Конспект заняття по ознайомленню дітей з природою, тема «Інжир»

Автор заняття: Давидова Світлана Олексіївна, вихователь-методист вищої кваліфікаційної категорії.

Цілі:

Познайомити дітей рослиною, його назвами, зовнішнім виглядом, особливостями, використанням людини.
Словник: інжир, фіга, смоковниця.
Розвивати вміння висловлювати словами свої смакові відчуття.
Виховувати інтерес до природи.

Обладнання:

Картинки з зображенням дерева інжир, плоди інжиру (свіжі та в’ялені), кімнатна рослина фікус.

Інжир, конспект заняття по ознайомленню з природою

Інжир

Інжир, конспект заняття по ознайомленню з природою

Плоди інжиру

Хід заняття:

Хлопці, взглянте на це кімнатна рослина. Воно вам добре знайомо. Назвіть його. Вірно, це фікус. Сьогодні ми з вами познайомимося з родичем фікуса — інжиром. Інжир дуже давня рослина, і хоча він найближчий родич фікуса, не дуже-то на ного схожий.

Інжир – дерево або чагарник з товстими великими гілками. А якщо обломиться гілочка, то можна побачити всередині неї білий сік. Погляньте як красиві великі листя інжиру. Коріння у інжиру потужні, здатні витягувати з ґрунту багато вологи.

Іменами це дивовижне рослина теж не скривджене: інжир, фіга, фігове дерево, смоковниця, винна ягода.

Плоди інжиру мають різне забарвлення. У більшості випадків вони жовто-зелені, але бувають і фіолетово-чорні. Зрілі плоди інжиру дуже солодкі. Поки не придумали цукор, їх використовували замість цукру і меду. Плоди з’являються на маленьких, зовсім молодих деревцях. А вже з одного дорослого дерева можна зібрати 100 кг плодів. Цього вистачить. Щоб нагодувати всіх дітей і дорослих нашого дитячого садка. На інжирі одночасно можна побачити і стиглі плоди, і недостиглі. Плоди не висять на гілочках-черешках, а як-би прикріплені прямо до гілок дерева. (Показ картинки).

На превеликий жаль, поласувати свіжим інжиром можна лише в місцях його «проживання» — аж надто короткий термін зберігання стиглих фруктів! Така несподівана примхливість обумовлена тим, що дозрілі плоди вщерть заповнені найсолодшим “желе” та малесенькими круглими насінням. Варто лише трохи перетримати стиглий інжир на сонці, і смачна суміш тут же починає шумувати, перетворюючи плоди в ті самі винні ягоди. (Діти розглядають розрізаний інжир). А ось не менш смачний в’ялений варіант можна тепер придбати в будь-якому супермаркеті.

З давніх часів з його плодів готують варення, пастилу, желе, повидло, джем і навіть роблять вино.

Динамічна пауза «Ось так інжир»

На спекотному півдні виріс плід.
Хто знає, інжиром його назве.
(Постали)

Руки простягніть і інжир зірвіть.
(Всать на носки, потягнутися, простягнути руки вперед)

Щоб нам інжир дістати, від гілки потрібно відірвати.
Підстрибни, руку простягни і скоріше інжир зірви.
(Стрибок на місці у висоту, імітація зривання плоду)

А зараз на місце сядемо, інжиром ласувати будемо.
(Діти сідають).

Дегустація інжиру

Дітям пропонується розповісти про своїх смакових відчуттях.

Дерева інжиру бувають чоловічими і жіночими. Ні в тих, ні в інших квіток немає. Замість квіток у інжиру «мішечки». На жіночих деревах вони перетворюються на смачні плоди, а на чоловічих деревах жовтіє і опадає. Ви запитаєте: «А навіщо ж тоді садити мужкие дерева інжиру, якщо на них все одно ніколи не дозріють плоди?». А справа в тому, що коли де-небудь висаджувалися тільки жіночі рослини, без чоловічих, і жіночих деревах плоди не дозрівали, і поласувати плодами інжиру не вдавалося.

