Запальні процеси в навколоносових придаткових пазуха іменують синуситами. До синуситів можна віднести наступні захворювання: гайморит (верхньощелепні пазухи), фронтит (лобові пазухи), етмоїдит (гратчастий лабіринт) і сфеноидит (клиноподібна пазуха). Найчастіше у пацієнтів, незалежно від віку, розвивається гострий гайморит. Дане захворювання може бути одностороннім і двостороннім. Двосторонній гайморит являє собою ускладнений інфекційне запалення слизової оболонки верхньощелепних (гайморових пазух. Захворювання може мати як гостру, так і хронічну форму.
Гострий двосторонній гайморит — захворювання придаткових (гайморових пазух носа, розташованих у товщі верхньої щелепи. Цей процес супроводжується почервонінням слизової оболонки, її сильною набряклістю і полнокровием, різким збільшенням кількості слизового відокремлюваного. На відміну від одностороннього, гострий двосторонній гнійний гайморит зустрічається набагато рідше, але має більш яскраво виражену і важку клінічну картину.
Причини гострого двостороннього гаймориту
У переважній більшості випадків після проведення обстеження пацієнта вдається встановити, що появі симптомів гострого запалення гайморового синуса передують:
- грип;
- ГРВІ;
- алергія;
- хронічні та вазомоторні риніти;
- вторинна бактеріальна інфекція;
- викривлення носової перегородки;
- травматичні пошкодження м’яких тканин та кісток верхньощелепної області.
Між появою симптомів основного захворювання і ознак гаймориту рідко вдається виявити «світлий» проміжок, але при розвитку захворювання знову підвищується температура, погіршується носове дихання, з’являється рясне слизові або слизово-гнійне виділення з носових ходів.
Клінічна картина та симптоми гострих двосторонніх синуситів
Про розвиток синуситу можуть свідчити такі ознаки гаймориту:
- поява стрімко наростаючі неприємних відчуттів (розпирання) в носі і навколоносовій області;
- нежить;
- виділення в’язкого гнійного ексудат тягучі слизові виділення з носової порожнини;
- закладеність носа з обох сторін;
- гугнявий голос;
- погане самопочуття;
- млявість і апатія;
- зниження працездатності;
- субфебрильна температура тіла;
- загальна інтоксикація організму на тлі запалення.
У зв’язку з підвищеною набряком слизової оболонки природний відтік слизу з гайморових пазух значно ускладнюється, а в деяких випадках навіть блокується. Це і призводить до застою слизу, її надмірного накопичення і створює підвищений ризик впровадження вторинної бактеріальної інфекції, в результаті чого переважає ексудативний варіант запалення (освіта гною). Саме тому гнійна форма захворювання отримала назву – ексудативний двосторонній гайморит.
Двосторонній гайморит протікає з ознаками ексудативного запалення, при цьому запальний процес завжди зачіпає обидві придаткові пазухи. Крім сильного набряку, закладеності носа з обох сторін і гнійного відокремлюваного з обох носових ходів, слід зазначити локальну болючість при пальпації придаткових пазух і виличної області. Важливою ознакою двосторонніх гаймориту є больові відчуття при нахилі голови і сльозотеча.
Як лікувати гострий двосторонній гнійний гайморит?
Лікування гострих синуситів, як правило, консервативне. Медикаментозна терапія двосторонніх гнійних гайморитів повинна полягати в застосуванні деконгестантов, тобто засобів місцевої дії, що відносяться до альфа-адреноміметиками. У цю групу включені різні судинозвужувальні краплі або спреї (Евказолін, Санорин, Риназолін, Отривин, Виброцил і Нокспрей). Місцеве застосування судинозвужувальних препаратів дозволяє зняти набряклість і зменшити продукцію слизу. Але не варто забувати, що надмірне вживання крапель і спреїв призводить до медикаментозної залежності.
В якості допоміжної терапії широко застосовуються різні антигістамінні препарати, такі як, цетрин, супрастин, тавегіл і кларитин. Дані лікарські препарати зменшують явища ринореї і знижують набряк в гайморових пазухах. Це дозволить створити вільний відтік слизу з пазух і прискорить одужання.
При підвищеній температурі тіла доцільно застосовувати болезаспокійливі і жарознижуючі препарати (аспірин, амідопірин, парацетамол, або інші засоби). Для промивання носових ходів можна використовувати розчини морської солі: препарати, Але-сіль, Аквамаріс і Салін.
Протимікробні засоби
У більш важких випадках з вираженим больовим синдромом і субфебрильною температурою тіла застосовуються різні протимікробні засоби. Медичними препаратами, які застосовуються для терапевтичного лікування гострих синуситів вважаються антибіотики групи макролідів (мидекамицин, еритроміцин, кларитроміцин і т. д.), беталактамные антибіотики з клавуановой кислотою (аугментин), а також цефалоспорини четвертого покоління (цефтріаксон, цефуроксим, цефодокс). Для лікування двосторонніх гайморитів перевагу слід віддати антибіотиків, випускаються у вигляді таблеток та капсул для дорослих, для дітей призначаються суспензії. У більш важких і запущених випадках синуситів, іменованих гайморитом, антибіотики призначаються тільки у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій або інфузій.
Вибір відповідного лікарського препарату або комплексне поєднання може призначатися тільки після попередньої консультації спеціаліста-отоларинголога.
При незадовільному ефекті медикаментозного лікування або для посилення отриманого результату лікар може призначити проведення фізіотерапевтичних процедур. При неефективності такого лікування може бути рекомендовано хірургічне втручання – лікувально-діагностична пункція пазухи з наступним промиванням порожнини антисептиками та антибіотиками.
