і усувають наслідки похмілля.

Корисні властивості ісопу полягають і в сприятливому впливі на травну систему. Він полегшує засвоєння їжі, покращує апетит, усуває шлункові болі і здуття, знімає запалення в ШКТ, позбавляє від глистів, зміцнює шлунок і прискорює загоєння ушкоджень слизових.

Крім цього ісопу допомагає стравиться з інфекційні і простудні захворювання. Також його використовують при кашлі, ревматизмі, неврозах, бронхіті, хворобах ротової порожнини і дихальних шляхів, проблеми з шкірними покривами, стенокардії, кон’юнктивіті, анемії, запаленні сечовивідних шляхів.

Шкоди та протипоказання ісопу

Ісопу є слабоядовітим рослиною, у зв’язку з цим, вживати його слід украй обережно. Перш ніж починати лікування засобами, приготованими з нього, варто відвідати лікаря і підібрати правильну дозу.

Шкода ісопу проявляється при вживанні його у великих кількостях, а також при тривалому безперервному лікуванні. У великих дозах ця рослина може викликати спазми, тому, перш за все, від нього слід відмовитися людям, що страждають від епілепсії. Також від прийому засобів, виготовлених на основі цієї рослини, варто уникати при наявності ниркових захворювань, гіпертонії і підвищеної кислотності шлунка.

Крім цього протипоказаний ісопу дітям, лікування можна проводити лише після 12 років. Не варто цю траву вживати і годуючим матерям, так як в її складі присутні компоненти, здатні знизити чи навіть повністю припинити лактацію. Існують протипоказання ісопу при вагітності у жінок, що виношують дитину він здатний спровокувати викидень.

Застосування ісопу

В якості пряності використовують ісопу в кулінарії. Листочки і квіти свіжого або висушеного ісопу стануть гарним доповненням до перших страв, риби, салатів, м’яса. Рослина нерідко застосовують при консервуванні, ним ароматизують напої та олії. Чудово поєднується воно і з різними прянощами і травами, наприклад, петрушкою,
Ісопу – корисні властивості і застосування кропом, м’ятою, селерою, базиліком, майораном і фенхелем. Однак при додаванні ісопу в страви, дуже важливо не перестаратися, оскільки надмірною кількістю прянощі його можна просто зіпсувати. Крім цього ємність, в якій знаходиться їжа, приправлена даної травою, не рекомендується тримати закритою.

Найчастіше ісопу в медицині застосовують у вигляді відварів, настоїв, чаїв та настоїв. Відвари зазвичай вживають для лікування хвороб дихальних шляхів і усунення запалення сечовивідних шляхів, вони допомагають боротися і з застудами. Настоянки – при хворобах ШКТ, особливо вони корисні при коліті і здутті, а також зовнішньо для лікування
гематом, ран та інших пошкоджень шкіри. Настої використовують для полоскання горла і рота при запаленнях слизових і стоматитах, при кон’юнктивіті, для промивання очей, також вони покращують апетит. Чай корисний при кашлі, ангіні і застудах. Крім цього даний засіб покращує травлення, підвищує тиск, заспокоює нервову систему і знижує жар.

  • Відвар ісопу. На літр окропу помістіть 100 грам висушеної, подрібненої трави і квітів ісопу, потім прокип’ятіть складу близько п’яти хвилин. Готовий засіб процідіть і змішайте з 150 грамами цукру. У добу відвару можна випити не більше 100 мл, цю дозу бажано розділити на три-чотири прийоми.
  • Настій ісопу. Висипте В термос 20 грамів висушеного рослини, потім туди ж вилийте літр окропу. Через півгодини засіб буде готове, вилийте його з термоса, а потім процідіть. Приймати настій слід тричі на день. При цьому разова доза повинна становити половину склянки.
  • Настоянка ісопу. Сухе біле вино (1 літр) змішайте з 100 грамами висушеної трави. Витримайте засіб три тижні в прохолодному, обов’язково, темному місці, щодня струшуючи ємність з ним. Приймайте проціджену настоянку тричі на добу по чайній ложці.

Рецепт. Ісопу як відхаркувальний засіб.

Дуже часто використовують ісопу як відхаркувальний засіб. В цьому випадку, зазвичай, з нього готують сироп. Для приготування засобу 100 грам ісопу запарте літром окропу. Через півгодини додайте до складу півтора кілограма цукру, а потім випаруйте його до консистенції сиропу. Приймати сироп потрібно по столовій ложці близько п’яти разів на день.

Соц закладки
Соц закладки