Якийсь купець не знав про це і потрапив в халепу. Дізнавшись, що торгівля інжиром справа прибуткова, він придбав великий фіговий сад. Його конкурент, хитрий і заздрісний, вирішив нашкодити йому. В розпал збирання врожаю він зайшов до купця і зробив здивований вигляд:

– Навіщо ти тримаєш у своєму саду ці непотрібні дерева? Тільки місце займають а плодів не дають. Я вже давно позбувся від них у себе.

Малодосвідчений в рослинництві купець побіг за сокирою і вирубав «непотрібні» дерева. Коли ж через рік прийшов час збирання врожаю, у його саду забирати було нічого. Так повторилося кілька разів, поки розгніваний купець не вирубав всі фігові дерева.

Ось так сумно закінчилася ця історія з недосвідченим купцем. А досвідчені люди, які вирощують інжир, знають — серед жіночих дерев обов’язково висаджують трохи чоловічих.

А адже інжир не тільки дарує людям свої солодкі і смачні плоди. Вони ще й лікують. І плоди, і листя інжиру володіють лікувальними властивостями.

Деревина інжиру теж використовується людиною. Звичайно, ніхто не стане рубати живе инжировое дерево заради його деревини. Але ось загиблі дерева використовуються. З їх деревини роблять різні вироби – ручки для інструментів і різної кухонного начиння.

Питання:

1. Які назви цієї рослини ви запам’ятали?
2. Яке кімнатна рослина є родичем інжиру?
3. Розкажіть про плоди інжиру?
4. Для чого садять чоловічі дерева, що не приносять плодів?
5. Як використовує інжир людина?

Додаткова література до заняття «Інжир»:

Мішечки на дереві

Чотири курортника, засмагаючи на ялтинському пляжі, сперечалися:
– У інжиру ягоди сині, темно-фіолетові, – говорив високий.
– Ні. Вони жовті, – сперечався рыжеусый.
– Зовсім ні. Вони червоно-бурі! – гарячкував товстун у смугастих трусах.
– Ну, що ви дурниці кажете! – заперечив четвертий, у якого замість тюбетейки покривав лисину носової хустка, зав’язана по кутах вузликами.
– Я ж сам рвав їх з дерева. Вони зелені.

Ліза слухала і думала: «Хто ж з них прав?» У Нікітському саду їй пояснили — праві були всі четверо. Різні сорти і кольори різні. Тут зібрано 250 сортів інжиру або, як його ще називають, смокви. Є і ще назва цього плоду: фіги. Багато цікавого дізналася Ліза про інжирі. Олена Тимофіївна, лаборантка Нікітського ботанічного саду, запропонувала:

– Зірвіть по ягоді з цієї смоковниці і з цією.

Ліда зірвала.

– Чи помічаєте різницю?

– Помічаю. Ось цей плід — точно мішечок з варенням, солодкий, запашний. А цей на дотик якийсь… в’ялий, чи що.

– Розірвіть його.

Ліза розірвала.

– Фу, гидота яка! Плід немов нафарширований якоїсь дрібної мошкарою!

Олена Тимофіївна розсміялася, дивлячись на озадаченную Лізу, а потім пояснила:

– У інжиру дивовижне суцвіття: ось цей мішечок, схожий на грушу. Всі квітки усередині мішечка – це невеликі стовпчики. В мішечок залітають дрібні оси і кладуть свої яєчка на стовпчики, а самі вмирають. З яєчок виходить маса дрібних ос. Вони харчуються тими самими стовпчиками-зав’язями, на яких народилися. Коли всі стовпчики з’їдені, оси вилазять назовні через єдиний отвір на вершині мішечка. А воно густо обросла тичинками. Оси вымазываются пилком і в такому вигляді летять відшукувати новий будиночок-мішечок, знаходять суцвіття-мішечки і лізуть туди.
А стовпчиків там не знаходять. Ці суцвіття влаштовані інакше. Стовпчики тут довгі, вони не придатні для того, щоб покласти на них яєчка. І оси, облазав всю внутрішність суцвіття і залишивши на довгих стовпчиках пилок, вилазять геть.А квіткам тільки цього й треба було. Запилені, вони починають перетворюватися на плоди, дуже смачні і корисні. В них багато цукру, заліза і вітамінів. Особливо приємні на смак сушені плоди інжиру. Цікаво, що в такому вигляді вони називаються «винними ягодами».

Скачати конспект заняття «Інжир»

Соц закладки
Соц закладки