Ішемічна (коронарна) хвороба серця це хронічне або гостре порушення функції серця при якому до міокарда припиняється або зменшується подача крові пов’язана із змінами вінцевих судин атеросклеротичної або іншої етіології.
Прихований перебіг початкових (доклінічних) форм, ускладнює раннє їх розпізнавання, що вимагає широкого залучення для активного виявлення ішемічної хвороби не тільки кардіологів, але й інших фахівців, і в першу чергу дільничних терапевтів.
Робота спеціалістів по боротьбі з ішемічною хворобою повинна бути спрямована насамперед на:
1. Активне виявлення осіб з факторами ризику ішемічної хвороби, комплексне обстеження з метою розпізнавання ранніх та прихованих форм захворювання.
2. Активне виявлення хронічних форм ішемічної хвороби.
3. Своєчасне розпізнавання гострих форм ішемічної хвороби та термінову госпіталізацію хворих.
4. Здійснення диспансерного спостереження за хворими, а також за людьми з факторами ризику. Проведення комплексних профілактичних і лікувально-реабілітаційних заходів.
Ці завдання вирішуються шляхом організації цілеспрямованого медичного обстеження людей з застосуванням комплексу епідеміологічних, загальноклінічних, інструментальних, біохімічних та інших методів дослідження.
Ішемічна хвороба серця частіше вражає осіб, які мають екзогенні або ендогенні фактори ризику.
Екзогенні фактори ризику.
1. Активне виявлення осіб з факторами ризику ішемічної хвороби, комплексне обстеження з метою розпізнавання ранніх та прихованих форм захворювання.
2. Активне виявлення хронічних форм ішемічної хвороби.
3. Своєчасне розпізнавання гострих форм ішемічної хвороби та термінову госпіталізацію хворих.
4.Здійснення диспансерного спостереження за хворими, а також за людьми з факторами ризику. Проведення комплексних профілактичних і лікувально-реабілітаційних заходів.
Ендогенні фактори ризику.
1. Надлишкове споживання їжі з високою енергетичною цінністю (багату легкозасвоюваними вуглеводами, тваринними жирами і холестерином).
2. Гіподинамія (обмеження рухової активності).
3. Психоемоційне перенапруження.
4. Шкідливі звички (куріння, алкоголь та ін).
Ендогенні фактори ризику
1. Артеріальна гіпертензія.
2. Спадкова схильність.
3. Порушення стійкості до вуглеводів.
4. Ожиріння (надлишкова маса тіла).
5. Підвищення вмісту в крові сечової кислоти.
6. Гіпотиреоз.
7. Жовчнокам’яна хвороба.
8. Особливості особистості та поведінки.
9. Вік.
10. Підлогу (до 50 років частіше хворіють чоловіки).
При проведенні профілактичних обстежень лікарів необхідно максимально виявляти можливі екзогенні та ендогенні фактори ризику. При цьому слід правильно визначити найбільш загрозливі фактори.
Особливу увагу має бути звернуто на осіб, які мають кілька факторів ризику, оскільки поєднання їх значно підвищує ймовірність розвитку ішемічної хвороби.
Враховуючи важливу роль у розвитку ішемічної хвороби серця, атеросклерозу судин, діагностичні заходи повинні бути спрямовані на своєчасне його розпізнавання.
Поряд з виявленням скарг, виявленням факторів ризику (артеріальна гіпертензія, ожиріння, цукровий діабет, тривале психоемоційне напруження, гіподинамія, куріння, зловживання алкоголем, зміна функції печінки, ендокринної системи, спадкова схильність та ін) для діагностики атеросклерозу слід застосовувати також лабораторні методи дослідження.
Профілактика при ішемічній хворобі серця.
Первинна профілактика ішемічної хвороби серця повинна бути спрямована на усунення або послаблення негативного впливу факторів ризику на організм людини, виробленню в нього правильного стереотипу життя. В загальному комплексі заходів з первинної профілактики необхідно передбачити усунення причин, що сприяють психоемоційному напрузі.
Для нормалізації функції нервової системи доцільно використовувати методи психотерапії, фізіотерапії, при необхідності лікарські засоби (транквілізатори і седативні ін). Особам з підвищеною психоемоційною збудливістю слід обмежити читання книг, перегляд телепередач і кінофільмів, викликають психоемоційне напруження. Важливою умовою успішної профілактики є усунення причин, які сприяють надмірному збільшенню маси тіла. Також важливою ланкою є боротьба з курінням.
Велику роль у профілактиці відіграють заходи, спрямовані на боротьбу з гіподинамією. Для цього необхідно зібрати анамнез по руховому режиму людини, врахувати стан здоров’я, рівень фізичної підготовленості, умови праці, звички та ін. Підвищення рухової активності слід починати з поступового збільшення фізичних навантажень, обмеження користування транспортом і ліфтом, проведення ранкової гімнастики.
Дуже важливо, щоб фізичні навантаження були безпечні для людини. Про це необхідно попереджати тих людей, які намагаються самостійно компенсувати гіподинамію надмірним фізичним навантаженням.
Вторинна профілактика.
Заходи з вторинної профілактики повинні бути комплексними, суворо індивідуальними і спрямованими на попередження прогресування захворювання, його загострень, ускладнень. При їх здійсненні необхідно враховувати ступінь вираженості коронарної недостатності, наявність ускладнень (аритмії, недостатність кровообігу), підвищеної чутливості до зміни погоди.
Нормалізації функцій нервової системи, організація збалансованого режиму правильного харчування. При надлишковій масі дуже важливо з’ясувати причину (порушення жирового обміну, надмірне харчування, низька активність). Правильне і повне проведення всіх цих заходів, дає позитивний результат при профілактиці ішемічної хвороби серця.
