Ішемія міокарда : симптоми захворювання і лікування

Зміст

  • Причини розвитку
  • Симптоматика
  • Тактика лікування

Серцеві захворювання відносяться до групи хвороб, що представляють велику загрозу для здоров’я та життя людини. Найбільш небезпечною вважається ішемія міокарда, що виявляється у недостатньому або повній відсутності кровопостачання серцевого м’яза. Вся серйозність недуги полягає в його наслідки, бо він часто призводить до розвитку інфаркту серцевого м’яза – відмирання певної її ділянки. Смертність у таких випадках дуже висока, часто пацієнта навіть не встигають доставити до лікарні. Навіть якщо прогноз успішний, попереду у людини довгий період реабілітації, який не обіцяє повного відновлення, загрожує рецидивом.

У зв’язку з високою небезпекою, синдром ішемії міокарда повинен бути ретельно вивчений. Тоді вийде не тільки виявити його на ранніх стадіях, але і в деяких випадках зовсім запобігти. Насамперед варто розглянути причини, що провокують розвиток ішемії.

Патофізіологія ішемії міокарда

До основних факторів, що сприяють появі ішемічної хвороби, відносять такі захворювання:

  • атеросклероз;
  • тромбоз;
  • спазм вінцевих артерій;
  • тахікардія;
  • гіпертонія;
  • гіпертрофія серцевого м’яза.

Найчастіше ішемія виникає все-таки за судинної причини – через утворення атеросклеротичної бляшки, що звужує просвіт судини, погіршує його транспортну функцію. Цей процес відбувається поступово, ділиться на кілька етапів, тому і рідко виявляється в самому початку. Першим ділом в бляшці, розташованої на стінці судини, відбувається скупчення ліпідів. Вони провокують скупчення на її покриві, що веде до утворення численних тромбоцитарных агрегатів. І вже після покриття відкладень ендотелієм спостерігається суттєве звуження просвіту судини, який і призводить до порушення кровообігу.

Ішемія міокарда : симптоми захворювання і лікування

Куріння і зловживання алкоголем можуть спровокувати ЇМ

Виділимо і фактори ризику, які підвищують вірогідність розвитку ІБ. Це паління, зловживання спиртними напоями, незбалансоване харчування, де переважають смажені та жирні страви, продукти з високим вмістом тваринних жирів. У групу ризику потрапляють і ті, хто страждає від ожиріння, цукрового діабету, гіпертонії, знаходиться в стані постійного емоційного напруження.

Симптоматика хвороби

Говорячи про таке серйозне захворювання, як ішемія міокарда, симптоми її появи потрібно розглядати дуже уважно. Вони допоможуть вчасно запідозрити хворобу, одразу звернутися до лікаря. Тоді ймовірність успішної боротьби з недугою і відсутності його ускладнень буде максимально висока. Основними ознаками ішемії міокарда прийнято вважати:

  • болю, з за грудиною, що мають гнітючий або ріжучий характер. Зазвичай вони тривають близько 15 хвилин, проходять після прийому таблетки нітрогліцерину;
  • задишка, що виникає навіть при мінімальних навантаженнях, наприклад, ходьбі по сходах;
  • перебої в роботі серця, що супроводжуються зміною частоти і інтенсивності його скорочень;
  • дуже сильний біль за грудиною, не проходить самостійно, слабо піддається купіруванню нітрогліцерином – інфаркт міокарда.
  • Важливо! Небезпечним вважається той факт, що є випадки, коли має місце безбольова ішемія міокарда. Її набагато складніше запідозрити, але при цьому небезпека недуги ніяк не зменшується.

    Симптоми безбольової ішемії міокарда практично повністю відсутні. Людина не тільки не відчуває болю, але і не відчуває такі супроводжуються ознаки як задишка, тахікардія, зниження працездатності. Єдиний чинник, здатний сказати про наявність ішемії – легка втома при виконанні звичної фізичної роботи. Але, цей симптом супроводжує величезна кількість захворювань і станів людини, тому найчастіше залишається непоміченим. Визначається безбольова форма тільки на електрокардіограмі, тут вона видно дуже чітко. Електрокардіографія у цьому випадку вважається найбільш інформативним методом дослідження, вона дозволяє не тільки діагностувати ЇМ, але і визначити її особливості. Тому, субэпикардиальная ішемія міокарда нижньої області, будь-яка інша форма недуги діагностується дуже легко.

    Як лікується ЇМ

    Говорячи про такому захворюванні, як ішемія міокарда, лікування упускати не можна ні в якому разі. Воно визначається для кожного пацієнта індивідуально, залежно від першопричини хвороби. Але, є і загальні напрямки терапії, які для всіх однакові.

    Ішемія міокарда : симптоми захворювання і лікування

    Дієта при ішемії міокарда

    В першу чергу – це обмеження фізичного та емоційного навантаження. Відомо, що при таких навантаженнях серце починає працювати активніше, частіше скорочуватися. Як наслідок – більш висока потреба в живильних речовинах і кисні. У зв’язку з тим, що судини просто не можуть у повному обсязі виконувати свою транспортну функцію, починається гіпоксія міокарда. Вона здатна привести до відмирання ділянок, розвитку інфаркту.

    Передбачає лікування ішемії і дієту. В першу чергу, варто обмежити кількість рідини і солоної їжі – вони створюють додаткову і украй небажану навантаження на міокард. Також варто максимально або повністю виключити з раціону жирне м’ясо, масло, сало, не вживати смажену їжу і копчені продукти. Варто відмовитися від солодощів, багатих на швидко засвоювані вуглеводи: шоколад, торти, цукерки.

    Ішемія міокарда : симптоми захворювання і лікування

    Аспірин

    Фармакотерапія при ішемії серця передбачає застосування декількох груп препаратів:

    • антиагреганти – знижують ймовірність утворення тромбів, що погіршують прохідність судин, розріджують кров (клопідогрел, ацетилсаліцилова кислота);
    • бета-адреноблокатори – ведуть боротьбу з тахікардією, зменшують ЧСС, а відповідно і потреба міокарда в кисні (метопролол, кориол);
    • холестериноснижающие препарати – створюють перешкоду для розвитку атеросклеротичних бляшок, що закупорюють судини (ловастатин, аторвастатин);
    • діуретики знижують навантаження на серце за рахунок зменшення об’ємів крові. Досягається це шляхом ефективного виведення зайвої рідини з організму (фуросемід, індапамід);
    • антиаритмічні препарати – відновлюють ЧСС (аміодарон).

    Курс лікування та його складові визначає тільки лікар, враховуючи індивідуальні особливості стану здоров’я пацієнта. Мова йде про серйозні препарати, тому дотримуватися дозування та тривалості прийому — обов’язково.

    Поділитися з друзями:
    Відповіді на питання